571
Партія регіонів заговорила різними мовами
Законопроект "Про основи державної мовної політики" зареєстрували в парламенті народні депутати Сергій Ківалов і Вадим Колесніченко (обидва - Партія регіонів). На думку Колесніченка, українське законодавство у мовній сфері суперечливе: у країні діють положення Європейської хартії регіональних мов, що надає широкі можливості для їх використання, а також нормативні акти, прийняті з 2005 по 2009 рік. Вони, як вважає депутат, зробили неможливим застосування положень Хартії у сфері освіти, телерадіомовлення та кінематографії.
В основу документа Сергія Ківалова та Вадима Колесніченка покладено законопроект "Про мови в Україні", який був зареєстрований у вересні 2010 року народними депутатами Олександром Єфремовим (Партія регіонів), Петром Симоненком (Компартія) і Сергієм Гриневецьким (блок Литвина). Нагадаємо, у ньому вказувалося, що державною мовою в країні є українська, проте визнавалася українсько-російська двомовність і допускалося функціонування російської мови практично в усіх сферах діяльності, включаючи діловодство та освіту.
Законопроект "Про мови в Україні" викликав протести опозиційних депутатів і громадськості. У результаті парламентський комітет з питань культури і духовності відхилив його на підставі висновків Міністерства юстиції, а також деяких вітчизняних і європейських експертів. Вони дійшли до висновку, що проект не відповідає ст. 10 Конституції, оскільки порушує права представників національних меншин, за винятком росіян.
Вадим Колесніченко каже, що в новій редакції законопроекту враховано переважну більшість зауважень, що надійшли. За його словами, в документі однозначно стверджується функція української мови як державної і забороняється звуження сфери її використання, а також виключається норма про двомовність.
У той же час у законопроекті визнається право громадян на мовне самовизначення і забороняється обмеження права використання регіональних мов. До них в Україні належать російська, білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська, румунська, словацька та угорська. До цієї групи за рекомендацією ОБСЄ в законопроекті пропонується включити також русинську, караїмську та кримчацьку мови.
Статус регіональної може бути наданий мові в тому випадку, якщо її використовують не менше 10% громадян, які мешкають на певній території. Кількість регіональних мов визначається шляхом перепису населення (згідно з останнім переписом, проведеним в 2001 році, 29,6% населення вважають рідною мовою російську). Використання регіональних мов у місцях компактного проживання їх носіїв планується розширити на всі сфери суспільного життя.
Зокрема, пропонується перекладати на регіональні мови передвиборчу, судову і нотаріальну документацію, офіційну інформацію органів державної та місцевої влади, стислі висновки досліджень у наукових виданнях, а за бажанням громадян - вносити дані про них регіональною мовою в паспорт та інші офіційні документи. У сфері освіти передбачається зафіксувати право на навчання на регіональних мовах, у тому числі в малокомплектних класах, за умови обов'язкового вивчення державної мови. На регіональні мови випускники шкіл зможуть складати тести, іспити і проходити співбесіди.
Дублювання та переклад зарубіжних кінофільмів пропонується здійснювати на будь-якій з регіональних мов на замовлення дистриб'юторів, вибір мови реклами надати рекламодавцям, а телерадіокомпаніям дозволити самостійно визначати мови мовлення та їх співвідношення в ефірному часі. На думку телепродюсера Дмитра Харитонова, в більшості регіонів ця норма лише легітимізує вже сформовану ситуацію. "Квоти телепродукту державною мовою рідко дотримуються регіональними телекомпаніями, а місцева влада закриває на це очі, оскільки розуміє специфіку регіону", - сказав Харитонов.
Тим часом у парламентській опозиції вважають, що даним законопроектом автори як і раніше намагаються створити преференції для російської мови. "Ніхто не буде замовляти переклад кінофільмів на ромську або гагаузьку мови. До того ж планка в 10% більшістю національних меншин буде подолана на дуже невеликих територіях, а для російськомовного населення це буде практично вся Україна", - пояснив голова комітету Ради з питань культури і духовності Володимир Яворівський ("БЮТ-Батьківщина"). Він має намір запобігти його прийняттю, зокрема, знову підключивши до процесу "всіх можливих експертів".
Перший заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов упевнений, що в процесі обговорення закону вдасться досягти компромісу з опозицією. "До проекту можна внести зміни, проте мовне питання пора врегулювати: багато громадян незадоволені гуманітарним тиском держави і виїжджають з країни", - сказав Чечетов.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
Також за темою
5 найпопулярніших нових та вживаних автомобілів на дизелі
Інфляція сповільнюється третій місяць поспіль: НБУ пояснив, що впливає на ціни в Україні
В Україні скоротилася кількість платників податків
У серпні всі перевірені декларації виявилися з порушеннями — НАЗК
Скільки треба заробляти в Італії, щоб залишитися там жити
Як отримати номерні знаки для електроавтомобілів та гібридів
