1302
Кукурудзі немає місця
— Аграрний ринок
За останніми даними Мінагропроду, в Україні зібрано близько 34 млн. т зерна. Переважно це пшениця і ячмінь - їх прибирання фактично завершено, як і закладка на зберігання в елеваторах. З урахуванням перехідних залишків, опублікованих "АПК-Інформ" на рівні 4 млн. т, обидва врожаї (старий і новий) становлять 38 млн. т. Казус полягає в тому, що елеваторні потужності України дозволяють одночасно зберігати не більше 34 млн. т. Відповідно, виникає питання, де зберігати і доводити до кондиції ще не менше 14 млн. т зерна, яке буде прибрано, виходячи з прогнозів врожаю на рівні 48 млн. т? Дефіцит елеваторних потужностей становить при нинішньому врожаї (з перехідними залишками), близько 20 млн. т.
Особливо гостро ця проблема торкнеться кукурудзи. У серпні-вересні якраз проходить планове прибирання цієї культури. Виходить, цей урожай нікуди збирати? Тим більше що багато експертів вважають його рекордним, а значить, втрат не уникнути. "Рекордний урожай кукурудзи, який розраховують зібрати цього року українські хлібороби, стане моментом істини для оцінки стану розвитку елеваторної галузі України. Ми будемо мати напругу через перевантаження потужностей по сушці кукурудзи під час її збирання", - говорить генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Сергій Стоянов.
За його словами, кукурудза не може обійти процесу сушіння. Але для того, щоб висушити нинішній багатий урожай, причетним до прийняття кукурудзи елеваторів необхідно буде працювати в безперервному цілодобовому режимі мінімум три місяці. "Сучасними ж технологічними можливостями для сушіння може похвалитися, наприклад, компанія "Нібулон", яка здатна за добу просушити 72 тис. т кукурудзи, але такі приклади є, скоріше, винятком із правил. Тому в цьому році всім нам доведеться "зняти капелюх" перед компаніями, які створили сучасні технологічні комплекси з приймання і сушіння кукурудзи, які дозволять довести урожай цієї культури до кондицій високої якості", - констатує аналітик.
За останніми даними, "Нібулон" має намір в кінці серпня почати будувати черговий елеватор в Київській області в с.Денихівка (Тетіївський р-н). "Елеватор стане найсучаснішим технологічним об'єктом в регіоні. Введення його в експлуатацію, наближеність до нього аграріїв дозволить останнім здешевити логістичну складову і збільшити прибутковість власного виробництва", - наголошується в повідомленні компанії. Орієнтовна вартість об'єкта становитиме понад 120 млн. грн. Потужності зберігання поки не уточнюються.
Гендиректор "Нібулону" Олексій Вадатурський ще в 2008 р. вказував на гостру нестачу потужностей зі зберігання зерна та закликав інвестувати в цей сектор. Україна втрачає мільйони на те, що не може довести зерно до кондиції, що позначається на якості продукції та його ціні відповідно. Також аграрії змушені продавати врожай на початку маркетингового сезону, коли на ринку встановлюються мінімальні ціни.
Ціновий перекіс
Так було протягом останніх трьох років. У цьому сезоні світовий ринок подарував нашим аграріям шанс продати кукурудзу, що називається, з коліс, за дуже сприятливими цінами. "В даний момент вартість зерна кукурудзи на світових ринках перевищує вартість решти видів зерна - ячменю і пшениці зокрема. Ціна культури в США, FOB, Мексиканська затока, становить $310 за тонну, на умовах FOB, Бордо, Франція, вона продається по $315 за тонну, в Україні, FOB, порти Чорного моря, кукурудза оцінюється в $295-300 за тонну", - розповідає аналітик зернових ринків ДІАЦ "Держзовнішінформ" Олександр Одосій. Він же для порівняння наводить вартість продовольчої пшениці в портах Чорного моря України - $255-265/т. "Це ненормальний перекіс в ціні. Енергетична цінність кукурудзи при виробництві комбікормів вища, ніж у фуражної пшениці, але розрив цін, за оцінками аналітиків, не повинен перевищувати $25-30 за тонну. Думаю, незабаром вартість кукурудзи має знизитися, зважаючи на надходження на ринок нового врожаю, хоч і не суттєве", - вважає аналітик.
Сильно обвалитися цінам на кукурудзу не дають світові прогнози. За даними Мінсільгоспу США, недовиробництво культури усередині країни складе 14 млн. т, а минулорічні запаси не дозволять вирішити проблему нестачі культури. Тваринники вже зараз відчувають дефіцит кормів. У той же час ринок повинен якось відреагувати на високу вартість кукурудзи та її недолік.
За словами Олександра Одосія, Саудівська Аравія, домінуючий покупець ячменю в світі, після того, як його вартість у зв'язку з браком обсягів досягла два тижні тому $295-300 за тонну, вирішила почати закупівлі фуражної пшениці. "Україна навіть скористалася цією переорієнтацією і встигла продати країні 300 тис. т фуражної пшениці за ціною $245-250/т, що близько від ціни на російську борошномельну пшеницю", - говорить експерт. Він не відкидає, що в тваринництві Америки також знайдуть технологію, яка дозволить перейти хоча б частково на застосування фуражних сортів іншого зерна. Це ускладнює можливість прогнозувати вартість кукурудзи на найближчі три місяці, вважає Одосій.
Внутрішні перешкоди
Незважаючи на існуючий перекіс в цінах на кукурудзу в світі і ризик його коректування, Фортуна поки посміхається фермерам, і вони можуть не притримувати це зерно з метою продати його дорожче пізніше. Адже зараз ціна досить сприятлива при собівартості кукурудзи на рівні $200 за тонну. Єдине "але" - зерно треба досушити. Зробити це можна на приватних елеваторах у трейдерів в умовах дефіциту потужностей, але й тут виникає проблема. Введені державою мита на експорт ячменю, пшениці і кукурудзи, а також скасування відшкодування ПДВ зернотрейдерам призводять до того, що фермер втрачає великі гроші при продажу кукурудзи посередникам. За оцінками Олександра Одосія, втрати становлять до 30% від ринкової вартості кожної тонни зерна. У масштабах усього врожаю аграрію ця експортна кампанія виллється у втрату 18 млрд. грн., стверджує Сергій Стоянов.
Як фермери борються з викликами
З досвіду минулих років, який підказує, що продавати зерно краще все-таки в другій половині маркетингового року, аграрії шукають шляхи, як зберегти зерно до найбільш сприятливого цінового періоду в світі. "Сьогодні товаровиробники притримують урожай в очікуванні кращих цін через неможливість звести кінці з кінцями. Кволий експорт, який ми маємо сьогодні, - це, з одного боку, свідчення їх неготовності продавати зерно за безцінь, а з іншого - спроба самостійно управляти своїми ціновими ризиками, чого не можна не схвалювати", - аналізує поведінку селян Сергій Стоянов. Крім того, аграрії намагаються укласти форвардні контракти на зерно. "Існує практика укладання таких договорів з поставкою навіть у січні, - каже Олександр Одосій.- Таким чином, оператори йдуть назустріч фермерам, трохи завищуючи вартість зерна, щоб викупити його зараз і продати за сприятливою ціною потім. Вони ж переглядають вартість поставок на кінцеві ринки".
Але виманити зерно у селян все ж не виходить, судячи з темпів експорту. Так, за словами Стоянова, поставки зерна за кордон на початку сезону не досягли і 1 млн. т. У липні експорт склав 380 тис. т, з початку серпня було відвантажено 580 тис. т. Українські перевалочні потужності дозволяють щомісяця постачати за кордон понад 2 млн. т зерна. Росія на даний момент вже продала на світовий ринок 3 млн. т зерна.
Наталія Кабаш
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
