1845
Банки очистять примусово
— Валюта
Національний банк позбавив банки можливості покращувати баланси за рахунок продажу проблемних кредитів на умовах відстрочення платежу. Експерти розходяться в думці, чи є дана міра доцільною
Розіслане комерційним банкам лист НБУ (від 25.07.2011 р. № 40-511/2689-8768), що уточнює умови здійснення операцій з продажу проблемних кредитів з відстрочкою платежу. Такі угоди найчастіше проводилися банками з метою поліпшення своїх балансів і відповідності регуляторним вимогам. Іншими словами, банки на час передавали свої "токсичні" активи пов'язаним фінансовим компаніям і звільнялися від жорстких вимог щодо формування резервів під такі позики.
Лист НБУ фактично ставить хрест на проведенні таких транзакцій. Тепер в тому випадку, якщо фінансова компанія купує у банку проблемний портфель, але за умовами договору може через деякий час повернути його, банку доведеться формувати під такі позики 100%-ний резерв. У тому ж випадку, якщо за умовами договору фінансова компанія не може повернути портфель, але розрахунок з нього заплановано на майбутню дату, банк буде змушений враховувати таку відстрочку як новий кредит.
Банкіри та учасники ринку проблемних активів неоднозначно оцінюють роз'яснювальний лист Нацбанку. Як пояснює директор департаменту правового забезпечення "Ерсте Банку" Олександр Ярецький, вищезазначені операції банків з пов'язаними фінансовими компаніями є наслідком жорстких правил резервування, які встановлюються НБУ. "Приміром, згідно з 279 постановою НБУ, яка регулює порядок створення банками страхових резервів, за кредитами, які класифіковані як "безнадійні", чинне забезпечення незалежно від його виду взагалі не приймається в розрахунок", - говорить експерт. Тобто під проблемний кредит, забезпечений іпотекою, банк все одно повинен формувати стовідсотковий страховий резерв.
Таким чином, кожний проблемний кредит змушував банки вишукувати додаткові кошти для формування резерву. Але не всім фінустановам в стислі терміни вдавалося отримати фінансування від акціонерів, отже, єдиним виходом з положення була тимчасова передача "проблемки" афілійованим структурам, непідзвітні НБУ.
Тепер у банків суттєво додається головного болю: потрібно формувати резерви і активізувати власну роботу з повернення боргів, або ж повністю продавати "токсичні" активи. Варіант з операціями на умовах відстрочки платежу в нинішніх умовах, за яких необхідно враховувати таку транзакцію, як кредит, стає малоймовірним. "Фінансові компанії, як правило, не мають достатньо основних засобів (по відношенню до обсягу кредитів, що купують), ліквідних активів і власного капіталу. Їх кредито-і платоспроможність як позичальників досить низька. Тому кредитний ризик за цими операціями буде досить великим", - говорить заступник начальника управління ризик-менеджменту - начальник відділу адміністрування кредитних ризиків "Індустріалбанку" Оксана Пекна.
У зв'язку з цим, додає вона, такі кредити фінансовим компаніям будуть бланковими, і банкам крім резервів з проданого портфелю доведеться формувати ще й резерви під кредит, наданий ФК. При цьому незрозумілим залишається те, за рахунок яких коштів компанія буде погашати свій займ. "В результаті всього цього якість активів банку не поліпшиться, адже безнадійні кредити залишаться на його балансі, а незабезпечений кредитний портфель за рахунок позики фінансової компанії зросте", - пояснює пані Пекна. Тому, продовжує вона, тепер кожному банку доведеться ретельно зважувати всі "за" і "проти" транзакцій з відстрочкою.
На думку Олександра Ярецького, більш доцільним зараз навпаки буде пом'якшення Нацбанком вимог до резервування. "Очевидно, що 279-та постанова НБУ, що регулює порядок створення банками страхових резервів, терміново потребує перегляду", - вважає він. Свою позицію експерт аргументує тим, що багато банків мають ліквідне забезпечення за проблемною кредитною заборгованістю у вигляді іпотеки, рухомого майна, грошового покриття, а крім того можуть заручитися додатково гарантіями погашення проблемної заборгованості від материнських структур. "Вони не мають проблем зі звітністю за міжнародними стандартами, але при цьому не можуть враховувати жоден з перерахованих вище видів забезпечення при формуванні страхових резервів під проблемну заборгованість за українським законодавством", - відзначає він.
Деякі експерти, втім, знаходять і певні плюси в листі НБУ. "У банків менше буде механізмів для штучної "прикраси" своєї звітності, тому їм доведеться ще більше зосередитися на реальній роботі з проблемними кредитами, а не обирати вичікувальну позицію", - говорить директор фінансової компанії "Центр факторингових послуг" Павло Ружицький. Особливо актуальним, на його думку, це буде відносно корпоративних кредитних портфелів. Адже часті ситуації, коли позичальники банкрутують або виводять застави, а банки втрачають гроші, зосереджуючись на підтримці всіма способами нормативів НБУ. Крім того, на думку пана Ружицького, слід очікувати, що тепер з ринку підуть невеликі "кишенькові" компанії, що беруть участь у банківських схемах. "Цей процес очистить ринок і зробить роботу в сфері викупу проблемних кредитів більш прозорою, зрозумілою і прогнозованою", - резюмує він.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
