13751
Думка: Тимошенко може впустити гривню
— Валюта
Експертам добре відомо, що фактори дестабілізації фінансової системи країни і різку девальвацію національної валюти можуть бути не тільки суто економічними, а й політичними. Зокрема, сприяє виникненню девальваційних тенденцій загострення політичного протистояння, оскільки в разі потужних політичних потрясінь населення і бізнес починають справедливо хвилюватися за збереження своїх грошових заощаджень. Це провокує їх на відповідні дії, що роблять негативний вплив на стабільність фінансової системи і курс національної валюти.
Українським фінансам вже доводилося на собі випробовувати даний ефект. Найбільш яскраво він проявився в кінці 2004 року, коли сотні тисяч і навіть мільйони співвітчизників вийшли на площі з протестами проти чинної на той момент влади. Нагадаємо про вплив тих подій на банківську систему і валютний ринок держави.
Валютний курс до Майдану становив в Україні близько 5,3-5,4 гривні за долар. Причому, він фактично застиг на даному рівні ще з 2000 року - після обвалу української національної валюти під час фінансової кризи 1998-1999 років. Проте валютно-курсова стабільність була порушена останніми місяцями 2004 року, хоча економічних передумов до цього не було - зокрема, експорт з України набагато перевищував тоді імпорт.
Попит на вільноконвертовану валюту в жовтні-листопаді-грудні 2004 року різко зріс. Населення масово ринуло в банки забирати свої, в першу чергу, гривневі внески, а потім люди намагалися конвертувати гривню в долари або євро. Також на покупку валюти попрямувала гривня, що стоїть поза банківською системою. Як наслідок, в обмінних пунктах стала зникати валюта, з'явилися давно забуті до того часу валютні "міняйли", а курс на "чорному" валютному ринку підскакував до 7-8 і навіть місцями до 10 гривень за долар.
З метою порятунку фінансової системи країни виконуючий тоді обов'язки голови Нацбанку Арсеній Яценюк видав постанову, що дозволяє комерційним банкам - всупереч, до речі, нормам вітчизняного законодавства - не видавати громадянам достроково їх депозити. Це рішення дозволило трохи знизити попит на ВКВ, але ситуація все ж таки залишалася деякий час вельми напруженою, про що свідчать офіційні дані НБУ.
Так, загальний обсяг депозитів фізичних осіб становив на 8 жовтня 2004 45,5 млрд. грн., з яких 27,8 млрд. грн. - гривневі депозити. Потім ситуація стрімко погіршувалася: на 19 листопада - 45,2 млрд. грн. і 25,3 млрд. грн.; на 17 грудня - 41,0 млрд. грн. і 21,8 млрд. грн.; на 24 грудня - 40,9 млрд. грн. і 21,7 млрд. грн. відповідно.
Тобто, українці забрали з банків за період з початку жовтня по кінець грудня, незважаючи на всі загороджувальні заходи НБУ, 6,1 млрд. грн. Крім того, в листопаді і грудні 2004 року спостерігалося скорочення золотовалютних резервів - з 10464, 3 млн. дол на 19 листопада до 9451,9 млн. дол на 17 грудня, або на 1012,4 млн. дол (на 9, 7%).
Потім, як відомо, політичні пристрасті в Україні вщухли. У зв'язку з чим нормалізувалася обстановка на валютному ринку та у банківській системі.
Зараз, після арешту минулої п'ятниці лідера найбільшої опозиційної політичної сили Юлії Тимошенко, ситуація в Україні цілком може стати аналогічною до вищеописаних подій в кінці 2004 року. Втім, швидше за все, подібні потрясіння на валютному ринку відбудуться не в серпні, а останніми місяцями, на які опозиція планує організувати масштабні акції протесту. До того ж, винесення Печерським судом рішення у справі проти Тимошенко, яким її можуть засудити на 5 років позбавлення волі, очікується, за деякими відомостями, на початок вересня.
Зрозуміло, що в таких умовах в Україні вже найближчим часом різко загостриться політичне протистояння. Що, в свою чергу, виявиться сильним девальваційним чинником.
Причому, зараз ситуація набагато небезпечніша для гривні, ніж останніми місяцями 2004 року. Якщо тоді зовнішня торгівля забезпечувала позитивне сальдо для України - за січень-вересень 2004 року в торгівлі товарами було плюс 3,2 млрд. дол, то цього року, навпаки, має місце картина стрімкого нарощування негативного сальдо - за січень-травень 2011 воно досягло мінус 4,6 млрд. дол.
Крім того, якщо в 2004 році в світових фінансах було все спокійно, то зараз фондові й товарно-сировинні ринки планети посилено "трясе" напередодні дуже вірогідної найближчим часом другої хвилі світової кризи. Зокрема, вже вдруге цього року потужний обвал на світових біржах стався в минулі четвер-п'ятницю. Мало того, кредитне агентство здійснило безпрецедентний крок: оголосило про зниження довгострокового кредитного рейтингу США (з рівня ААА на один щабель - до АА+).
Також потрібно враховувати, що крім внутрішнього девальваційного фактора у зв'язку з посиленням політичної кризи є ще й зовнішній. Зрозуміло, що коли в якійсь країні стає неспокійно - як це було, приміром, на початку нинішнього року в Єгипті, Тунісі та деяких інших державах - інвестори ні за що не понесуть туди свої гроші. Більше того, іноземний капітал поспішить швидше "втекти" з держав, охоплених політичними заворушеннями - як то кажуть, від гріха подалі. Що й зрозуміло.
Природно, це повною мірою стосується і України. Наприклад, для солідних іноземних інвесторів, які уважно відстежують в ЗМІ відбуваються в світі, обурені заяви уряду США і лідерів Європарламенту щодо арешту Тимошенко - це червоний сигнал: в Україну зараз краще не лізти!
Тому прогноз на найближчі місяці для України вкрай несприятливий. Практично всі економічні експерти впевнені в неминучості в майбутньому девальвації гривні, але лише деякі з них раніше передбачали, що обвал національної валюти трапиться вже нинішньої осені. Тепер же шанси того, що девальвація гривні почнеться ще до кінця поточного року, значно зросли.
Причому, на відміну від вищеописаних подій осені-зими 2004 року, після прийдешньої девальвації гривні - а вона може впасти до 12-15 грн./дол. або навіть більше - потім не буде повернення до колишніх курсовим позначок. У цих умовах рівень життя співвітчизників, природно, різко знизиться. Ну а українській влади за такого сценарію, зрозуміло ж, не позаздриш...
Олександр Безкоровайний
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
