2282
Економіст: Долар залишиться дешевим
— Валюта
Американська валюта залишиться дешевою і, можливо, ще більш ослабне, вважає головний економіст інвестиційної компанії "Тройка Діалог" Євген Гавриленков.
"В умовах продовження спекуляцій з приводу боргових проблем в Європі і Сполучених Штатах рейтингові агентства знижували рейтинги "периферійних" європейських країн, проте не міняли рейтинги США, хіба що іноді поширювали попередження про можливий перегляд останніх. При цьому уряди Євросоюзу, нарешті, змогли домовитися про якийсь тимчасовий механізм допомоги Греції, в основі якого - поєднання фінансової підтримки цієї країни за рахунок державних коштів і "добровільна" реструктуризація її боргових зобов'язань приватними утримувачами облігацій. Багато хто розглядає цей механізм як зразок для вирішення боргових проблем в інших європейських країнах. Тим часом США так і не виробили ніякого рішення, проте країна зберігає максимальний кредитний рейтинг.
Рейтинг Японії на початку року був понижений агентством S&P до рівня АА-. Підставою послужила відсутність у країни "виразної стратегії" з обмеження рівня заборгованості. У США такої стратегії теж немає, але рейтинг країни максимальний. Так, у Японії відношення боргу до ВВП удвічі вище, ніж у США, але борг в основному внутрішній, що робить країну менш уразливою, а в структурі зовнішнього суверенного боргу США частка зобов'язань перед іноземними кредиторами (зокрема суверенними фондами і центробанками інших країн) складає біля третини (більше 4,4 трлн дол.). Оскільки проблема інфляції для Японії неактуальна, а дефляція - цілком рядове явище, вкладення коштів в низькодохідні державні зобов'язання було не найгіршим рішенням для японських інвесторів - принаймні, вони не втратили гроші.
Агентства зазвичай знижують рейтинг, коли бачать, що для інвесторів з'явилася загроза грошових втрат. Така загроза дійсно стала в якомусь сенсі актуальною для іноземних кредиторів, що вклали кошти в казначейські облігації (КО) США: курс долара до багатьох світових валют впав на 12-15%. Наприклад, відносно єни долар за останніх 12 місяців подешевшав приблизно на 12%. Таким чином, японські утримувачі американських зобов'язань (на загальну суму близько 0,9 трлн дол.) втратили близько 0,1 трлн дол. Південнокорейська вона, сінгапурський долар і євро за останніх 12 місяців також подорожчали щодо долара - на 11-12%, а курс бразильського реала за той же період виріс більш ніж на 13%.
Таким чином, у випадку з американським боргом в наявності три фактори, які давали агентствам підставу для негативного перегляду рейтингів інших країн: відсутність "виразної стратегії" скорочення боргу, нездатність політиків знайти взаємоприйнятне рішення з питання про граничний рівень заборгованості і загроза подальших грошових втрат для зовнішніх інвесторів, що вклали засоби в КО США. Зрештою це може розвіяти міф про американську винятковість.
Виявилось, що механізм ухвалення рішень в США зовсім не завжди такий ефективний, як традиційно вважалося. Вирішення економічних і фінансових проблем виявилося залежним від ходу боротьби між двома політичними партіями. В центрі цієї дискусії - не стратегія скорочення заборгованості (яка має бути достатньо "виразною", щоб задовольнити S&P), а питання про те чи буде граничний рівень боргу підвищений за один раз на весь 2012 рік або переглядатиметься поступово (скажімо, поквартально). У останньому випадку демократам в цілому і президентові Бараку Обамі зокрема набагато важче полемізувати з республіканським кандидатом в президенти. При цьому, не дивлячись на відверто популістську риторику обох сторін, вирішення економічних проблем зовсім не є для них пріоритетним завданням. Політиків насправді не дуже турбує те, що невизначеність навколо питання про граничний рівень держборгу - не найсприятливіша ситуація для інвесторів. Це дуже схоже на невизначеність у питанні про те, хто претендуватиме на пост президента Росії - Володимир Путін чи Дмитро Медвєдєв. Обидва намагаються зберегти відповідь на це питання в таємниці, щоб жоден завчасно не став "відхідною фігурою", а економічна ситуація і інтереси інвесторів розглядаються як другорядні питання.
З урахуванням вищевикладеного можна припустити, що зниження рейтингу США було б цілком виправданим зважаючи на подвійний дефіцит (бюджету і рахунку поточних операцій), уповільнення економічного зростання і зростаючого відношення боргу до ВВП. Девальвація долара за минулий рік свідчить про те, що ринки вже якоюсь мірою враховують можливий перегляд рейтингів. В зв'язку з цим вже не так важливо, підуть на це рейтингові агентства чи ні (хоча для ринків це все ж таки має велике значення), а якщо підуть, то коли саме. На наш погляд, політика кількісного пом'якшення сама по собі була достатньо вагомою підставою для зниження рейтингу КО США. Ми вважаємо, що, принаймні, одне з трьох провідних агентств в порівняно недалекому майбутньому понизить рейтинг щонайменше на один ступінь - і це буде досить стриманою реакцією на вже давно очевидну макроекономічну недалекоглядність. Проблема в тому, що вся система зав'язана на один-єдиний орієнтир, тобто на облігації США, і якщо цей орієнтир втрачає стабільність, то не цілком зрозуміло, що буде з системою. Саме тому, коли курс долара впав, ринки в черговий раз довели, що реагують на зміну ситуації швидше, ніж рейтингові агентства.
Поскільки економічні дисбаланси в США значно сильніші, ніж в єврозоні, подальше ослаблення долара - найбільш вірогідний сценарій розвитку подій, не дивлячись на те що перспективи корегування цих дисбалансів досить невизначені по обидві сторони Атлантики. Частково вимушені продажі американських казначейських зобов'язань (неминучі у разі негативного перегляду рейтингів) неминуче спричинять зростання вартості позикових коштів усередині країни, і це нормально. Ненормально те, що країна з падаючим курсом національної валюти, стійким бюджетним дефіцитом в 9-10% ВВП і співвідношенням боргу до ВВП на рівні близько 100% розміщує дворічні облігації під ставку близько 0,4% (і це навряд чи може продовжуватися довго). Зростання вартості запозичень, найімовірніше, сприятиме прискоренню інфляції. Це, можливо, збільшить податкові надходження і трохи пом'якшить гостроту боргових проблем, проте не вирішить ці проблеми, оскільки зрештою будуть потрібні досить неприємні і на перший погляд "неприйнятні" заходи, необхідні для ліквідації внутрішніх дисбалансів США, таких як невідповідно великі витрати на оборону (частка країни в сукупному оборонному бюджеті всіх країн світу складає близько 50%, а частка в глобальному ВВП - близько 23%). Підвищення внутрішніх податків на паливо, теоретично, може бути ще одним способом скорочення бюджетного дефіциту, хоча така міра буде вельми непопулярною і на перший погляд "неприйнятною" (в усякому разі, в даний час).
Зараз ми не готові детально обговорювати заходи, яких адміністрація США могла б вжити для вирішення проблем бюджетного дефіциту і державного боргу, проте не виключено, що будуть прийняті деякі з тих, що здаються "неприйнятними" на сьогоднішній день рішень, якщо на тлі можливого перегляду кредитних рейтингів впаде попит на казначейські зобов'язання. В даному випадку ми не розглядаємо серйозно вірогідність дефолта з боку США, вважаючи, що в політичних кругах запанує давно втрачений здоровий глузд.
В цілому, складається враження, що долар залишиться дешевим і, можливо, ще більш ослабне - саме в цьому відмінність поточної ситуації від кризи 2008 року. У 2008 році, коли інвестори виводили кошти в найменш ризиковані активи, вони вкладали їх в казначейські зобов'язання США, що спричинило зміцнення долара і падіння цін на сировину. Сьогодні така стратегія була б нелогічною. До кінця 2008 року в результаті дій інвесторів був порушений грошовий обіг. Малоймовірно, щоб в нинішніх умовах у разі небажаних проблем в США, тобто у разі гіпотетичного технічного дефолту, був порушений грошовий обіг: ні, рух грошових коштів не зупиниться - принаймні, кошти виводитимуться з доларових активів", - говорить Гавриленков.
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
