769
Держзакупівлі привели у відповідність
— Казна та Політика
Чергову версію закону про держзакупівлі, за яку проголосувала ВРУ в травні, розкритикували не тільки українські опозиціонери, а й Єврокомісія разом зі Світовим банком. Президент наклав на спірний акт вето. А потім - запропонував свої поправки, з якими погодився парламент.
Закордонне несхвалення
Чергову спробу відрубати кілька голів корупційної "гідри" вітчизняні законодавці зробили 17 травня. Саме тоді український парламент проголосував у другому читанні за оновлену версію закону про державні закупівлі. Спочатку прагнення удосконалити нормативний акт пояснювалося бажанням піти назустріч міжнародним інституціям. Нагадаємо, на початку 2011 року ЄС і Всесвітній банк пригальмували фінансування деяких спільних з України програм через невдоволення тими поправками, які раніше були внесені до тендерних правил. Тоді Київ пообіцяв виправитися, і вже в березні нова редакція закону була схвалена в першому читанні. Однак, судячи з подальшої реакції, до травня парламентарії відхилилися від запланованого шляху. Схвалений 17 травня закон українські опозиціонери сходу назвали "корупційним". Без схвалення його зустріли і за кордоном.
Про те, що Євросоюз буде ратувати за подальшу корекцію закону про держзакупівлі, представники Брюсселя заявили ще в травні. "Ми працюємо далі, ми намагаємося змінити ці поправки, які змінили суть самих правил про держзакупівлі", - зазначив голова представництва ЄС в Україні Жозе-Мануель Пінту Тейшейра, попереджаючи, що оцінку внесених 17 травня поправок ЄС дасть найближчим часом. Незабаром з'явилися і чутки про те, що в сформованій ситуації глава держави закон підписувати не стане.
Конкретні претензії Європи до відредагованого закону стали відомі пресі вже в першій половині червня. Найбільш неприйнятними зарубіжні експерти визнали три пункти. Головний із них - застереження у новому законі про те, що його норми не будуть поширюватися на підприємства з помітною часткою державного або комунального капіталу, якщо ці підприємства будуть здійснювати закупівлі за власні обігові кошти, а не за ті, які надійшли з держбюджету. За підрахунками фахівців, з-під дії нормативного акта одним махом була виведена левова частка угод, раніше регульованих тендерами. Іншими каменями спотикання стали бажання законодавців "знетендерити" закупівлі товарів і послуг, що проводяться для Аграрного фонду та зобов'язати страхувати всі угоди, "масштаб" яких перевищує 10 мільйонів гривень... "Деякі зміни відводять закон в бік від європейських і міжнародних стандартів. У зв'язку з цим ми переконливо рекомендуємо повернути закон до парламенту", - були невблаганними критики.
З необхідністю шукати компроміс з Єврокомісією і СБ (а йдеться все-таки про домовленості на сотні мільйонів євро) в Кабміні сперечатися не стали. "Ми домовилися, що ми зараз на рівні експертів відпрацюємо ті пропозиції, які є від Світового банку, від Єврокомісії, і, я думаю, що ми там знайдемо взаєморозуміння повне, принаймні, я не бачу жодних проблем", - заздалегідь пояснює перший віце-прем'єр Андрій Клюєв. Банкова, схоже, була солідарна з урядом. І майже через місяць після схвалення закону, який швидко отримав скандальну популярність, президент наклав на нього вето, а потім і направив свої поправки до парламенту.
У Верховній Раді до думки Віктора Януковича прислухалися з належною увагою. Восьмого липня, під час останнього пленарного дня минулої сесії всі 16 пропозицій гаранта були схвалені належною кількістю (від 247 до 262) "за". В цілому ж ініціатива глави держави була підтримана 263 голосами. А 28 липня спільне законодавче дітище підписав і сам Віктор Янукович.
"Компромісний" варіант
Ще до того, як президент відправив свої поправки до парламенту, на Банковій уточнювали, що бажання глави держави відредагувати недосконалий документ не пояснюється однією лише критикою зарубіжжя. Надто вже очевидними були недоліки підготовленого нардепами варіанту. Тому в поясненні до пропозицій гаранта неодноразово зустрічаються формулювання на кшталт "Може призвести до обмеження конкуренції", "Підвищення корупційних ризиків", "Неефективні витрати бюджетних коштів" і тому подібним.
І все ж знайомство з затвердженими Верховною Радою поправками показує, що змін зазнали далеко не всі (або - не повною мірою) критиковані позиції. На Банковій спробували якомога менш болісно вирішити проблему з головною вимогою ЄК і СБ - висновком держ-і комунальних підприємств з-під дії закону. Умови для відходу від тендерів ускладнилися. Тепер проводити держзакупівлі за всіма правилами повинні на певний час ті підприємства, які користуються податковими пільгами; звільнені від боргів перед держбюджетом або отримують пряму або опосередковану бюджетну підтримку. Але експерти припускають, що з визначенням кола "підзаконних" організацій можуть виникнути проблеми. "У країні немає юридичного поняття "бюджетна підтримка". Тобто, це вільне трактування. Нею можуть скористатися підприємства, в яких є державна частка або які мають пільгове оподаткування. Тепер вони як захочуть - так і будуть закуповувати", - вважає глава Контактної групи в Україна Transparency International Олексій Хмара.
Зате повною мірою назустріч проханням на Банковій пішли у випадку зі страхуванням відповідальності учасників торгів. "Впровадження додаткового механізму забезпечення вважається необґрунтованим", - говорилося в пропозиціях Віктора Януковича. Також президентська ініціатива скоротила і перелік випадків, на які не поширюється тендерне законодавство. Правда, згадані в цьому контексті закупівлі для Аграрного фонду все одно залишилися у списку винятків. Мабуть, надії Андрія Клюєва: "В принципі, я теж думаю, що ми знайдемо компромісне рішення", - виправдалися.
"Аграрний" компроміс не поширився на деякі інші поблажки, які пропонували депутати. Так, все-таки з тендерами повинні проводитися закупівлі для потреб пенітенціарної системи; для проведення гастролей, туристичних заходів та фестивалів; корм для циркових тварин, а також "товари і послуги для створення нових постановок (концертів), виготовлення (створення) вихідних відео матеріалів, аудіовізуальних творів". Крім того, волею Віктора Януковича були зроблені два кроки для захисту репутації влади. Раніше парламент планував звільнити від гніту тендерних нормативів угоди, що стосуються забезпечення заходів за участю представників вищої влади та авіаперевезення офіційних делегацій, що викликало подив багатьох правозахисників. Тепер же спірні норми знову скасовані.
Крім цього президент запропонував відредагувати неточності у формулюваннях, і пояснити, що порядок "здобуття" освітніх послуг зарубіжних вузів повинен визначатися окремим законом. Важливо й те, що поправки глави держави уточнили і стан справ з поставками електричної, теплової енергії, її транспортування; послуги з централізованого опалення, водопостачання та водовідведення. Раніше було не до кінця зрозуміло: чи то вони зовсім виводяться з-під тендерів, то чи процедури повинні уточнюватися окремими нормативними актами. З липня ситуація стала дещо зрозумілішою. Подібні послуги остаточно "перекочували" до списку "Окремими законами регламентуються". Перенесення постачання води, тепла, електрики за межі сфери, вільної від тендерів (за що, до речі, давно боролися європейці), Віктор Янукович пояснив розширенням можливостей покупки в одного учасника.
Вкрай широке трактування таких угод було одним з головних об'єктів критики опозиції і ряду експертів. Тим не менш, все, що стосується "одноосібних" випадків і після президентських коригувань залишилося без змін. І ті пункти, які розширюють перелік можливостей закуповувати товари/послуги в однієї організації (включаючи і доступне для трактувань формулювання "у зв'язку з виникненням особливих економічних і соціальних обставин"), і правила, що дозволяють перегравати тендерні умови вже після підписання договору відповідають депутатським сподіванням. Не стали відкочувати тому на Банковій і відредаговані контрольні можливості Міністерства економрозвитку. Знову-таки, в тих випадках, коли йдеться про процедуру закупівель в одного учасника, необхідність узгоджувати умови з міністерством відпадає. Прихильники первісного законопроекту, які свого часу бачили в цьому одне з найголовніших антикорупційних нововведень, можуть порадіти стабільності свого починання.
Міжнародні організації президентські пропозиції зустріли зі схваленням. "У вето є цілий ряд позитивних коментарів, і ми вітаємо це, і сподіваємося, що ці зміни будуть схвалені відповідно до гарних міжнародних практик", - заявив ще в червні представник Світового банку - координатор програм економічного розвитку в Україні, Білорусі та Молдові - Пабло Сааведра. Нововведення від Банкової і справді закрили кілька лазівок, що дозволяють двояко трактувати нормативи закону. Але при цьому вони залишили взагалі без змін всі ті небезперечні новели, що стосувалися закупівель у одного учасника. І хто знає, чим саме може обернутися свобода маневру в цьому напрямку.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
