1795
Жлобинський об'єкт
— Казна та Політика
Економічна криза, яка все ж обрушилася на Білорусь в 2011 році, посунула місцеву владу до того, чого вона всіляко уникала і остерігалася весь пострадянський період - приватизації стратегічних підприємств промисловості. У перелік потенційних об'єктів виведення з держвласності потрапив і Білоруський металургійний завод (БМЗ). Правда, ціну на нього заявили дуже немаленьку і явно не за нинішнім ринком M&A. І якщо місцевий уряд буде неухильно її дотримуватися, то за всієї своєї привабливості даний актив ризикує так і залишитися непроданим в осяжній перспективі.
Скільки він коштує
Вперше про можливість допуску приватного капіталу на РУП "Білоруський металургійний завод" (місто Жлобин Гомельської області) влада країни офіційно повідомили ще на початку весни поточного року. Але тоді обговорення цієї ймовірності було досить туманним. Конкретика ж з'явилася разом з різким погіршенням економічної обстановки в країні наприкінці весни - початку літа-2011.
У перших числах липня віце-прем'єр-міністр Білорусі Володимир Семашко заявив про те, що дана команда на акціонування заводу до завершення поточного року. І натякнув на можливу приватизацію цього підприємства: "У перспективі на БМЗ може прийти акціонер". А в середині місяця В. Семашко озвучив і фінансові побажання білоруської влади щодо такого потенційного акціонера. За його словами, ринкова ціна БМЗ складає 8 млрд дол.
З одного боку, місцевого віце-прем'єра зрозуміти можна. У ситуації, коли президент Білорусі позначив горизонт вартості стратегічних промактивів країни в десятки мільярдів доларів, приводити більш-менш реалістичні оцінки за БМЗ - що називається "загрожує..." . Але, з іншого, ринкові експерти в один голос стверджують: зазначена цифра є вкрай завищеною і не відповідає умовам нинішнього ринку металургійних активів.
Аналітик ІК Dragon Capital Олександр Макаров стверджує, що сьогодні реальна вартість Білоруського металургійного заводу становить до 1 млрд дол максимум. "Звичайно, якість прокату, що випускається на цьому підприємстві трохи вища, ніж у випадку з аналогічною українською металопродукцією. Але не більше того", - відзначає він.
Мінус же в тому, на його думку, що більшу частину використовуваного як сировину металобрухту БМЗ доводитися імпортувати з Росії. І тут можна говорити про певні загрози стабільності сировинних поставок в середньостроковій перспективі.
Схожі оцінки наводить і старший аналітик Astrum Investment Management Юрій Рижков. За його розрахунками, вартість бізнесу Білоруського МОЗ становить 0,8-1 млрд дол. Але при цьому в підприємства є чистий борг в 350 млн дол. "Таким чином, реальна вартість акціонерного капіталу БМЗ наразі складає 450-650 млн дол" , - вважає він.
Аналітик ІК BG Capital Євген Дубогриз відзначає, що за найоптимістичнішого варіанту оцінки (з розрахунку 500 дол на тонну виплавленої сталі) це підприємство коштує не більше 1,2-1,3 млрд дол. Причому у випадку з Білоруссю слід враховувати так званий політичний дисконт (відома ситуація з ручним управлінням економікою в країні - прим. автора), який може доходити до 20%. У підсумку ціна за весь пакет акцій БМЗ зараз не повинна перевищувати 1,1 млрд дол.
Водночас віце-президент Research & Consulting Group Олександр Сірик впевнений, що 1 млрд дол - лише нижня межа, від якої слід відштовхуватися при оцінці БМЗ. "Сьогодні ця цифра відображає витрати на будівництво з нуля електрометалургійного комплексу з річним обсягом виплавки стали до 1,2 млн тонн і одним гнучким сортопрокатним станом, - розповідає експерт. - А Білоруський метзавод виробляє майже в 2 рази більше сталі, має сучасне обладнання західного виготовлення, ефективні технології виробництва і затребувану лінійку продукції".
Хоча Сірик також визнає, що заявлена білоруською владою вартість підприємства виглядає нереальною - що три-чотири роки тому, що зараз. За його словами, на сьогоднішньому ринку злиттів і поглинань БМЗ може коштувати більш ніж в 3 рази дешевше, ніж це уявляють собі в Білорусі.
Чим відрізняється
З технічної точки зору Білоруський МЗ - мабуть, найкращий проект малої металургії пізнього СРСР. В кінці 1970-х - початку 1980-х років радянське керівництво вирішило створювати електросталеплавильні підприємства в тих регіонах країни, де спостерігалися запаси брухту чорних металів і потреба в прокаті будівельного сортаменту. У цьому пакеті останніх радянських металургійних будівництв, поряд з Молдовським МОЗ та Амурсталь, виявився і міні-мілл для білоруського Жлобина.
Причому БМЗ виявився до того ж і найбільш вдалим з усіх перерахованих починань. Це підприємство будувалося під ключ і оснащувалося обладнанням таких відомих фірм західного МЕТМАШ, як VoestAlpine і Danieli. Перша його черга була пущена в листопаді 1984, третя - в березні 1991. За незалежної Білорусі завод продовжував розширюватися. Четверта і поки остання його черга, у вигляді прокатного стану 150, була здана у вересні 2000 року.
У минулому десятилітті підприємство також дуже інтенсивно розвивалося, що дозволило створити на ньому не тільки сучасний електрометалургійний кущ з позапічної обробки і безперервного розливання сталі в квадратну заготовку. На БМЗ налагодили масштабний випуск довгомірного прокату (арматура та катанка), виробництво круглої заготовки і по ланцюжку - виготовлення безшовних труб. Завод успішно експлуатує та потужності з випуску інших видів сталевих (метизних) продуктів з високою доданою вартістю - металокорду та ін.
"Високомежна продукція БМЗ котирується, в тому числі і на західних ринках. Що стосується сортового прокату, то він завжди посідає верхні цінові рівні у своїх товарних сегментах на експортному ринку компаній з СНД. Багато в чому, завдяки якості, яке вища, ніж в аналогічної продукції українського і російського виробництва. До того ж собівартість виробництва на БМЗ утримується на прийнятному рівні", - коментує представник Research & Consulting Group.
На цей аспект вказує і аналітик Astrum Investment Management. "Висока якість металопрокату БМЗ є наслідком великих капіталовкладень в модернізацію: в 2006-2010 роках середньорічні інвестиції тут складали 63 дол на тонну виробленої сталі, що вдвічі більше за такий самий середній показник по Україні", - говорить аналітик.
Додамо, що на липневій балансовій нараді об'єднання "Металургпром" була озвучена ще більш неприємна для наших металургів цифра. В останні 10 років відносна величина інвестицій в українську чорну металургію склала 24 дол./тонна сталі.
Але й поза високих переділів БМЗ демонструє непогане розвиток. За інформацією з річних звітів заводу, виплавка сталі на ньому з 2005 до 2010 року підвищилася з 1,91 до 2,53 млн тонн. А на початку минулого десятиліття підприємство випускало не більше 1,4-1,5 млн тонн сталі. "Так що з урахуванням обладнання і технології БМЗ представляє дуже цікавий майданчик для отримання прибутку. Питання лише в тому, яку ціну за нього погодяться віддати інвестори", - робить висновок А. Сірик. (Минулого року виручка від реалізації на БМЗ перевищила 1,5 млрд дол, валовий прибуток склав майже 160 млн дол, рентабельність реалізованої продукції - 6,5%).
Кому відійде
Представник Dragon Capital погоджується з тим, що головна запорука успіху в справі потенційної приватизації Білоруського метзаводу - економічно обумовлена ціна на нього. Але навіть за такої стоп-фактором для потенційних покупців підприємства, на його переконання, може виступити озвучений раніше намір включити в умови викупу акцій інвестзобов'язання щодо створення поряд з БМЗ нового листопрокатного виробництва. "Виходить, акціонер заплатить не тільки за отримання прав власності на завод, а й за необхідність вносити до нього додаткові кошти", - відзначає представник Dragon Capital. (На початку 2011 року зазначений проект оцінювався в 650-700 млн дол)
Макаров вважає, що за ринковою вартістю Білоруський метзавод може бути цікавим російським гірничо-металургійним групам - в рамках реалізації їх стратегій щодо укрупнення бізнесу. А ось економічних стимулів для його інтеграції до складу українських груп він не вбачає. "Продукція БМЗ сильно перетинається за сортаменту з прокатом, що випускається на вітчизняних метпідприємствах. Це скоріше конкурент, ніж об'єкт для доповнення активів", - резюмує він.
Зі свого боку Рижков теж вважає, що Білоруський МОЗ є конкурентом для українських меткомпаній на ринках сортового прокату і заготовки СНД і далекого зарубіжжя. Але при цьому він підкреслює - поглинання БМЗ допомогло б не тільки усунути конкуренцію з його боку, а й посилити позиції на зарубіжних ринках якісної металопродукції. "Ще однією перевагою БМЗ є його робота в рамках митного союзу з Росією і Казахстаном, чиї ринки важливі для наших виробників сталі. На мою думку, з металургійних груп з активами в Україні дане підприємство може становити інтерес і для Метінвесту, і для ArcelorMittal", - міркує аналітик.
Інші експерти акцентують увагу на тому, що остаточне рішення щодо вибору покупця БМЗ (за більш-менш реальної, звичайно, ціни пропозиції) в чималому ступені буде поставлено в залежність від політико-адміністративного чинника. Причому як у Білорусі, так і в тій же Росії. З урахуванням сформованої в РФ практиці взаємовідносин влади і великого бізнесу, говорить представник BG Capital, при потенційному взятті контролю над БМЗ пріоритет буде не за міркуваннями економічної доцільності. "Перш за все, питання може бути поставлене так: кому віддати підприємство. На позитивну відповідь, думаю, найбільше зможуть розраховувати в Євраз-Груп Романа Абрамовича або на НЛМК Володимира Лісіна", - міркує Дубогриз.
Нарешті, всі співрозмовники збігаються в думці, що і поза цінових нюансів продаж Білоруського метзаводу можуть помітно ускладнити місцеві економіко-політичні ризики. Ось як відобразив дану точку зору Рижков: "Навіть якщо Білорусь запросить за БМЗ набагато менше 8 млрд дол, які фігурували, специфічний бізнес-клімат в країні може бути великою перешкодою для покупки цього заводу іноземними компаніями". Іншими словами, в сучасній глобалізованій економіці далеко не всі інвестори погодяться працювати в непередбачуваних часом умовах госпдіяльності, якими відрізняється Білорусь. Нехай на кон поставлений і вельми привабливий в технічному і комерційному планах актив.
Сергій Кукін
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
