Америка в кроці від дефолту — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Америка в кроці від дефолту

Казна та Політика
12182
16 липня президент Сполучених штатів Америки Барак Обама звернувся до Конгресу з проханням якомога швидше домовитися про бюджетний дефіцит. Якщо американські законодавці не схвалять закон про збільшення ліміту держборгу, то 2 серпня настане технічний дефолт - уряд США не зможе фінансувати свої боргові зобов'язання, що може призвести до нового витка світової економічної кризи. Однак одним збільшенням ліміту проблему не вирішити, впевнені аналітики.
За крок від світової економічної катастрофи
США - найсильніша держава Землі, зараз переживає далеко не найкращі часи. Перша економіка світу, обсяг ВВП в 14,772 трильйона доларів - це всього лише одна сторона медалі. На іншій - держборг підбирається щільно до ВВП - на середину травня він становив 14,294 трильйона доларів. Глава Мінфіну США Тімоті Гайтнер 16 травня заявив, що його відомство почало вживати заходів для запобігання дефолту. Так, влада призупинила внески в два найбільших держфонди - Пенсійний фонд держслужбовців і Фонд соціального забезпечення з інвалідності. На думку Гайтнера ці заходи дозволять США уникати дефолту до 2-го серпня. Якщо після цього терміну законодавці не підвищать стелю держборгу, на країну очікує технічний дефолт. І в порівнянні з ним криза 2008 року - дрібниці. "Дефолт може викликати більш серйозну фінансову кризу, ніж та, після якої країна тільки зараз починає відновлюватися", - заявив Гайтнер.
"Досягнення стелі боргу має стати для політиків сигналом того, що настав час задуматися про збереження довіри до США", - заявив тоді ж директор Національної економічної ради Джин Сперлінг. Незважаючи на те, що, за словами віце-президента Джо Байдена, контури угоди між конгресменами з Республіканської і Демократичної партії до середини травня "вимальовувалися", згода між двома політсилами так і не була досягнута. В результаті Обама вкотре нагадав Конгресу США - на карту поставлена ​​безпека не тільки їхньої країни, а й усього світу.
Так, звернення Обами до Конгресу підтримала і новопризначена глава Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард. "Я не можу уявити навіть на секунду, щоб США оголосили дефолт. Якщо конгресмени не дійдуть згоди, це буде справжнім шоком і поганою новиною для економіки США, і, безумовно, поставить під загрозу стабільність світової економіки", - непокоїться голова МВФ. За її словами, дефолт США призведе до розчарування учасників боргових ринків, а значить і до різкого зростання вартості облігацій і зниження рейтингів країн-емітентів. Лагард прогнозує "по-справжньому неприємні наслідки" не тільки для США, але і для світової економіки в цілому.
Глава МВФ знає, що говорить: так, якщо американці заявлять про дефолт, настане падіння світової економіки, яка залежить від американського споживання. Зокрема, постраждає і Україна. При цьому, мається на увазі не тільки держава, але і приватний сектор. США є одним з основних споживачів українського металу, хімпродукції та продукції машинобудування. "Попит на ці товари сильно впаде і в результаті ситуація в нашій країні буде гіршою, ніж в Штатах. А внутрішній ринок у нас дуже слабкий, щоб впоратися з ситуацією", - цитують "Українські новини" директора Центру соціально економічних досліджень "CASE Україна" Дмитра Боярчука. Старший співробітник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Віталій Кравчук теж не оптимістичний. "Наслідки будуть дуже негативними. Буде нестабільність на світових ринках, що в свою чергу негативно позначиться на Україні тією мірою, якою Україна залежить від зовнішнього фінансування", - говорить він. Те, що наша країна залежить від зовнішнього фінансування вже не раз визнавали і президент, і уряд - без кредитів відновити українську економіку буде складно. Разом з тим, і українські, і американські експерти впевнені - демократи і республіканці домовляться. Але залишається питання: чи дійсно згода, досягнута в Конгресі США, буде вирішенням проблеми, а не просто відкладанням питання на більш пізній термін?
А якщо домовляться?
Основне протиріччя між когресменами від Республіканської і Демократичної партії полягає в тому, наскільки слід скорочувати бюджетні витрати. Дискусії про це ведуться вже більше двох місяців. Республіканці наполягають на скороченні витрат на 2 трильйони доларів на найближчі 10 років. Демократи на чолі з Обамою відповідають: керівництво США розробило програму скорочення дефіциту бюджету на трильйон доларів протягом найближчих 10 років.
Однак президентська програма республіканцям не до душі. Вони вважають, що скорочення, заплановане демократами, надто маленьке. З іншого боку лунають голоси, що закликають конгресменів гарненько подумати про розміри урізання бюджету. "Я прошу, оскільки Конгрес схвалює рішення про час і склад змін бюджету, щоб він врахував, що в найближчому часі відновлення економіки буде як і раніше хитким. Різке надмірне скорочення витрат бюджету в найближчому майбутньому стане потенційно небезпечним для такого відновлення", - заявив у четвер 14 липня глава Федеральної резервної системи США Бен Бернанке.
"Ми все ще консультуємося з членами Конгресу про остаточний розмір обмежень", - говорить сам Обама. "Ми очікуємо, що ці обмеження будуть досить великими, гранично великими для нас, але водночас не такими великими, якими хочуть їх бачити деякі економісти. Це пов'язано з тими обмеженнями і проблемами, які вже є і пов'язані з чинним дефіцитом", - сказав американський президент. Втім, експерти впевнені - республіканці та демократи домовляться. Занадто вже великі ризики. "Я не вірю в те, що Сполучені Штати Америки можуть оголосити дефолт. Країна, яка друкує долари і не має серйозних обмежень на це, не допустить такого", - говорить Боярчук. "Це смішна ситуація. Всі говорять про дефолт. Але можете бути впевнені: нічого подібного не буде. Просто деякі засоби масової інформації роблять вигляд, що є серйозна загроза", - говорить співдиректор Центру економічних і політичних досліджень Марк Вайсброт.
Втім, заходи, які пропонують опозиціонери-республіканці та й поведінка влади не у всіх економістів викликають схвалення. Так, лауреат Нобелівської премії з економіки Пол Кругман відзначає - провина в події лежить на надто обережній політиці президента США. "Обама побоювався дефіциту тоді, коли йому не слід було цього робити", - пише він у своєму блозі на New York Times. "Слабке стимулювання разом з обережністю на інших фронтах, включаючи іпотечну допомогу, призвело до слабкої економіки в 2010 році. Це в свою чергу було причиною перемоги республіканців на проміжних виборах. Це сприяло успіху партії в продовженні зниження податків, яке ініціював Джорж Буш, ще на два роки, а може і на невизначений час. А це завдасть ще більшої шкоди для боргового положення США. Більше, ніж у 2009 році", - пише Кругман.
Таку політику уряду США Кругман називає "вигідною в пенні, але дурною в трильйонах". Крім того, на думку Кругмана, нинішня економія згубно позначається на ринку нерухомості. Замість того, щоб підтримати домовласників, їх виставляють на вулицю, збільшуючи таким чином пропозиція на ринку нерухомості. Але попит не зростає. Таким чином, не можна очікувати на подорожчання нерухомості і збільшення надходжень від її продажу, відзначає Кругман. Для поліпшення ситуації уряд міг би задіяти 40 мільярдів доларів, які і так виділені на урядові програми. Однак цього не сталося. Водночас, збільшення "кредитної стелі" вирішити проблему саме по собі не зможе. Потрібно вживати ефективних заходів щодо зменшення дефіциту американського бюджету інакше світова економіка знову зануриться в кризу.
США, схоже, переживають не найрайдужніший момент в історії. Деякі експерти стверджують - це початок кінця американської гегемонії у світі. "Протягом найближчого десятиліття або навіть швидше США перестануть бути найбільшою економікою світу з реального розміру ВВП", - з гіркотою констатував американець, перший заступник директора-розпорядника МВФ Джон Ліпскі. Він закликає керівництво своєї держави невідкладно навести лад у фінансах і зробити кроки щодо уповільнення зростання держборгу і бюджетного дефіциту. Якщо цього не зробити, США спровокують ще одну світову фінансово-економічну кризу. Але цього разу вона буде набагато серйознішою і болючішою.
Борис Рудь
За матеріалами:
Подробности
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас