1344
Нацбанк закриває стоки
— Казна та Політика
За підсумками п'яти місяців року дефіцит поточного рахунку платіжного балансу України продовжує збільшуватися. Причина тому - зростання дисбалансу між імпортом та експортом товарів. Станом на 1 червня ц.р. в країну було ввезено товарів на $4,6 млрд. більше, ніж ми змогли продати за кордон. Ситуацію трохи підправили надходження від експорту послуг (насамперед транзиту енергоносіїв), однак дефіцит балансу товарів і послуг все одно залишався значним - мінус $2,7 млрд.
Поки дисбаланс у зовнішній торгівлі з надлишком перекривається надходженнями за фінансовим рахунком платіжного балансу - плюс $4,45 млрд. Проте надходження валюти в країну з цього каналу штука досить нестабільна. Незважаючи на активізацію суб'єктів господарювання, які з початку року змогли залучити (нетто) на зовнішніх ринках близько півмільярда доларів, банки продовжують повертати іноземну валюту, позичену у материнських компаній - за п'ять місяців мінус $1,1 млрд. При цьому швидкими темпами зростає обсяг готівкової валюти поза банківською системою - з початку року у тіньовий сектор економіки (під матраци людей і на сірий ринок розрахунків) пішло близько $4 млрд.
Компенсувати цей відтік поки вдається за рахунок значних торгових кредитів (поставка з відстрочкою платежу), які отримують українські компанії, а також депозитів нерезидентів, які ті розміщують в українських банках (зазвичай це спосіб оптимізації ресурсної бази і витрат самих банкірів). З початку року приплив у країну валюти за статтею "інший капітал" склав вже більше $6,3 млрд. Однак треба зазначити, що ці надходження в будь-який момент (читай - за фінансової нестабільності) можуть розтанути, перетворившись на відтік капіталу за кордон.
У такій ситуації Нацбанк вимушений активно змінювати свою монетарну політику, концентруючись на створенні умов для утримання валюти усередині фінансової системи, а також на звуженні каналів її вилучення з міжбанківського ринку і відтоку за кордон.
Таких каналів декілька. Головним насосом, що відкачує валюту з української економіки, як і раніше залишається імпорт енергоносіїв. "Зростання світових цін на нафту, а також намір уряду імпортувати більше газу за поточними цінами вплинули на обсяги імпорту енергоносіїв - в річному обчисленні плюс 61,4%, - вважають в аналітичному департаменті "ІНГ Банку". - Тоді споживче кредитування, що відновилося з кінця минулого року, призвело до збільшення обсягів імпорту автомобілів майже на 88%". Водночас збільшення експорту сталі - головного джерела надходжень валюти від торговельної діяльності - відбувається набагато скромнішими темпами - плюс 20%.
Щоб скоротити обсяги необхідних інтервенцій, а також знизити попит на валюту з боку банків, НБУ пішов на заходи, які зустріли досить жорстку критику з боку банківського товариства. У першу чергу, йдеться про чотириразове скорочення нормативу довгої валютної позиції з 20% до 5% регулятивного капіталу, що буде означати необхідність для багатьох банків продавати валюту з позиції. І про ініціативу Нацбанку посилити нагляд за фінустановами, які сконцентровані на видачу споживчих кредитів (зміни до інструкції № 368, які загрожують банкам майже дворазовим збільшенням нормативів, що допускають на фінансовий ринок).
Однак деякі економісти ініціативи Нацбанку підтримали. "НБУ діє досить жорстко, але своєчасно, - каже член ради НБУ, академік Валерій Геєць. - Скорочення споживчого кредитування може зробити істотний вплив на обсяги споживчого імпорту, який тільки завдяки банківському кредитуванню збільшується приблизно на $100 млн. щомісяця (з початку року приріст споживкредитування склав близько $800 млн.)".
Що ж до скорочення валютної позиції, то це наслідок проведеної Нацбанком лібералізації міжбанківського ринку, в ході якої центробанк дозволив двосторонні котирування (можливість продавати і купувати валюту протягом однієї торгової сесії), а також проведення валютних своп-операцій. "Після того як з 20 червня НБУ дозволив банкам купувати валюту в позицію, іноземні банки, які не мають мережі відділень, почали покупку валюти на міжбанку (великі мережеві банки купують валюту в позицію через готівковий ринок)", - говорить один зі скарбників.
У результаті НБУ був змушений активно продавати валюту з резервів - протягом червня регулятор продав близько $1,5 млрд. "Банки, перш за все з іноземним капіталом, купували валюту, щоб за стандартами міжнародного фінансового обліку матиме в балансах запас валюти, відповідний необхідним резервів під кредитні ризики по валютних позиках. Така потреба в них виникла після того, як в лютому 2009 р. НБУ схвалив постанови № 107-109, які зобов'язують фінустанови формувати резерви під кредитні ризики винятково в гривні", - пояснює співрозмовник видання.
Скорочення ж нормативу валютної позиції призведе до появи на ринку близько $3-4 млрд., які фінустанови скупили на ринку. Причому, оскільки НБУ не зацікавлений в одномоментній появі такої кількості валюти на ринку, фінустановам, швидше за все, буде запропонований якийсь адаптаційний період для здійснення продажів. "Ми очікуємо, що Нацбанк не стане найближчим часом дозволяти банкірам формувати резерви у валюті. Навіть незважаючи на те, що такі вимоги виставляв МВФ. Суть резерву аналогічна суті банківського капіталу - це покриття ризиків, і покриватися вони повинні однаковою валютою - гривнею" , - уточнює екс-заступник голови НБУ, голова правління громадської організації "Народні фінанси" Олександр Савченко.
"Центробанк на сьогодні перевиконав більшість умов фонду, і тому може вести переговори про відстрочку зміни порядку формування резервів як мінімум до кінця року", - підтримує його президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко.
Експерти очікують також і на подальшу жорсткість монетарної політики центробанку: підвищення депозитних ставок за сертифікатами НБУ та збільшення резервних вимог. Нацбанку треба буде стримувати попит на валюту з боку населення, який викликаний в першу чергу інфляційними процесами в економіці. Ряд заходів щодо зниження інфляції - збільшення резервування за короткостроковими вкладами у валюті й зниження по гривні - вже зроблено. "Думаю, НБУ вживатиме аналогічних кроків вже восени (наприклад, збільшення нормативу обов'язкового щоденного резервування), якщо Кабміну не вдасться знизити т.зв. адміністративно-регульовані ціни", - прогнозує голова правління Дочірнього банку Сбербанку Росії Ігор Юшко.
Таких заходів, укупі з жорстким наглядом Нацбанку за операціями на готівковому валютному ринку, на думку аналітиків, буде досить, щоб утримати обмінний курс гривні до долара в очікуваному коридорі. "Ми прогнозуємо дефіцит зовнішньої торгівлі на весь 2011 р. на рівні $12,2 млрд. Проте очікуємо, що цей дефіцит буде покритий профіцитом балансу торгівлі послугами і позитивним балансом фінансового рахунку", - впевнені аналітики "ІНГ Банку".
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
