1017
На пару пенсів
— Казна та Політика
Кількість учасників недержавних пенсійних фондів (НПФ) вперше почала скорочуватися. Станом на кінець I кварталу 2011 р. цей показник зменшився на 2%, або на 11,6 тис.. Експерти пояснюють таку тенденцію тим, що підприємства в умовах кризи продовжують скорочувати витрати, а багато фізосіб просто не мають можливості платити.
При цьому нових учасників НПФ вдається залучати з працею. "Робота з будь-якими накопичувальними довгостроковими програмами дуже складна, тим більше якщо йдеться про недержавні пенсійні фонди", - вважає Григорій Овчаренко, генеральний директор "ОТП Капітал".
Фондовики стверджують, що більшість їхніх клієнтів побоюються вкладати гроші в НПФ. Це й не дивно: недержавні фонди ще не встигли завоювати довіру людей, оскільки масових виплат пенсій з НПФ поки не було. "Зовсім незначна кількість українців, в принципі, знає, що таке НПФ. Враховуючи, що внески в НПФ - справа суто добровільна, без масової освіти населення, а також довіри та доброї репутації ніяк не обійтися", - говорить Андрій Золотухін, керівний директор компанії з управління активами (КУА) "Драгон Есет Менеджмент".
Негативним сигналом для системи недержавного пенсійного забезпечення стало і уповільнення в порівнянні з докризовим періодом приросту активів НПФ. Якщо до кризи активи НПФ росли на 100-200% на рік, то з 2009 р. приріст становив 25% в рік. Зокрема, за перший квартал поточного року активи НПФ збільшилися на 77 млн грн. (6,74%) - до 1,2 млрд грн.
Для порівняння: за I квартал 2010 р. активи НПФ зросли на 9,5%. За словами фондовиків, уповільнення темпів приросту активів НПФ обумовлено скороченням обсягів заощаджень в кризовий та посткризовий період. "Можна припустити, що приріст пенсійних внесків і загальний обсяг активів були забезпечені завдяки збільшенню показників корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України, чия частка в загальній вартості пенсійних активів третього рівня досить істотна", - пояснює Наталія Горюк, старший юрист з пенсійних питань проекту USAID "Розвиток фінансового сектору".
Непідйомна сила
Примітно, що останніми роками НПФ показують непогану прибутковість. Більше того, на відміну від багатьох інвестиційних фондів (див. статтю "Відстрочена розплата"), більшості НПФ після кризи вдалося відновити вартість своїх інвестиційних портфелів. При цьому багато НПФ показують дохідність, здатну компенсувати вплив інфляції.
Так, прибутковість НПФ "Лаурус" (КУА "Драгон Капітал") в 2010 р. склала 27% річних за рівня інфляції в 9%, в 2009 р. - 23% (інфляція - 12%), а в 2008 р . - 22% (інфляція - 22%). "Головне, що повинні робити НПФ - захищати вкладення від знецінення, тобто заробляти більше інфляції. Тому якщо у нас інфляція складе 5%, то заробіток НПФ в 6% - це відмінний результат", - вважає Андрій Золотухін.
Дані звітності НПФ свідчать, що в поточному році спостерігається зниження прибутковості більшості фондів. Це можна пояснити тим, що з початку року ціни на акції падають. КУА, що управляють активами НПФ, направили відчутну частку пенсійних грошей саме на ринок акцій.
За даними "Української біржі", індекс українських акцій (UX) з початку року знизився на 161,61 пункту (або 6,48%) - до 2331,55 пункту (станом на 01.07.11 р.). Справедливості заради відзначимо, що прибутковість НПФ знижується набагато меншими темпами, ніж індекс "блакитних фішок".
Зокрема, прибутковість НПФ "Конкорд" (КУА "Конкорд Ессет Менеджмент") з початку року склала -0,19%. У фонді збитки пояснили тим, що більша частина коштів вкладників була інвестована в папери з фіксованим доходом. "Зараз портфель акцій у фонді скорочений до мінімуму (не більше 26%), що обумовлено низхідним трендом на фондовому ринку. Більше 72% активів зосереджені на депозитах і в ОВДП", - пояснює Ростислав Седлачик, генеральний директор КУА "Конкорд Ессет Менеджмент".
Багато в чому результат НПФ обумовлений жорсткими законодавчими вимогами до диверсифікації активів. Часто вони не дозволяють НПФ домагатися підвищеної прибутковості інвестицій. При цьому в період кризи вкладення в різні види активів дозволяють мінімізувати збитки.
Примітно, що, наприклад, в Росії НПФ взагалі заборонено показувати збитки за підсумками року. У зв'язку з цим у період кризи багато російських НПФ мали серйозні труднощі, оскільки зазнали збитків від інвестицій в акції. Щоб взагалі не відмовитися від інвестицій в акції, в російське законодавство були внесені зміни, які дозволили НПФ використовувати опціони для зниження ризиків інвестицій в акції.
Фондовики вважають, що в майбутньому в Україні, так само як в Росії, варто дозволити НПФ використовувати опціони для зниження ризиків інвестицій в акції. Поки ж така можливість відсутня, оскільки в Україні торгується лише один подібний інструмент - опціон на індексний ф'ючерс "Української біржі".
"Я думаю, що в Україні, так само як і в Росії, НПФ повинні мати можливість використовувати опціони. Але тільки для хеджування ризиків з акцій. Оскільки більшість інших активів, у які розміщують страхові внески НПФ, - це інструменти з фіксованим доходом, - вважає Анатолій Федоренко, віце-президент КУА "КІНТО". - Застосування опціонів дозволило б НПФ застрахуватися від зниження ринкової вартості акцій. Звичайно, використання опціонів буде знижувати прибутковість пенсійних фондів, зате у них не буде і значних збитків".
Зіграти в порожній ящик
Зрушити ринок з мертвої точки, на думку керівників пенсійними фондами, зможе тільки введення другого рівня пенсійної системи. Оскільки гроші, що надійшли до пенсійної системи другого рівня, незалежно від того, будуть ними керувати КУА або держава, повинні бути інвестовані. І частина з них буде вкладена в цінні папери, що дасть поштовх розвитку всього фондового ринку. "Пенсійна реформа, безсумнівно, принесе користь фондовому ринку. Реальний приплив внутрішніх інвестицій, який запустить другий рівень пенсійної системи, активізує ринок", - прогнозує Федоренко.
Відповідно до Закону "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 7455, який в ніч з 7 на 8 липня був схвалений Верховною Радою в цілому, другий рівень пенсійної системи повинен бути запущений 1 січня 2013 р. (детальніше про пенсійну реформу см. стор.8, 9). Однак це станеться тільки в тому випадку, якщо до того часу буде збалансований бюджет Пенсійного фонду. "Боюся, що до 1 січня 2013 р. ми цю вимогу не виконаємо. І система буде введена пізніше", - нарікає Федоренко.
За сприятливого збігу обставин, з 1 січня 2015 р. - після закінчення двох років - учасники накопичувальної системи пенсійного страхування отримають право перевести свої кошти з державного Накопичувального фонду в НПФ. "Думаю, що охочих це зробити буде небагато - не більше 5%. Багато людей пасивні, а агітувати нових учасників пенсійний фонд не має ресурсів", - пояснює Анатолій Федоренко.
За розрахунками USAID, якби другий рівень пенсійної системи було запущено в 2013 г, тільки за цей рік відрахування могли б перевищити 4 млрд грн.
Не поспішай, встигнеш
Треба визнати, що успішна робота недержавної пенсійної системи не дає гарантій її подальшого розвитку та процвітання.
Як показує досвід інших країн, залишаючи накопичені заощадження в державній пенсійній системі, населення ризикує не менше, ніж переводячи їх в НПФ. В умовах великого дефіциту державного бюджету, незважаючи на успіхи НПФ, пенсійну реформу змушена була згорнути Польща, де було схвалено рішення про зменшення обов'язкових відрахувань до НПФ з 7,3% до 2,3% заробітної плати.
Різниця (5%) тепер в обов'язковому порядку повинна бути направлена в державну накопичувальну систему. Аргументом для уряду Польщі при вирішенні даного питання послужило те, що, на їхню думку, НПФ неефективно інвестували гроші вкладників.
Отже, потрібно більшу частину накопичених громадянами пенсійних коштів повернути в державне управління. При цьому мало хто врахував, що за прибутковістю польські НПФ випереджають своїх колег з багатьох країн світу. "Пенсійні гроші, які накопичуються роками, - це дуже великий ресурс. І, звичайно, перспектива отримати доступ до цього ресурсу дуже приваблива для чиновників. А причину для цього можна знайти будь-яку", - вважає Андрій Золотухін.
Уряд Угорщини, в свою чергу, 1 грудня 2010 р. оголосив про фактичну націоналізацію пенсійних накопичень другого рівня, зроблених громадянами з 1998 р. Для подолання дефіциту державного бюджету в цій країні схвалений закон, відповідно до якого тимчасово, до грудня 2011 р., припиняється перерахування обов'язкових пенсійних внесків до пенсійної системи другого рівня.
"Уряд Угорщини при цьому оголосив, що учасники другого рівня пенсійної системи, які виявлять бажання залишитися в ній, втратять придбані права у солідарній системі. Таким чином, учасниками другого рівня пенсійної системи залишилися лише 3% громадян", - розповідає Горюк.
Анатолій Федоренко, віце-президент КУА "КІНТО"
- Можна виділити кілька причин повільного розвитку ринку НПФ. Зокрема, це - негативний вплив кризи на фінансову систему в цілому, внаслідок чого було підірвано довіру населення до всіх фінансових інститутів. У першу чергу до банків, які не повертали депозити.
У другу - до страхових компаній, які не могли своєчасно і в повному обсязі відповідати за своїми зобов'язаннями, оскільки ціни на активи, в які вони розмістили страхові резерви, знизилися в рази, а зобов'язання збереглися на колишньому рівні. Падіння фондових індексів, дефолти емітентів облігацій і неповернення банками депозитних вкладів призвели також до зниження рівня прибутковості пенсійних активів.
Як наслідок, знизилася довіра і до недержавних пенсійних фондів. Хоча проблем з виплатами з НПФ не спостерігалося (виплати поки не мають масового характеру. - ред.). Зараз вартість пенсійних активів не тільки відновилася, а й зросла, однак "осад залишився".
Тому люди почали сумніватися, а чи варто вкладати свої кошти в пенсійні фонди. Друга причина - зниження платоспроможності населення. Оскільки ростуть ціни, вартість комунальних послуг, а зарплати практично "заморожені", відкладати на старість стає все важче.
Також позначається згортання участі роботодавців у пенсійних програмах для своїх працівників, оскільки в умовах кризи багато підприємств опинилися у важкому фінансовому становищі і обмежили обсяги пенсійних внесків.
Сергій Бірюк, член Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку:
- Я не знаю країн, де б НПФ без запуску другого рівня пенсійної системи досягли великих успіхів. Тому запуск другого рівня - позитивний фактор. При введенні другого рівня недержавна пенсійна система почне розвиватися більш інтенсивно. Варто відзначити, що зараз реформи пенсійної системи проводить не тільки Україна, але й інші країни. У цьому немає нічого дивного.
Тому після найпотужніших криз портфельне інвестування, як правило, переживає не найкращі часи. І це повторюється постійно. Пенсійна система не може існувати у відриві від розвитку економіки. У всіх країнах пенсійна система масово почала розвиватися після кризи 1929 р.
Звичайно, не відразу, а через якийсь проміжок часу. Зараз у світі відбувається те ж, що і в 1931 р., - згортання соціальних програм, бажання урядів вирішувати виключно поточні питання, тиск на бюджет. Водночас період кризи - найсприятливіший час для проведення пенсійної реформи, навіть якщо є дефіцит Пенсійного фонду.
Ганна Уляницька
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
