2441
Бджоли рухають економіку
— Аграрний ринок
Криза не позначилася на бджільництві. У 2008-2010 рр. спостерігалося нарощування виробництва меду з 68 тис. до 120 тис. т відповідно. Попит на мед зростає і на зовнішньому, і на внутрішньому ринках. Щорічно українці збільшують споживання меду на 10-15%. Щорічно вітчизняний ринок "з'їдає" не менше 110 тис. т меду на суму понад $6 млн.
Дана галузь тільки зміцнює свої позиції на внутрішньому і світовому ринках. Споживання меду в Україні щорічно зростає (1,1-1,3 кг на рік на душу населення) і становить 60-80% від потужностей внутрішнього ринку: тільки 5-15% йде на експорт, незначна частка повертається в залишку і на відгодівлю бджіл. Відповідно до структури виробництва, найбільше виробляється меду соняшнику.
"Виробництво меду перевищує обсяг споживання українцями даного виду продукції, наша країна практично не відчуває потреби в його імпорті", - вважають в ТОВ "Маркетингова компанія "Синергія". Це позначається на мізерності імпорто-експортних поставок. Ще в 2005 р. Україна взагалі мед не імпортувала. З 2006-го по 2010 р. обсяги поставок зросли з 29 т до 107 т відповідно, тобто більш ніж у три рази. Виручка медогонів зросла за цей час з $47 тис. до $292 тис. - більш ніж у шість разів через подорожчання продукції.
Експорт
Поки не можна сказати, що галузь експортно орієнтована, оскільки за останні п'ять років (з 2006-го по 2010 р.) відвантаження меду за кордон не перевищили 7%. Але динаміка нарощування зовнішніх відвантажень очевидна. За звітний період експорт збільшився з 6,5 тис. т до 7,3 тис. т в 2009 р. У грошовому вираженні експорт примножив доходи бджолярів з $9 млн. до $20 млн., практично в два рази.
Криза стимулювала виробників до зовнішніх постачань. Підвищення світових цін на мед в 2008-2009 рр. дало Україні шанс закріпити позиції на європейському ринку цієї продукції. У 2008 р. Україна експортувала 3,2 тис. т меду на загальну суму $8,3 млн., збільшивши експорт в грошовому вимірі на 47% порівняно з 2007 р. Згідно з даними Держкомстату, в 2009 р. експорт меду збільшився більш ніж в два рази відносно 2005, 2007, 2008 рр. і склав практично 7,4 тис. т (6,3% від обсягу виробництва).
Причиною такої динаміки експерти називають зростання світових цін на мед після тимчасової стагнації, що стало результатом недовиробництва меду в деяких основних країнах-експортерах, особливо в Канаді та Аргентині. У 2010 р. обсяг експорту меду з України знизився на 315 т (приблизно на 5%), при цьому показавши зростання в грошовому вираженні на $2,8 млн.
"За січень-квітень 2011 р. Україна експортувала меду на зовнішні ринки практично вдвічі більше, ніж за аналогічний період 2010 р. - 3,4 тис. т проти 1,7 тис. У грошовому вираженні експорт також був більш успішним у січні-квітні 2011 р. - виручка склала понад $10 млн. проти $5 млн. в січні-квітні 2010 р. Хоча в червні почалися труднощі зі збутом на один з найближчих ринків - до Білорусі. "У 2010 р. ми експортували 180 т меду. У 2011 р. поки тільки 50 т - позначається економічна ситуація в Білорусі. Туди ми поставляємо фасований мед. Наша продукція в цій упаковці унікальна на цьому ринку", - розповідає Анатолій Салтан, директор ТОВ "Меганом".
Збільшенню експорту українського меду за останнє десятиліття сприяло визнання в 2003 р. Єврокомісією відповідності його якості європейським стандартам.
"Основна частка експорту українського меду (понад 50%) в 2010 р. припала на Російську Федерацію. Другим за величиною експортером продукту була Німеччина, на частку якої припало понад 20% експорту українського меду.
Іншими країнами-експортерами, питома вага яких в експорті продукту коливається від 2% до 7%, є Білорусь, Польща, США, Словаччина, Чехія", - говорять в "Синергії".
У січні-квітні 2011 р. основним споживачем українського меду також була Росія, з часткою експорту понад 35%. На другому місці була Німеччина, на яку припало понад 30% експорту. І понад 10% припало на Польщу. Іншими країнами-експортерами, питома вага яких в експорті продукту коливається від 3% до 7%, є Словаччина, Чехія, Білорусь, США.
Привабливість бізнесу
Виробництво меду - вигідна справа. Вітчизняні підприємці, які займаються бджільництвом, отримують майже 100%-вий прибуток. Але це стосується середніх пасік, в яких налічується більше 60 бджолиних сімей. У такому випадку окупити такий бізнес для себе можна всього за кілька років. Щоб завести пасіку, підприємцю достатньо мати $500 для закупівлі 2-3 бджолиних сімей, облаштування вуликів і придбання найпростішого реманенту. У середньому бізнес працює з 40%-вою рентабельністю.
"Основний дохід дрібним і середнім пасічникам приносить продаж самого меду (90% всіх доходів). Решта медопродуктів, як правило, вживаються родичами і близькими пасічників і дуже рідко виставляються на продаж. Інша ситуація в більших організаціях, спочатку орієнтованих на продаж свого продукту в містах-мільйонниках", - відзначають в "Синергії". Таким компаніям чистий мед приносить тільки 40% доходу, решту 60% забезпечують продукти бджільництва.
Бджоляр, який пропонує якісний продукт від 50 бджолиних сімей, може розраховувати мінімум на 2,5-3,5 тис. грн. щомісячного прибутку. В цілому якщо постійний споживач впевнений в якості продукту і знає, що він був створений у відносно екологічно чистій місцевості, досвідчений пасічник може працювати навіть з 80%-вою рентабельністю. У той же час починаючий підприємець, який ще не добився високих "врожаїв" зі своєї бджолиної сім'ї, буде працювати з 10-15%-вою рентабельністю. Що стосується стартового капіталу, то ціна на одну бджолину сім'ю в Україні може коливатися від 200 до 1000 грн. При вдалому збігу обставин при початковому вкладенні $500 уже в наступному році продаж медопродуктів може принести $600-1000. Серйозний бізнес починається в тому випадку, якщо у володінні фермера є сотня і більше бджолиних вуликів.
Конкуренція
В Україні налічується понад 2 тис. виробників меду. 95% українського медового урожаю забезпечують приватні господарства. Кілька сот тисяч пасік більше нагадують хобі або промисел, ніж сучасну індустрію.
За 2005-2009 рр. структура виробництва меду в регіонах України склалася така: лідирують за обсягом виробництва продукту Полтавська (12%), Донецька (11%) та Черкаська (9%) області. Від 5% до 7% обсягу виробленої продукції належить Кіровоградській, Запорізькій, Вінницькій, Харківській, Сумській та Київській областям. Найбільша кількість підприємств з виробництва меду знаходиться у Вінницькій (219), Полтавській (168) та Черкаській (151) областях. Що ж стосується обсягу виробництва продукції в розрахунку на одне підприємство, тут лідирують Донецька, Запорізька та Полтавська області.
Найбільш вагоме становище на ринку займають фасувальники компанія "Бартник" - 35% переробки меду, Хмельницьк, "Златомед", Кіровоград - 20%, "Українська медова група" - 20%. Іншим учасникам ринку дістався пиріг в обсязі 35% ринку.
Ціни
Для українського меду характерна порівняно низька ціна - в середньому $2200 за 1 т, тоді як у країнах Євросоюзу цей продукт коштує не менше $3000. Національні експортери повідомляють, що закуповують продукт у пасічників за середньою ціною $1900-1950 за 1 т. Останні кілька років зростання ціни на мед в середньому становило близько 50%. Про підвищення попиту свідчить той факт, що оптові закупівельні ціни в Україні лише за два останніх роки зросли з 8 грн. до 17 грн. "Ціни на готовий мед в Україні коливаються в досить широкому діапазоні - від 18 до 60 грн./кг. Найбільш ходовий обсяг фасування меду - упаковки від 380 г до 500 г. З початку 2008 р. користується також попитом і продукція в упаковці 125 г, а також порційний мед по 15-20 г", - констатують в "Синергії".
Прогноз
Експерти прогнозують, що для українського ринку меду в наступні два-три роки будуть характерні такі тенденції:
- перерозподіл збуту між стихійною (базарною) торгівлею та організованою, в тому числі збільшення продажів меду в ключовий роздріб (мережевий ритейл, Cash & Carry);
- зростання сегмента марочної фасованої продукції, де будуть найбільш ліквідні позиції у фасовці 250 і 400 г;
- розширення підсегмента фасованого і рамкового стільникового меду, а також композицій: мед + горіхи, мед + сухофрукти;
- зростання попиту на мед у зв'язку з поширенням філософії здорового способу життя, підвищенням ціни на цукор.
Наталія Кабаш
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
