228
Біржі скучили за торгівлею
— Фондовий ринок
Вагомий внесок у зростання кількості контрактів зробили біржові угоди у сфері палива, сума яких за перший квартал збільшилася на 55,7 млн. грн., а також - лісоматеріалів (обсяг суми угод зріс на 47,6 млн. грн. порівняно з даними за перше півріччя 2010 р.).
Втім, такі результати здаються досить несуттєвими на тлі успіхів сільськогосподарської галузі. Зокрема, за перші місяці поточного року фаворитами за сумами укладених договорів виявилися угоди, пов'язані з продукцією рослинництва (зросли на 3,5 млрд. грн. і досягли позначки в 11,24 млрд. грн.), продуктами харчування (на 2,1 млрд. грн. - до 3,9 млрд. грн.) та продукцією тваринництва (склали 1,5 млрд. грн., тоді як в 2010 р. подібних договорів укладено не було).
І це незважаючи на загальносвітову тенденцію скорочення орних земель. "Незважаючи на потенціал зростання площі орних земель, за оцінками галузевих фахівців, людству необхідно не менше десятиліття для підготовки ґрунту та розвитку сільськогосподарської інфраструктури", - говорить начальник аналітичного відділу "КУА АПФ "УкрСиб Ессет Менеджмент" Дмитро Приходько. В цілому ж, за його словами, причиною зростання сум угод у цій галузі може бути і політика уряду, яка останнім часом спрямована на збільшення частки організованої торгівлі с/г товарами через біржі. "Через введення у цьому році експортних квот на зернові і зміни правил гри на внутрішньому ринку вітчизняні виробники просто змушені укладати договори на біржах в обов'язковому порядку", - коментує старший аналітик по харчовій промисловості і сільському господарству ІГ "Арт Капітал" Андрій Патіота. За його словами, зернові біржі в даному випадку, реєструючи угоди, виконують технічну сторону вимоги. Але наведення порядку на ринку зерна і продовольства - одна з вимог міжнародних фінансових організацій в обмін на фінансову допомогу.
На думку експерта, власними силами Україні створити цивілізований біржовий ринок с/г продукції все ж навряд чи вдасться. Адже міжнародні трейдери, що працюють в Україні, продовжать орієнтуватися на світові ціни, які встановлюються на провідних товарних біржах світу. Тому початок переговорів про відкриття філії Чиказької товарної біржі (CME), на думку Андрія Патіоти, на даний момент є більш сильним імпульсом для створення в Україні цивілізованого ринку зерна, ніж всі попередні зусилля держави, разом узяті.
І хоча ймовірність створення такої філії на сьогодні здається мізерно малою, але від цього, як запевняє аналітик, виграли б усі учасники ринку. Виробники одержали б більш справедливі ціни, більше наближені до світових, трейдери могли б знизити операційні витрати і полегшити укладення договорів. А держава, в свою чергу, отримала б цивілізований інструмент торгівлі з високим оборотом торгів, що вивело б з тіні частину торгового обороту і тим самим збільшило надходження до бюджету.
У той же час вплив держави на ринок може значно знизитися, що, природно, йде врозріз з останніми діями уряду. "Створення мегатрейдера зерном "Хлебінвестбуд", а також грандіозні плани Державної продовольчо-зернової корпорації України говорять про те, що в плани уряду відкриття в Україні філії одного з найбільших світових майданчиків з торгівлі сировинними товарами найближчим часом не входить", - підсумовує Андрій Патіота.
Зважаючи на останні події агрокомпаніям з метою нарощування обсягів виробництва, можливо, доведеться не тільки більш активно виходити на біржу, а й просувати входження в капітали банків прямо або ж за рахунок посередників. Як кажуть експерти, цілком можливо, що угоди компаній-брокерів з купівлею акцій комерційних банків будуть здійснюватися в інтересах третіх осіб.
До того ж, як говорить директор інвестиційно-банківського департаменту ІГ "Сократ" Володимир Клименко, можливі, наприклад, і тимчасові інвестиції з метою зменшення ризиків розрахунків усередині України. "Хоча це малоймовірно. Великі агрокомпанії, як правило, не мають своїх банків, хоча в деяких випадках є акціонерами банків у своїх країнах ("Креді Агріколь" у Франції, Рабобанк в Голландії). Саме банки найчастіше входять до складу акціонерів інших банків, а не самі агрокомпанії", - розмірковує експерт.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
