679
У російських банків - стрес від тестування
— Казна та Політика
У посткризовий період особливої уваги заслуговують результати стрес-тестування, яке проводиться центральними банками. Такі тести були проведені в Європі і в США, не відстав і російський Центральний банк. Він не тільки провів таке тестування і опублікував результати, але і настійно рекомендував кредитним організаціям проводити такі тести регулярно і самостійно.
Результати тестування виявилися далекими від ідеальних. Так, в російському банківському секторі лише 30% тестованих виявилися здатними безболісно пройти ситуацію, пов'язану з погіршенням ключових індикаторів економіки, грошового та фондового ринку. У США показники тестування виявилися і того гіршими. І тільки європейський регулятор відзвітував про те, що банки Старого світу мають високу стійкість до стресових ситуацій. Правда потім з'ясувалося, що ризик щодо боргових паперів, переважно суверенних, був визначений не досить точно і він значно вищий, але це було вже після публікації офіційного звіту.
Основне завдання, яке стояло перед регуляторами, - визначити, наскільки у банків достатньо власного капіталу, щоб зберегти фінансову стійкість за негативних змін ринкової кон'юнктури і негативної динаміки основних економічних індикаторів. Ще одне важливе завдання - заспокоїти потенційних інвесторів і клієнтів. За результатами стрес-тестів банкам було рекомендовано збільшити власні капітали до необхідних рівнів і відповідно до рівня ризику активів.
Чи можна зіставляти дослідження, проведені за кордоном і в Росії? Адже якщо говорити про банківський сектор, то в Росії він залежить не тільки від стану нашої економіки, а й від зовнішніх ринків. Російське дослідження має скоріше внутрішній, прикладний характер і покликане привернути увагу банкірів до проблем недокапіталізації банківського сектора. Ситуація якоюсь мірою парадоксальна, оскільки більшість банків за розрахунками нормативів мають високі значення достатності капіталу, близько 13-15%, що дає їм запас до зростання рівня ризику. Тим не менше, якщо оцінювати активи банків як активи з потенційно більш високим рівнем ризику, то ми отримаємо достатність капіталу на рівні 9-11%.
Це може зажадати збільшення капіталізації банківського сектора. Іноземні банки існували з достатністю капіталу і в 6-8% тільки з тієї причини, що інакше оцінювали ризики власних інвестицій і вкладень, що і стало проблемою в подальшому.
Однак криза показала, що достатність капіталу - це, скоріше, просто критерій. Набагато важливіше в періоди стресів підтримувати високий рівень ліквідності. Це важливо ще й тому, що російський грошовий ринок продовжує залишатися короткостроковим за своєю суттю, що виключає його інвестиційну складову за визначенням. Російські банки, за рідкісним винятком, непублічні, а облігаційні випуски хоч і володіють ліквідністю, але по суті своїй мають функцію цільового запозичення для розпилення ризиків серед "інвесторів". Важливість показника "дохід на одиницю вкладеного капіталу" в Росії поки не усвідомлена повною мірою.
Про зрілість ринку говорять і дії за підсумками стрес-тестів. Якщо в США і Європі після публікації їх результатів акціонери схвалюють рішення про збільшення капіталу банків "живими грошима", то в Росії, схоже, банки стали шукати альтернативний підхід. Інтернет пістрявить запитами "де знайти методику стрес-тестування". Адже стрес-тестування не є шаблоном, воно повинно ґрунтуватися на внутрішніх бізнес-процесах і враховувати особливості банківського бізнесу в кожному окремому банку. Саме з цієї причини ЦБ Росії і рекомендував банкам самим будувати такі тести і проводити їх регулярно. Тут немає можливості списати, тут потрібно виходити з побудованої системи або вже розпочати її будувати, інших варіантів немає.
Тому мені здається, що відсоткове співвідношення готових і непідготовлених до кризи банків - це швидше за все результат, який ми можемо отримати, якщо усереднити всю банківську діяльність і призвести її до універсального знаменника. Я впевнений, що для російських клієнтів і, можливо, інвесторів набагато важливіша наявність високої ліквідності, готовність держави підтримати банки (що було доведено в період кризи) і розуміння того, як швидко банки можуть відновлюватися після стресу. Міжнародні ж інвестори дуже обережно ставляться до Росії і не відновили інвестиційні ліміти після кризи в повному обсязі.
За матеріалами: Банки.ру
Поділитися новиною
