1119
Бажаючих поселитися в Україні в два рази більше, ніж її покинути
Починаючи з 2005 року в Україні спостерігається стабільна тенденція перевищення припливу мігрантів над кількістю бажаючих покинути країну. За даними Інституту демографії, в 2010 році в Україні зареєструвалися 30810 осіб, виїхали - 14677.
Серед країн-"відправників" легальних іммігрантів в Україні беззастережно лідирують колишні республіки СРСР. Попереду, зрозуміло, Росія з 13920 іммігрантами, на другому Молдова - 3728, на третьому Узбекистан - 1911. Популярність нашої країни у вихідців з цієї середньоазіатської республіки, на думку фахівців, може пояснюватися продовженням репатріації кримських татар. Далі йдуть Білорусь (1098), Грузія (1092), Вірменія (1075) і Азербайджан (1009). З країн далекого зарубіжжя лідирує Ізраїль (833 прибулі), США (727), Чехія (699), Німеччина (453) і Туреччина (386). Чутки про масове нашестя уродженців Китаю сильно перебільшені. Принаймні, офіційна статистика цього не підтверджує - за минулий рік лише 302 "прибульці" з Піднебесної. Відтік такої кількості не стане помітною подією навіть для однієї вулиці китайського селища. Аналогічна ситуація з міграцією з Африки: всупереч поширеній думці, всі держави континенту, разом узяті (за той же період), делегували на наші землі 282 представники. Яскраво виражений лідер - Нігерія (78 осіб).
Найбільш популярні країни-приймачі в 2010 році - Росія (5934 людини), Ізраїль (1507), США (965), Білорусь (772), Чехія (699), Іспанія (392), Італія (193). Дані зрозумілі і природні: обмін населенням з Росією і Білоруссю у Україні завжди був дуже жвавим, Ізраїль - традиційна мета репатріації українських євреїв, США - популярний у всьому світі напрям звичайної та навчальної еміграції. Чехія, Іспанія та Італія - традиційні напрями заробітчан, їх показники пов'язані, швидше за все, з осілою частиною трудових мігрантів або які просто затрималася більш ніж на один сезон. Єдиний стереотип, який ця статистика дещо похитнула, - думка про Канаду як про Мекку українських емігрантів. Приєднатися до мільйона канадців українського походження в 2010 році вирішили лише 158 осіб (при тому, що 98 повернулося звідти в Україну).
Що стосується сезонної, короткочасної міграції гастарбайтерів без виписки зі своїх квартир, то щодо неї є лише загальні дані за два з половиною роки - з 2005-го по першу половину 2008-го включно. За цей період Україну покинули 1,5 млн заробітчан. Однак ця статистика не враховує тих, хто виїхав на заробітки всією сім'єю. Кінцеві цілі українських заробітчан приблизно порівну поділені між східним (Росія і, в малих частках, Білорусь) та західним вектором (Центральна і Південна Європа, в основному Іспанія, Італія і Чехія). При цьому напрямки мають свою специфіку і традиції. Так, у Росію зазвичай їдуть жителі суміжних з нею областей країни. Тоді як, наприклад, Італію облюбували мешканці Чернівецької області.
"Україна вже пережила основні хвилі міграції в 90-і роки. Пов'язано це було, в основному, з переміщеннями після розпаду СРСР - в Україну приїжджало багато людей з Росії, багато з України виїжджали в ту ж Росію, в Ізраїль, в Білорусь. Зараз - лише відлуння цих переміщень", - впевнений завідувач відділом демографічних досліджень Інституту демографії України Олексій Позняк.
За матеріалами: Дзеркало Тижня
Поділитися новиною
