1373
Родина у пастності
— Аграрний ринок
Минулого тижня парламент затвердив у першому читанні законопроект № 8370-1 "Про продовольчу безпеку України", що викликав неоднозначну реакцію фахівців. Нагадаємо, що перша спроба "убезпечити" країну була зроблена депутатським корпусом більше двох місяців тому, коли на порядку денному поточної парламентської сесії з'явився законопроект № 8370 "Про основи продовольчої безпеки України", який відразу ж був жорстко розкритикований експертами продовольчого ринку.
Дісталося документу і від БІЗНЕСу- його положення явно не враховували економічних реалій ринку, але зате відкривали найширше поле для ручного регулювання владою продовольчої галузі і експорту сільгосппродукції. У результаті був розроблений і схвалений більш зважений, хоча й далеко "не безгрішний" законопроект № 8370-1.
Критерії
До сильних сторін документа можна віднести саму систему визначення продовольчої безпеки як сукупності фізичної та економічної доступності продовольства для громадян в рамках раціональних норм споживання. Як зазначає один з авторів документа, народний депутат Григорій Калетник, "країна може виробляти достатню кількість харчової продукції, але це не означає, що всі громадяни зможуть її купити - 28% українців живуть за межею бідності".
Виходячи з цього в проекті запропонована зрозуміла система критеріїв та індикаторів оцінки безпеки і встановлені граничні нормативи (порогові значення), досягнення яких розцінюється як загроза продовольчій безпеці. Зокрема, до загрозливих віднесена ситуація, за якої частка витрат на продовольство в структурі витрат домогосподарств перевищує 50%.
Крім того, встановлено, що чиновники не повинні допускати, щоб запаси продовольчого зерна для виробництва хліба та хлібобулочних виробів в державному продрезерві були меншими за двомісячну потребу внутрішнього ринку. Автори документа підрахували, що цей рівень становить приблизно 17% річної потреби України в продзерні для виробництва хліба. У проекті також запропоновано вважати небезпечним становище, коли імпортний товар становить більше 20% внутрішнього ринку будь-якого продукту харчування, виробленого в Україні.
Опитані експерти зійшлися на думці, що при розробці документа явно був врахований світовий досвід підходу до проблеми, і сама по собі запропонована система критеріїв може бути задіяна і в Україні. Сумніви починають виникати при більш детальному розгляді критеріїв оцінки.
Почнемо з того, що деякі з індикаторів "продбезу" - зовсім не ноу-хау. Як говорить Олександр Ярославський, заступник генерального директора Української аграрної конфедерації, "ще наказом Мінекономіки № 60 від 02.03.07 р. "Про затвердження Методики розрахунку рівня економічної безпеки" затверджені граничні показники, які зараз пропонують продублювати на законодавчому рівні".
Разом з тим, відзначає експерт, уже зараз українці витрачають на продукти харчування 50-60% своїх доходів, а саме харчування не збалансовано. "Граничні значення споживання "рослинних" калорій на 20% більше за раціональні норми, а споживання калорій тваринного походження - на 30% менше", - підкреслює Ярославський.
Власне, аналіз споживання громадянами різних продуктів харчування дає ще більш гнітючу картину: з деяких з них реальне споживання ледь "перевалює" за 50% від раціональної норми. Експерт вважає, що забезпечення доступу до продовольства населення з низьким достатком на даному етапі можливе лише шляхом надання адресного продовольчого субсидування.
Разом з тим в законопроекті про адресну підтримку немає ні слова. Крім того, як говорить Марія Колесник, начальник аналітичного департаменту Консалтингового агентства "ААА", потрібно враховувати, що двомісячний запас продовольчого зерна, який постійно зберігається в продрезерві, - це досить великий об'єм, який за певних обставин може стати одним з факторів, що дестабілізують ринок.
"Все буде залежати від того, коли буде закуповуватися це зерно, в якому обсязі, в який момент часу і якими партіями "запасне" зерно буде надходити на ринок. Ці нюанси повинні бути чітко прописані, адже у випадку недалекоглядного оперування майже п'ятою частиною внутрішнього споживання продовольчого зерна інвестиційна привабливість його виробництва може знизитися", - застерігає експерт.
У свою чергу, Микола Верницький, директор інформаційної компанії "ПроАгро", обурений забороною на перевищення 20%-вої частки імпортного товару на вітчизняному ринку. На його думку, подібний посил саме повністю суперечить продовольчій безпеці України. "Якщо країна не в змозі забезпечити своїх громадян доступними за ціною продуктами харчування, виробленими на основі місцевої сільгоспсировини, вона повинна і зобов'язана їх імпортувати для зниження напруги на ринку", - переконаний аналітик.
Ще одна проблема полягає в тому, що в країні немає методики та системи моніторингу наявності продовольства на внутрішньому ринку в режимі реального часу, зазначає Марія Колесник. Як правило, найоперативніші офіційні дані з виробництва та імпорту товарів надходять із запізненням на 2-3 місяці, а для складання повного балансу ринку потрібні ще дані з оптової та роздрібної реалізації кожного продукту харчування. Навіть якщо припустити, що вони теж будуть зібрані із запізненням в ті ж 2-3 місяці, потрібен ще час на їх "зведення". Іншими словами, оголошення загрози продовольчої безпеки може припізнилися майже на півроку.
Інструменти
Можливо, ми маємо справу з черговим популістським законопроектом, в якому крім гарних слів про турботу держави про улюблених громадян, нічого і немає. Але, схоже, не все так просто. За словами генерального директора Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Володимира Лапи, насторожує те, що для досягнення поставлених авторським колективом цілей законодавці вважали за краще не вносити послідовні зміни до чинних законів (наприклад, "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про державну підтримку сільського господарства України", "Про зерно та ринок зерна" і т.д. і т.п.), а, грубо кажучи, "полізли" писати принципово новий законодавчий акт.
Законотворча практика показує, що "протягнути" сумнівні положення набагато простіше в новому документі (де вони можуть загубитися серед цілком корисних пропозицій). А сумнівні положення в законопроекті є. До них, безумовно, належать абсолютно не врегульовані повноваження гілок влади на випадок настання загрози продбезпеки - все фактично зведено до "магічної" фрази "на розсуд Кабінету міністрів".
Далі, припускає Марія Колесник, влада може почати діяти за принципом: дозволено все, що не заборонено. І, прикриваючись гаслом забезпечення громадян продовольством, почати вдаватися до різних заходів ручного управління ринком продуктів харчування (квотування експорту та імпорту, регулювання цін і націнок на будь-які, не тільки соціальні, товари, втручання у виробничі плани підприємств тощо; до речі, син Григорія Калетника, Ігор Калетник, очолює Державну митну службу України).
При цьому не потрібно забувати, що, як зазначалося, мінімум з одного з параметрів - частки витрат на продовольство в структурі витрат домогосподарств - загрозу продовольчій безпеці України можна оголошувати хоч зараз. Крім того, нагадує Ярославський, "на необхідність схвалення такого закону чітко вказав навіть Президент України, тому ймовірність того, що закон буде схвалений у другому читанні і в цілому, дуже висока".
А Володимир Лапа сумнівається, що до другого читання в текст документа вдасться внести суттєві правки, в яких були б чітко прописані повноваження і дії кожного з органів влади у разі загрози продбезпеці країни. Іншими словами, в разі схвалення законопроекту у другому читанні і в цілому ми будемо мати два можливих сценарії розвитку ситуації. Перший (оптимістичний) - в Україні з'явиться ще один не робочий законодавчий акт. Другий (песимістичний) - влада отримає черговий карт-бланш під "соусом" загрози продовольчій безпеці країни.
Михайло Дикаленко, Еліна Московчук
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
