926
Чого нас вчить Китай
— Казна та Політика
У ці вихідні відбудеться перший візит в Україну голови Китаю Ху Цзіньтао. Очікується, що ця зустріч на вищому рівні активізує відносини України і КНР, які останнім часом набирають обертів: 18 квітня було підписано угоду про співпрацю між Комуністичною партією Китаю і Партією регіонів, а 20 квітня Київ і Пекін створили міжурядову комісію з питань співробітництва.
Україна очікує значних вливань китайських коштів в економіку країни. Крім цього, влада має намір перейняти досвід у китайських товаришів у боротьбі з корупцією, а також у підготовці до проведення Олімпіади, з тим, щоб застосувати його для проведення ЄВРО-2012. Оскільки багато хто бачить КНР як приклад для наслідування, варто ближче придивитися до цієї країни і тих її сторін, які свідомо чи несвідомо ігнорують багато ЗМІ.
Рушійна сила світової економіки
Сьогодні про Китаї все частіше говорять як про майбутню рушійну силу світової економіки. Китай наповнив своєю продукцією полиці магазинів по всьому світу. Він вийшов на друге місце за загальним обсягом ВВП в світі після США, обігнавши Японію. Багато аналітиків пророкують зміщення центру світової геополітики в КНР в найближчі десятиліття.
Але з різних причин мало хто звертає увагу на соціальні протиріччя і низький рівень життя більшості китайців. За даними статистичного бюро КНР близько 150 млн. осіб, що становить 10% населення країни, мають дохід менше одного долара на день, тобто перебувають за межею бідності (за критеріями ООН). При цьому, за показником ВВП на душу населення, який більш точно відображає рівень життя в країні, Китай в рейтингу Світового банку займає лише 93-е місце в компанії з Боснією і Герцеговиною, Белізом, Албанією і Сальвадором. У той же час, за даними ЦРУ, КНР знаходиться за цим показником ще далі - між Алжиром і Туркменією. Недалеко, до речі, від України.
Разом з тим Пекін проводить активну політику інвестування інших держав, а також купує боргові зобов'язання європейських країн. За повідомленнями Державного управління валютного контролю КНР, Китай уже скупив 10-річні державні позики Іспанії на суму 1 мільярд євро.
На думку професора Се Тянь, як повідомляє The Epoch Times, виходячи з економічної ситуації в Іспанії, купувати її боргові зобов'язання не ефективно, такі інвестиції не мають ніякої цінності, оскільки вони не зможуть окупитися найближчим часом. Ці інвестиції можна назвати політичними. На думку професора, скуповуючи ці борги, комуністичний уряд КНР намагається за допомогою грошей своїх платників податків утворити європейське лобі - для сприяння Пекіну в отриманні права на закупівлю зброї у ЄС, а також для замовчування питань порушення прав людини в Китаї.
У рейтингу найбільш процвітаючих країн світу за 2010 рік, складеному Лондонським інститутом Legatum, Китай займає одне з останніх місць за рівнем особистої свободи та соціальної захищеності.
Боротьба з корупцією по-китайськи
Вже кілька десятків років китайська влада заявляє про боротьбу з корупцією. І складається враження, що корупції або немає зовсім, або вона мінімальна. Однак на ділі ми спостерігаємо протилежну картину.
Тоталітарна влада і атеїстичне виховання породили нічим не обмежену вседозволеність. У компартії в Китаї немає конкурентів і, отже, немає ніяких незалежних органів нагляду і контролю. Як може сама партія карати себе і позбавляти своїх чиновників благ і вигод?
За оприлюдненими нещодавно офіційними даними, в КНР в 2009 році число виявлених корупціонерів зросло на 2,5% і склало 106 тисяч партійних функціонерів. З них 17 - чиновники рівня провінційної влади. У той час, як в минулі роки, до відповідальності за корупцію в середньому за рік притягували 7 чиновників такого рівня.
За офіційними даними КНР, в 2008 році в країні відбулося в 10 разів більше акцій протесту, ніж у 1993 році. Більшість з них - проти свавілля місцевої влади.
Нещодавно китайські ЗМІ повідомили, що в 2009 році на службовий транспорт чиновники витратили від 150 до 200 млн. юанів ($21,4-28,5 млн). Якщо до цього додати суму бюджетних грошей, витрачену ними ж за цей період на закордонні поїздки та банкети, то в підсумку вийде більше 30% всіх адміністративних річних витрат держави. За даними міністерства фінансів КНР, фактичне число службових автомобілів в країні на 50% більше встановленого ліміту, який за всі ці роки не скорочувався.
Згідно зі статистикою World Luxury Association (WLA), в 2007 році Китай вийшов на 3-є місце в світі по сумі витрат на купівлю предметів розкоші. Більшу частину споживачів цих предметів становлять партійні чиновники.
Відомо багато випадків, коли за повідомлення про факти корупції громадяни піддавалися арештам, побиттю, ув'язненню в психіатричні лікарні, погрозам та іншим видам тиску з боку місцевої влади.
Французька газета "Маріан" в своєму номері від 30 листопада 2010 року повідомила про існування в Китаї спеціальних в'язниць для корупціонерів, які побудовані за європейськими стандартами. Всередині у них є офісні приміщення, банкетні зали та балкони. Навколо розташовані спортивні майданчики, тенісні корти, штучні водойми, сади і парки. Багато чиновників, які чекають вироку, вже замовили собі місця в цих в'язницях.
Китайські багатії їдуть із КНР
У Китаї, відповідно до рейтингу журналу Forbes за 2011 рік, проживає 115 доларових мільярдерів, поступаючись в цьому лише США, де таких - 413. Крім того, в КНР налічується близько мільйона китайців-мільйонерів. У той же час, близько 65% населення Китаю - це селяни, які насилу покривають витрати на їжу та комунальні послуги.
Однак, схоже, що і багатим людям живеться в Китаї не завжди солодко. В останні роки з великою швидкістю зростає еміграція за кордон багатих китайців. У квітні 2011 року консалтингова компанія Bain & Company спільно з банком China Merchants Bank провела опитування, в результаті якого з'ясувалося, що більше половини китайських мільйонерів або вже емігрували з Китаю, або збираються це зробити. Основні причини - поганий рівень освіти і нестабільна політична ситуація в країні.
За п'ять років кількість китайських емігрантів у США за інвесторською програмою збільшилася на 73%. При цьому, щоб отримати американську візу інвестора, необхідно витратити, як мінімум, 500 тис. доларів, пише New York Times.
Аналітики відзначають, що китайські багатії не відчувають себе в Китаї в безпеці через політичну систему. Уряд легко може розправитися з будь-ким, кого вважатиме неугодним себі. Якщо не мати гарного захисту у вищих політичних колах, то існує небезпека в будь-який момент втратити всі статки і навіть сісти у в'язницю.
Нещодавній яскравий приклад цьому - Хуан Гуаньюй, засновник найбільшої в Китаї компанії-ритейлера GOME, що займається побутовою технікою. У травні минулого року його засудили за економічні злочини і хабарі і присудили до 14 років в'язниці, а також штрафу в розмірі 88 млн. доларів США. За оцінками 2008 року, його компанія коштувала 6,3 млрд. доларів.
Цього року покінчили з собою два мільйонери з провінцій Шаньдун і Чжецзян, а всього за останні роки покінчили з життям дев'ять китайських мільйонерів. На думку фахівців, це пов'язано з сильним психологічним тиском на крупних бізнесменів у Китаї.
Екологія в жертву економіці
Гонитва за збільшенням обсягів промисловості все частіше негативно позначається на здоров'ї нації і стані екології, що визнає і китайська влада. У статті, опублікованій на сайті Міністерства охорони навколишнього середовища міністром Чжоу Шенсянь, йдеться, що розвиток економіки Китаю вже увійшов у небувале досі протиріччя з навколишнім середовищем, а також, що "вже більше не можна продовжувати йти старим шляхом, який спирається на великі інвестиції, високе споживання ресурсів і велике забруднення".
За даними Управління охорони навколишнього середовища, в 2009 році у 4035 осіб в крові було виявлено підвищений вміст свинцю, у 182 осіб - підвищений вміст кадмію.
Ще в 2005 році Міністерство охорони здоров'я повідомляло, що в країні зареєстровано понад 7 млн. хворих на рак, кількість яких з кожним роком збільшується на 1,6 - 2 млн. осіб. При цьому влада не повідомляє про кількість хворих у так званих "ракових селах" - поселеннях, розташованих поблизу токсичних виробництв.
За даними Міністерства промисловості та інформаційних технологій КНР, в 2009 році токсичні викиди відпрацьованої води підприємств з виробництва акумуляторів склали понад 12 млн. тонн. З них понад 10 мільйонів тонн - з вмістом свинцю, понад 220 тис. тонн - з вмістом важких металів і понад 4 тис. тонн - з вмістом кадмію.
Третина території Китаю піддається впливу кислотних дощів. Вода більшості з найбільших річок країни зовсім не придатна для пиття. Четверта частина населення країни не має у достатній кількості чистої питної води.
За даними ООН, з 20 найбільш забруднених міст планети 16 - в Китаї.
На пороховій бочці невдоволень
Так само, як країни Північної Африки, Близького і Середнього Сходу, сучасний Китай вибухонебезпечний: регулярно в різних місцях країни - від Тибету до Північно-Східного Китаю, виникають великі акції протесту. Низька оплата праці, масове знесення будинків селян з метою захоплення землі для будівництва нових заводів, фабрик та інших об'єктів, несприятливі умови життя, забруднення навколишнього середовища та корупційна система влади регулярно змушують людей виходити на вулиці.
Знесення будинків без дозволу мешканців відбуваються в КНР практично щодня. Вся земля в Китаї - власність держави, чим і користуються партійні чиновники, довільно вирішуючи, що і де будувати. При цьому громадянам, які позбавляються своїх будинків, або виплачуються мінімальні компенсації, або взагалі ніяких.
За даними дослідника з Китайської академії соціальних наук Цзяна Жуня, починаючи з 2007 року в Китаї щороку відбувається понад 90 тисяч великих народних акцій протесту, при цьому їх число з кожним роком збільшується.
Разом з тим, щоб завоювати право голосу в світі і поліпшити свій образ в міжнародному співтоваристві, комуністична влада КНР торік виділила 45 млрд. юанів ($6,4 млрд.) на свою пропаганду за кордоном. Цього року тільки на створення відеоролика і пропаганду "образу Китаю" в США перед візитом Ху Цзіньтао, за даними китайських блогерів, було витрачено 860 млн. юанів ($122 млн.)
"Репортери без кордонів" поставили Китай на 171-е місце з 178 за рівнем свободи преси. Рупори Китаю, такі, як агентство "Синьхуа" і газета "Женьмінь Жибао", телебачення CCTV, а також їх численні дочірні ЗМІ, різними мовами віщають на весь світ тільки про те, що вигідно правлячій Комуністичній партії. Багато світових ЗМІ, приймаючи цю інформацію за офіційну та передруковуючи її, фактично допомагають китайській владі вводити весь світ в оману.
Людина без прав людини
Тінь на зовні красивий фасад Китаю також наводять репресії, спрямовані проти етнічних і релігійних груп. У Синьцзян-Уйгурському автономному районі і в Тибеті періодично спалахують протести корінних жителів, які вже перетворилися у себе на батьківщині в національні меншини. Вони протестують проти знищення їхньої традиційної культури, укладу життя і руйнування навколишнього середовища.
22 квітня 2011 р. воєнізована поліція увірвалася в тибетський монастир Кірті в провінції Сичуань, заарештувавши близько 350 місцевих ченців. Сьогодні члени комітету ООН з прав людини закликають уряд компартії Китаю повідомити про їх місцезнаходження.
До уйгурів і тибетців тепер додалися й монголи. В кінці травня пройшли великі протести у Внутрішній Монголії. Тисячі пастухів, студентів і викладачів багатьох районів Внутрішньої Монголії вийшли на акції протесту проти руйнівної для навколишнього середовища політики центрального уряду в їхньому регіоні. Вони заявили, що якщо політика уряду не зміниться, протести будуть ще сильнішими.
На Великдень, згідно з даними правозахисної християнської організації China Aid Association, пекінська поліція помітила під домашній арешт близько 500 китайських християн, однієї з найбільших у Китаї домашніх церков. Близько 35 людей відвезли в поліцейський відділок.
Після того, як у лютому прозвучали заклики до "жасминової" революції, влада Китаю посилила придушення дисидентів і правозахисників.
Арешт всесвітньо відомого художника Ая Вейвея викликав занепокоєння в міжнародному співтоваристві і привернув широку увагу засобів масової інформації. Влада Китаю звинувачує Ая в економічних злочинах, наполягаючи на тому, що його арешт не пов'язаний з виступами на захист прав людини. При цьому, Ай Вейвей позбавлений доступу до адвоката. Щоб привернути увагу до цієї справи, різні культурні групи та працівники сфери мистецтва провели виставки робіт Ая Вейвея по всьому світу.
Крім цього, триває масштабне придушення послідовників духовної практики Фалуньгун, що триває 12 років. Після того, як влада Китаю підрахувала, що кількість людей, які виконують медитативні вправи Фалуньгун, далеко перевищила кількість членів компартії, Цзян Цземінь, колишній лідер КНР, розгорнув широку кампанію придушення Фалуньгун по всій країні.
При цьому, на відміну від інших тоталітарних режимів, компартія КНР намагається репресувати людей за кордоном. Вона не лише чинить тиск на інші країни з вимогою заборонити послідовникам Фалуньгун проводити демонстрації проти репресій, а й намагається розпалювати ненависть по відношенню до цієї групи. За повідомленнями правозахисної групи Інформаційний центр Фалунь Дафа влада КНР розсилає західним політикам фальшиві електронні листи з нападками на Фалуньгун, представляючись послідовниками цього вчення, які живуть за кордоном. Однак було встановлено, що IP-адреси відправників були з Китаю. Про отримання таких листів повідомили кілька конгресменів США, а також політиків з Австралії та Нової Зеландії.
Номінант в лауреати Нобелівської премії миру 2010 року, міжнародний адвокат з прав людини Девід Мейтас стверджує, що в Китаї триває масштабне вилучення органів у послідовників Фалуньгун. При цьому, міжнародні фармацевтичні компанії відіграють не останню роль у сприянні несанкціонованій практиці видалення органів в ув'язнених у Китаї під час випробувань своїх лікарських препаратів.
До речі, під час проведення пекінської Олімпіади, за даними Організації з захисту прав послідовників Фалуньгун, китайська влада заарештувала, щонайменше, 10 194 прихильники Фалуньгун, побоюючись їх апеляцій на захист своїх прав. З них близько ста осіб померли в ув'язненні через кілька тижнів або ж днів. Багато з них досі не звільнені, деяких засудили до великих термінів ув'язнення.
У той же час популярність у народу правлячої в Китаї компартії неухильно падає. В останні роки став масовим рух виходу з Комуністичної партії Китаю (КПК) і її дочірніх організацій (піонерії і комсомолу). У 2006 році вийшла в світ книга "Дев'ять коментарів про комуністичну партію", в якій викладено результати дослідження історії Комуністичної партії Китаю. Ця книга змінила політичні погляди мільйонів китайців. Натхненні нею, понад 94 млн. людей - майже тринадцята частина населення Китаю (використовуючи псевдоніми), починаючи з 2006 року, заявили на спеціальному сайті про свій вихід з компартії, піонерії і комсомолу. Щодня до цього числа додається ще 40-50 тисяч осіб.
То який же досвід перейняти?
Сьогоднішній Китай дає нам привід замислитися: так який же досвід ми справді хочемо перейняти? Українці вже пережили період комуністичного правління. Якщо мова йде про досвід з наповнення кишень чиновників, з обкрадання народу, з вдосконалення корупційних схем, з придушення свободи віри, свободи висловлювання і розгону народних протестів, - замість цього рішення проблем населення, - то Комуністична партія Китаю - безсумнівно, кращий приклад для наслідування.
Оптимістичні прогнози, які віщують Китаю стати новим світовим лідером, залишаються поки під сумнівом. Країна, яку роздирають внутрішні протиріччя, схожа на порохову бочку, яка в будь-який момент може вибухнути.
Ганна Варавва, Євген Довбуш
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
