4981
Розпад ЄС загрожує Європі повною катастрофою
— Казна та Політика
Досі ЄС вдавалося гідно виходити з усіх криз - фінансових, соціальних і політичних. Але цього разу ситуація може обернутися інакше. Занадто далеко зайшли протиріччя між країнами-учасницями, занадто серйозними виявилися боргові проблеми деяких країн ЄС.
По суті "європейський дім" починає більше бути схожим на "вибуховий коктейль" - всюди посилюються націоналістичні рухи, зростають борги фінансово неблагополучних країн-учасниць.
Європа більше не рішення, а проблема, вважають експерти. Для вирішення накопиченого вантажу проблем від країн-учасниць будуть потрібні серйозні структурні перетворення, а також зміна формату діалогу в рамках Євросоюзу. У той же час гра варта свічок, адже справитися з глобалізацією і зростаючими всесвітніми викликами поодинці не зможе жодна країна-член ЄС.
Від мрії до кошмару
Соціальні заворушення в Греції загрожують перерости в революцію. На вулиці Афін вже вийшло 100 тис. людей на знак протесту проти рішень уряду, що ведуть до того, що населенню доведеться ще тугіше "затягнути паски". І це ще не все. На кінець місяця запланована ще одна маніфестація, яка обіцяє зібрати ще більшу кількість мітингувальників. Ситуація може загостритися до краю. Згідно з опитуванням Інституту громадської думки Public Issue, на сьогоднішній день кожен третій грек вважає, що революція може вирішити проблеми його країни.
У той час як у Греції тривають протестні маніфестації, в Брюсселі обговорюють, як запобігти банкрутству країни, що невблаганно насувається. Вже давно ніхто не вірить, що в наступному році Греція повернеться на фінансові ринки, як це було заплановано. Держави ЄС готові надати чергову допомогу, але з великими застереженнями. "Якщо виконані умови, ми можемо домовитися про додаткову програму, - говорить міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле. - Якщо ні, то ми дізнаємося, що станеться з валютою, якщо вона більше не в змозі вирішувати свої проблеми".
Досі подібні різкі формулювання ще не звучали.
Минув рівно рік після того, як Греція отримала перший транш фінансової допомоги, і зараз мова йде про новий розділ в драмі, якої не видно кінця. Головна проблема полягає в тому, що Європа досягла такого стану, що не може відповідати на виклики, які ставлять перед нею держави-учасниці ЄС. Як запевняють експерти, на кону - не багато не мало - майбутнє ЄС. Багато хто сподівався, що 2010 рік, в якому була запущена програма з порятунку євро, залишиться в пам'яті як annus horribilis (лат. - жахливий рік). Однак після того як у поточному році ще і Португалія зажадала допомоги ззовні, ірландська програма допомоги зіткнулася з проблемами, а тяжке становище Греції все більше виходить з-під контролю, надзвичайний стан стає звичайним станом справ у ЄС.
Випадковість?
Тон, з яким більш-менш благополучні країни ЄС все частіше виносять вирок щодо держав-учасниць, які зазнають краху, дійсно наводить страх і змушує задуматися про майбутнє Євросоюзу. Так, наприклад, канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що працівникам на півдні Європи необхідно більше працювати, хоча чудово поінформована, що греки і так працюють більше німців. Що це, випадковість? Малоймовірно, оскільки як учений-фізик пані Меркель чутлива до деталей і знайома зі статистикою. Втім, обопільні провокаційні заяви стають нормою в Європі. Так, лідер грецької опозиції Антоніс Самарас вимагає від ЄС зниження податків для своєї країни, усвідомлюючи, що з боку це чисто провокаційна вимога.
Взаємні вимоги і тертя все більше зростають. Ще декілька років тому неможливо було собі уявити, щоб якийсь політик став розглядати вихід своєї країни зі складу союзу, якщо йому чимось раптом не сподобався б європейський курс. Роберто Мароні, міністр внутрішніх справ Італії, втім, нещодавно зауважив, що його країна повинна добре зважити, "чи має сенс ще залишатися частиною ЄС". У зв'язку з потоком біженців з Північної Африки Італію мало хто підтримав. Але коли Італія стала видавати біженцям документи для подальшого просування по Шенгенській зоні, вона тим самим спровокувала дебати на тему введення обмежень щодо свободи пересування в рамках Шенгенської угоди. Таким чином, один з найважливіших елементів союзу, одне з його найбільших досягнень, переваги якого зрозумілі будь-якому жителю ЄС, легко зневажаються.
Зі згасанням віри в європейський проект їй на зміну приходить скепсис щодо долі євро. Навіть Ангела Меркель, яка вступала на свою посаду як захисниця Європи, сьогодні так висловлюється про майбутнє союзу, що голова фракції СДПН (Соціал-демократична партія Німеччини) Франк-Вальтер Штайнмайер назвав її "рупором противників Європи". В деяких країнах-членах ЄС вже з'являються такі налаштовані проти Євросоюзу партії, як Національний фронт у Франції, глава якого Марін Ле Пен виступає проти іммігрантів і вимагає виходу країни з ЄС. Втім, на думку експертів, виникнення таких партій - ще не найгірший варіант. "Набагато гірше, коли владі доводиться слухати аргументи якоїсь з крайніх течій", - вважає Яніс Еммануілідіс з Центру європейської політики в Брюсселі.
Онімілі еліти
Політики, які зачіпають тему ЄС, насправді наступають на хворий мозоль більшості жителів Європи. "Однак еліта мовчить", - відзначає експерт з питань Європи Еммануілідіс.
Як могла Європа стати проектом, який сьогодні нікого не захоплює. Чому мрія перетворилася в кошмар? Фінансова криза, а за нею і економічна, а зараз і боргова, багато що змінили в суспільстві. Поки що не радикально, але кризові явища посилили наявні негативні тенденції. Національні течії в країнах-членах ЄС стали більш потужними, ще більше зросла недовіра одне до одного. Кризи відкрили очі європейським державам, наскільки вони залежні одна від одної - відчуття не з приємних, до якого доводиться звикати.
При цьому самі європейці стали помічати, як разюче вони відрізняються один від одного. Соціальні меседжі нерідко докорінно різняться від країни до країни, залежно від її фінансового становища. Так, наприклад, у Греції зараз багато говориться про честь нації, на яку зазіхають країни, що дають гроші. У платоспроможних країнах - Нідерландах, Фінляндії, Німеччині - навпаки, політики і громадяни виявляють побоювання щодо фінансування приречених економік.
У випадку з Грецією, чий борг цього року перевищить ВВП країни на 150%, економісти вважають, що реструктуризації не уникнути. "Я не знаю жодної такої країни, яка б у мирний час мала стільки боргів, як Греція", - говорить Клеменс Фуест, вчений-фінансист з Оксфорда і голова наукової ради міністерства фінансів Німеччини. "Греція вже більше року банкрут. Вона не в змозі оплатити свої борги", - підкреслює керівник Інституту економічних досліджень в Мюнхені Ганс-Вернер Зінн.
Європейський центробанк побоюється, що боргова проблема країн-учасниць може дестабілізувати всю єврозону. Потреба реструктуризації фінансово слабких економік стає все більш очевидною. Однак примусову реструктуризацію член ради правління ЄЦБ Лоренцо Біні Смагі вважає нереальною. Комісар з валютних питань ЄС Оллі Рен вказує на те, що для проведення реструктуризації у валютному союзі немає зразків для наслідування, не кажучи вже про фундаментальні дослідження. Політика не справляється, панацеї немає. "Ми намагаємося робити те, чого ніколи не робили, - говорить міністр фінансів Шойбле з щирою прямотою. - Тому не все йде гладко".
Валютний союз дає зрозуміти країнам-членам ЄС і навіть тим державам, які не входять до єврозони, наскільки пов'язані їхні долі. Боргові завали сусідів і відсутність зростання раптом стають проблемою для всіх. Крах євро навіть для Великобританії стане поганою новиною, тому вона і бере участь у програмі порятунку бідуючих країн разом зі Швецією та Польщею.
Взаємозалежність не обмежується тільки валютним союзом. Коли міністр захисту споживачів Німеччини застерігає населення від вживання огірків, попит на них падає не тільки в Іспанії, але і в сусідній Бельгії, продукція якої ніколи не потрапляла під підозру в зараженні смертельним штамом бактерії Ehec, і фермери залишаються "на бобах". Політики в окремих країнах можуть скільки завгодно обурюватися таким станом справ, але від цього нічого не зміниться, вважають аналітики.
Ганна Гарбарук
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
