3868
Що стоїть за злиттям вузів від Табачника?
Повільно, але впевнено Міносвіти "зливає" вузи - бореться з їх кількістю шляхом приєднання один до одного. У Львові Держінститут новітніх технологій і управління "влили" в "Політех". Кіровоградська Державна льотна академія Україна стала частиною НАУ. Державний університет інформатики і штучного інтелекту інтегрували в Донецький національний технічний університет. Цей перелік можна продовжити.
Яка мета укрупнення вузів і яким чином зменшення їх кількості позначиться на якості освіти, спробував з'ясувати УНІАН.
У Табачника хочуть централізації
Ще в березні міністр освіти Дмитро Табачник заявив: "До кінця цього навчального року ми в Україні добровільно об'єднаємо майже 50 навчальних закладів університетського рівня".
Можна уявити, як якийсь ректор "добровільно" погоджується позбутися керівної посади і в кращому випадку одержати крісло директора інституту у новоствореній структурі.
А вже в травні головний освітянин якимось чином обчислив власне "ідеальне співвідношення" числа університетів до кількості жителів, підсумувавши, що для забезпечення освітніх потреб населенню Україна буде достатньо 90 вищих навчальних закладів. Мовляв, в Італії на 60 мільйонів населення припадає 65 університетів, в Іспанії на 45 мільйонів - 60, у Великобританії на майже 61 мільйон - 142, а в Україні на 47 мільйонів - 240 ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації.
Ми запитали в Міносвіти: за яким критерієм вони "зливають" вузи, чи загрожують скорочення науково-педагогічним працівникам і який зв'язок між укрупненням вузів і поліпшенням якості освіти?
У Табачника розповіли, що планують проводити "оптимізацію" в два етапи: на першому всі вузи, підпорядковані різним міністерствам і відомствам, повинні перейти у сферу управління Міносвіти, на другому ж відбудеться власне укрупнення вузів "шляхом їх об'єднання і створення університетів регіонального типу".
"Міністерство освіти і науки послідовно висловлює свою позицію щодо необхідності централізації управління системою вищої освіти, яку необхідно здійснити в умовах дефіциту бюджетних коштів на її утримання і передбачити подальше зменшення кількості центральних органів виконавчої влади, у сфері управління яких перебуватимуть вищі навчальні заклади різних рівнів акредитації..., - було сказано у відповіді міністерства. - На сьогодні 35 міністерств та відомств мають у підпорядкуванні вищі навчальні заклади. Такого фактично децентралізованого управління вищою освітою в світі немає. Нечисленність контингенту студентів у переважній більшості вищих навчальних закладів та їх розпорошеність у підпорядкуванні призвели до неефективного управління системою вищої освіти і її економічного функціонування. Все це негативно позначається на якості підготовки фахівців та забезпечення їх конкурентоспроможності на вітчизняному та європейському ринках праці".
У Міносвіти кажуть, що злиття вузів в Україні відбуватиметься за "криворізьким досвідом", де об'єднали технічний, педагогічний та економічний університети, їх філії, а також два науково-дослідні інститути. Рекламуючи досвід Кривого Рогу, чиновник Міносвіти навіть "відкрив" в Україні ще одну область - Криворізьку. У відомстві відзначили, що сьогодні в Україні функціонують 854 вищі навчальні заклади, з них 369 - ІІІ-ІV рівнів акредитації всіх форм власності та підпорядкування, з яких державної форми власності - 228, у тому числі 148 університетів, 48 академій і 32 інституту.
У Міністерстві також запевнили, що за умови злиття вузів необхідності в скороченні працівників не виникне. "Навпаки, створення великих, потужних кафедр може забезпечити розширення спектру спеціальностей нового вузу і, як результат, збільшить контингент студентів", - стверджувалося у відповіді.
Побачимо...
Про "добровільне" об'єднання
Перебуваючи на батьківщині Гоголя й Котляревського, Табачник заявив, що Полтавщині вистачить 3 університетів. Цікаво, яким чином будуть досягати такого "оптимального" варіанту: аграрну академію зливатимуть зі стоматологічною, педагогічний університет з технічним, та й ще військовий інститут туди додадуть бонусом?..
Міністр каже, зміни незабаром розпочнуться у вузах Луганська, Чернігова, Херсона.
Але поки одні ректори "зливаються", інші педагоги відкрито протестують.
В управлінні освіти і науки Луганської ОДА переконані, що в області немає необхідності в об'єднанні вузів.
"За нашими підрахунками, за кількістю студентів, які здобувають вищу освіту на 10 тисяч населення, Луганська область в Україні займає 10 місце, а за кількістю студентів на один вуз, тобто за щільністю студентів, ми знаходимося на 2 місці в Україні. Тобто в принципі, система вузів в Луганській області - оптимальна", - заявив заступник начальника управління освіти і науки ЛОДА Олександр Востряков.
А морехідне училище в Херсоні взялися відстоювати місцеві депутати. Народні обранці переконані, що "морехідне училище рибної промисловості має залишитися саме херсонським вузом", а не стати окремим структурним підрозділом Керченського державного морського технологічного університету. Депутати вже написали звернення міністрам аграрної політики та освіти.
Процес злиття вже зачепив і рідний для президента Донбас. Там під оптимізацію підпадає Горлівський педагогічний інститут іноземних мов. Він разом зі Слов'янським педуніверситетом (а згодом до них можуть приєднати Донецький інститут післядипломної освіти і профтехучилища) повинен стати частиною майбутнього Донбаського педагогічного університету.
Про "оптимізацію" їх вузу в інтерв'ю місцевій пресі розповів сам ректор Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов Віктор Докашенко - "процес вироблення рішення був тривалим і болісним". На питання, "Чи намагалися ви як ректор відстояти самостійність вузу?", Докашенко сказав, що йому б не хотілося відповідати, мовляв, він "зробив усе, що міг".
Ми також поспілкувалися із співробітником Горлівського педінституту іноземних мов, який зі зрозумілих причин побажав залишитися неназваним.
- Ми втрачаємо самостійність. Ніхто не знає, що за цим піде. Ніхто не знає механізму, як це буде робитися: як будуть зливатися ці кафедри, куди кого будуть переносити. Якщо кафедра англійської мови, скажімо, буде у нас, то яким чином викладачі Слов'янського університету кожен день будуть їздити до Горлівки за 120 км? За моїми підрахунками, десь 40% працівників нашого інституту в разі об'єднання скоротять. Арифметика проста - хочуть заощадити кошти, ймовірно, будуть скорочувати і кількість корпусів. Я не знаю, хто буде головувати в новому вузі, але я знаю, що в Слов'янському університеті вже давно немає ректора - там в.о. Тому в разі об'єднання замість того "в.о." на чолі новоствореного вузу Міносвіти може поставити лояльного собі ректора. Але ця "оптимізація" викликає більше запитань, ніж відповідей.
- А чому ж тоді ваш педколектив підтримав це об'єднання?
- Рішення колективу було добровільно-примусовим. Вийшов ректор, сказав, так і так, треба об'єднуватися. Люди погодилися. У нас ще хороша радянська школа.
Злиття заради вислуги та майна
Ідея скорочення кількості вузів не нова. Але чому за неї взялися саме зараз?
- Я ще в 2008 році мабуть одним з перших почав говорити про необхідність скорочення кількості ВНЗ, і я сьогодні стою на тому, - розповідає директор Центру тестових технологій моніторингу якості освіти Ігор Лікарчук. - Але власне університетів - вузів III-IV рівня акредитації - у нас трошки більше, ніж 350, решта - це всі колишні технікуми, училища. Якщо ми говоримо про те, що багато 350, то на підставі яких критеріїв ми говоримо, що це багато? У нас десь проводилося серйозне моніторингове дослідження? У нас вивчалася громадська думка, думка споживачів освітніх послуг? Нам пропонують квадратно-гніздовий шлях скорочення вузів. Сіли розділили країну на квадрати, де щось одне гніздо, навколо якого будуть стягувати вуз, де щось інше. Я не уявляю собі об'єднання технічних та педагогічних вузів. Про що буде говорити Вчена рада?.. З цього треба щось мати. Я не хочу говорити про якісь конкретні матеріальних дивіденди. Але якщо вирішувати питання квадратно-гніздовим способом, будуть улюбленці і не улюбленці. Якщо будуть улюбленці - буде формуватися той прошарок людей, на яких можна покластися і які підтримують всі. Що ми і бачимо сьогодні - коли 600 рад вузів підтримують явно недолугий закон про вищу освіту.
- Перший висновок, який напрошується, вся ця "оптимізація" - це перетасування колоди керівників вузів і встановлення контролю над матеріальними об'єктами цих вищих навчальних закладів, - вважає голова правління ГО "Центр освітнього моніторингу", екс-заступник міністра освіти Павло Полянський. - Досі всі погоджувалися, що кількість ВНЗ має бути менше. Однак, коли справа доходить до практики, виникають проблеми. Найперша - на стадії перепідпорядкування всіх вузів Міносвіти, тому що інші міністерства зазвичай не хочуть позбавлятися довол привабливих об'єктів нерухомості. А якщо мова йде про аграрні або військові вузи, то це ще й величезні земельні ділянки... Мене дивує, коли називаються конкретні цифри, що до кінця року або за кілька років має бути стільки-то вузів об'єднано. Мені здається, під ці цифри, як за планом, будуть підганятися адміністративним методами всі ці процеси.
Ще одна мета цього широкомасштабного укрупнення ВНЗ - показовість, імітація реформ так би мовити.
У травні Президент Віктор Янукович заявив: "Треба рішуче йти шляхом укрупнення навчальних закладів", зауваживши, що в дрібних навчальних закладах неможливо отримати належну освіту.
Враховуючи явно несприятливу для свого крісла ситуацію, навіть погрози про відставку з боку президента, Табачник очевидно горить бажанням відрапортувати перед главою держави, що все відбувається "на вашу хотінням".
Тільки от підвищення якості освіти та зменшення кількості вузів - процеси явно не прямо залежні. Та й економія бюджетних коштів виглядає сумнівною, якщо всі викладачі і корпусу залишаться. На чому ж економити будуть? На ще менших зарплатах?..
Про еволюційний шлях
Не так давно на одній з конференцій Табачник заявив: "В Україні є 100 вузів, де число заяв про вступ було від одного до тринадцяти. І це тільки заяви про вступ, що вже казати про конкурс..."
Цікаво, чому б не почати оптимізацію саме з них? Вузи, в які не йдуть абітурієнти, відповідно не мають права отримувати держзамовлення, тому їм залишається єдиний шлях - вмирання. Така собі природна "оптимізація". Але міністерство чомусь активно вдається до практики оксюморонів (поєднання несумісного), коли навколо одного вузу об'єднують кілька.
- Є еволюційний шлях - введіть розділ державного замовлення на конкурсних засадах за участю споживачів освітніх послуг - і через 3-4 роки кількість вузів скоротиться без будь-яких адміністративних зусиль, - запевняє Ігор Лікарчук.
Павло Полянський теж переконаний, що єдиний ефективний управлінський спосіб корекції кількості університетів - це зміна системи ліцензування та акредитації, яка повинна бути виведена з-під монопольного підпорядкування Міносвіти, бути відкритою і здійснюватися за широкої участі громадськості.
Ганна Ященко
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
