1732
Європа в замкненому борговому колі
— Казна та Політика
На початку червня 2011 року перед Європою постала дилема. І обидва варіанти - погані. Кредитна криза не залишила Європейського Союзу можливості для маневру, тепер будь-яке рішення буде неправильним. Виділяти нові мільярди - значить криза може затягнутися і потрібні будуть нові транші, які можуть не закінчитися ніколи. А відмовити - значить прискорити дефолт відразу в декількох країнах, оскільки на допомоги чекають ще й Ірландія і Португалія.
За звітами комісії МВФ та Світового Банку, що працювала в Греції в травні, країна провела низку реформ щодо зниження витрат на соціальне забезпечення, але цього явно не достатньо, щоб отримати новий транш кредитів. У звіті відзначається, що в разі відмови відкрити кредитний коридор країна вже найближчим часом не зможе розрахуватися з боргами. Поки дефіцит бюджету країни досяг 150% ВВП і продовжує потихеньку рости. Наступні кілька тижнів повинні показати, чи зможе країна вистояти знову.
Головним негативом грецької кризи цього року вважається її циклічність. Адже минулого року тут була така ж ситуація. "Афіни довго замовчували реальний розмір свого дефіциту, а потім почали просити грошей. Вони їх одержали, але реформи не йдуть", - розповів "Главреду" аналітик центру Бугель Айян Салмон. На думку експерта, всі бояться, що через рік ситуація повториться, і це буде тривати невідомо скільки.
З іншого боку континенту, в Португалії, пройшли чергові парламентські вибори. Більше місяці країна жила без легітимного уряду і на межі банкрутства. За цей час Лісабон отримав європейський кредит на суму $80 млрд, але тепер перед новим урядом постали складні завдання. Більшість у парламенті отримала права помірна партія соціал-демократів. Вони потіснили соціалістів і тепер повинні урізати соціальні виплати, щоб розплатитися з боргами.
Нарешті, ЄС зараз намагається виграти битву за вакантне крісло глави МВФ. Тому що саме ця організація надала більше 45% в кредитній лінії, з якої і допомагали проблемним країнам. Між тим опоненти з Азії та Америки заявляють, що ЄС надто зациклена на своїх проблемах, які можуть не закінчитися ще багато років. І постійно будуть потрібні гроші, тому Європа намагається перекласти цей тягар на весь світ.
Друга грецька спроба
Наприкінці травня 2011 року Афіни знову заявили, що гроші закінчилися. Минулої весни майже в цей же час новини з Греції шокували всю Європу. Тоді грецький уряд заявив, що незабаром не зможе саме обслуговувати зовнішні борги країни. Дефіцит бюджету становив 12% ВВП, а це перевищувало дозволені Маастріхським договором показники в чотири рази.
Європейські політики заговорили про те, що Афіни треба покарати. Адже вони довгий час приховували інформацію про реальну ситуацію в економіці. До Брюсселя відправляли відкориговані дані про те, що дефіцит не перевищує 3%, і все нормально. Правда спливла тільки коли Афіни наполегливо стали просити грошей. Німеччина відразу ж заговорила про те, що Греція повинна вийти із зони євро і знову ввести свою національну валюту - драхму. Але ці заклики ніхто не сприйняв, оскільки вигнання країн з єдиної валютної зони може призвести тільки до розхитування курсу євро і втрати до нього довіри.
Тому в травні 2010 року знайшлися гроші на стабілізаційний фонд ЄС, загалом туди перевели приблизно $700 млрд. Головними донорами стали великі країни Союзу, такі як Франція чи Німеччина, і МВФ. Через тиждень після створення фонду Греція отримала з його активів $110 млрд і установку проводити жорсткі соціальні реформи.
Але й через рік уряд Георгіуса Папандреу не зумів провести реформ. На думку експертів Reuters, чиновники боялися втратити підтримку виборців, тому що за рік у країні пройшло більше 15 загальнонаціональних страйків, і політики не хотіли йти проти населення. Проблема залишалася невирішеною. До квітня 2011 року була витрачена велика частина грошей, і виникла необхідність у новому транші.
Додатковою причиною для отримання коштів став стрімко зростав зовнішній борг країни. Так, до травня він вже становив $340 млрд, а до липня може, за прогнозами МВФ, вирости ще на 30%.
З питаннями економії все було ще гірше. Перший план реформ, який передбачав збільшення пенсійного віку на 3 роки для жінок і чоловіків, був схвалений ще в 2010 році, але з його впровадженням зволікали і грошей майже не зекономили. Тепер уряд обіцяє в середині червня винести на розгляд другої пакет економічних заходів, які мають наповнити бюджет грішми. Але поки пройде голосування, країна збанкрутує, якщо не отримає допомоги з-за кордону.
Найбільш небезпечна тенденція для Афін - це розповсюдження в Європі думку про марність фінансової допомоги. Багато політиків і економістів починають думати, що дефолт для Греції - це єдиний вихід. Саме тому їй ніхто не хоче давати в борг. "Заява про неплатоспроможність може стати відправною точкою для оновлення економіки Греції. Але в цьому випадку всі попадають, і банки, які купували багато державних облігацій, а разом з ними і вклади населення і приватна пенсійна система", - вважає експерт Центру економічного планування з Лондона Вільям Серрей. Аналітик відзначає, що ЄС не може дозволити собі заворушення в Греції, які розпочнуться після дефолту, тому й тягне її.
Сьогодні країна вже отримала обіцянку МВФ, що гроші будуть, але коли і в якому розмірі - поки невідомо. Тому що черга за допомогою тисне на Брюссель і Міжнародний Фонд.
Португалія і вакантна посада
Головним кандидатом на міжнародні гроші, крім греків, залишається Португалія. Там теж стрімко зросли національні борги, і уряд не може самостійно з ними впоратися. Станом на весну 2011 року країна вже отримала $80 млрд на підтримку національної валюти і пообіцяла почати реформи.
Однак партія соціалістів, що мала більшість у парламенті, заблокувала всі пропозиції уряду щодо обмеження витрат. Політичне протистояння закінчилося відставкою уряду та призначенням нових парламентських виборів. Вони пройшли 5 червня і соціалісти на них програли, більшість місць (105) отримали праві соціал-демократи, які заявили про готовність приватизувати державні підприємства, щоб отримати достатньо коштів і почати розплачуватися з боргами.
Новий прем'єр Педро Пассуша Коельо заявив, що незабаром кілька великих компаній будуть продані. На цьому уряд планує заробити приблизно $30 млрд і повернути хоча б частину боргу. Але тепер багато інвесторів вже не вірять, що уряд зуміє швидко продати хоч щось, або обмежити соціальні виплати. Тому що населення в країні не звикло до таких урізань, тому масові протести гарантовані.
З іншого боку, коаліція, що видає гроші, може незабаром розколотися. Адже Джон Ліпскі, який тимчасово виконує обов'язки директора-розпорядника МВФ, заявив, що план грецьких реформ не вселяє віри в те, що борги будуть погашені, а значить, і гроші потрібно виділяти обережно.
Після арешту голови валютного фонду Домініка Стросс-Кана позиції Європи в цій організації послабилися. "Кредитні лінії на $350 млрд у чому контролювалися саме директором, тепер же всі його дії ставлять під сумнів, - вважає Айян Салмон. На його думку, виділення будь-яких кредитів також затримається виборами нового голови фонду. Від ЄС на цей пост претендує Крістін Лагард, яка зараз є міністром фінансів Франції. Однак країни Америки та Азії поки не налаштовані її підтримувати через наявність своїх кандидатів. Тому суперечки навколо крісла глави фонду можуть затягнутися.
Між тим кредитна лінія для країн Європи повинна відкритися не пізніше ніж через місяць, інакше вони почнуть оголошувати дефолти. Крім того, Брюсселю необхідно знайти рецепт від кризи, а не лише давати гроші, тому що тоді коло суверенних боргів може не розірватися ніколи.
Павло Сивоконь
За матеріалами: Главред
Поділитися новиною
