8841
Сорос скидає золото
— Банківські метали
Можливо, це просто тому, що він розумний. Чи тому, що в нього добре працює інтуїція. Чи тому, що він щасливий. Але що б це не було, це вже довгий час дозволяє мультимільярдеру Джорджу Соросу прораховувати ринкові тенденції на раз-два. І тому коли людина, наділена такими видатними здібностями, заявляє, що найбільший за останній час "бичачий" тренд досяг свого піку, не дивно, що весь світ, затамувавши подих, прислухається до того, що ж він скаже далі.
У першому кварталі нинішнього року Сорос скинув близько 800 млн доларів золотих активів. Чи варто брати з нього приклад? На це питання намагається відповісти кореспондент сайту MarketWatch.com Метью Лінн.
Може, і є сенс послідувати прикладу Сороса, але не зараз. Жовтий метал наблизився до стану "бульбашки". Ціни на нього злетіли вгору, і, як будь-який актив, який перебував у "бичачому" тренді протягом 12 років, золото має вже досягти піку свого зростання. І цей момент одного разу настане.
Але тут варто згадати про те, що у кожної ринкової "бульбашки" є момент, коли її зростання різко перевищує всі минулі показники, проте золото цієї точки ще не досягло. Основне призначення цього дорогоцінного металу на фінансових ринках - захищати активи від інфляції. Багато хто вважає, що найближчим часом неминучий різкий ріст цін, однак повної згоди з цього питання поки не досягнуто, а значить, у цін ще є простір для зростання.
Поза сумнівом, золото стало активом минулого десятиліття.
У липні 1999-го воно досягло свого 20-річного мінімуму в 252,8 долара за унцію. Міжнародний валютний фонд, а також Австралія і Великобританія позбувалися цього активу. Здавалося, жовтий метал на той момент остаточно втратив свою значимість як універсальна цінність.
Однак з того моменту золото почало поступово відновлювати свої позиції. У травні нинішнього року воно поставило черговий рекорд - 1 575,79 долара за унцію. Це неймовірний стрибок за 12 років. Якби інвестори в 1999-му не скидали золото і не зазнали б загального зачарування доткомами, то зараз вони читали б цю статтю, сидячи в одній з трьох десятків кімнат свого будинку де-небудь на Карибських островах. Якщо не враховувати створення Facebook, то важко придумати настільки ж вірний спосіб збагатитися.
Тому саме час позбавлятися жовтого металу. Розумні інвестори завжди скидають папери раніше, до того як ринок почне їх жорстоко розоряти. У січні цього року Сорос назвав золото "бульбашкою". "Коли ринкові котирування падають, багато активів перетворюються на "бульбашки", і зараз ми це і спостерігаємо. А найбільша "бульбашка" на сьогодні - золото", - заявив він під час Давоського економічного форуму.
Що ж, можливо. Але проблема з цим дорогоцінним металом в тому, що будь-якого холоднокровного інвестора, що зважився обговорювати цей актив, тут же звинувачують у схильності до крайніх заходів.
З одного боку, є інвестори, для яких золото - єдина "справжня" валюта, це так звані "золоті жуки". Жовтий метал здавна використовувався як гроші, і з точки зору історичної перспективи місяць-другий падінь і злетів цього активу погоди не роблять. І якщо інші активи регулярно страждають через нападки злісних центробанків, що друкують паперові гроші, то чому б і не купувати золото? Адже воно ж, по ідеї, все одно цінніше за ці кольорові папірці.
З іншого боку, противники золота настільки ж твердо стверджують, що жовтий метал не має ніякої цінності. Подібно до Джона Кейнса, вони вважають цей актив "варварським пережитком". Звичайно, думають вони, з жовтого металу можна зробити пару обручок, але у всіх інших випадках воно абсолютно марно. Мідь можна хоча б використовувати в трубопрокатний промисловості, а облігації приносять дохід. Проте золото - це актив, чия цінність обумовлена швидше психологічними чинниками. Люди купують його, тому що інші люди вважають його цінністю. А чітких і єдиних критеріїв того, що ж вважати справжньою цінністю, поки що не існує.
Правда десь посередині. Зрозуміло, жовтий метал може стати "бульбашкою", як і будь-який інший актив. Але ключова функція золота - бути безпечною альтернативою іншим варіантам інвестицій в періоди тривалої і руйнівної інфляції.
І ще один важливий момент. Незважаючи на те, що багато аналітиків (включаючи автора цих рядків) упевнені, що попереду період постійного зростання цін, все-таки це ще не повністю підтверджена думка. Ставки за держоблігаціями Мінфіну США поки що перебувають на рекордних мінімумах. Те ж стосується і бондів Євросоюзу (за винятком тих країн, у яких вже виникли серйозні проблеми). Якби на ринках очікувалося серйозне зростання цін, ситуація була б іншою.
Фактично ринкові котирування як і раніше говорять про низький рівень інфляції і навіть про дефляцію. З часом, звичайно, такий стан справ кардинально зміниться, і центробанки змушені будуть підвищити ставки, і дуже різко, оскільки до того моменту інфляція просто вирветься з-під контролю.
Що ж потім? Ринок облігацій напевно звалиться. Ринок цінних паперів буде коливатися. Історія показує, що акції - ненадійний захист від зростання цін, тому цінним паперам не переливки буде, коли центробанки піднімуть ставки.
І що ж у підсумку стане "безпечним притулком" для інвесторів? Звичайно ж, золото.
Коли ставки почнуть зростати, а боротьба з інфляцією стане для центробанків важливішою за запобігання черговій кризі, ціни на жовтий метал різко злетять.
Це і буде момент різкого надування золотої "бульбашки" як підсумок 12-річного шляху нагору.
Можливо, це станеться наступного року, а може, і в 2013-му. І дорогоцінний метал буде коштувати 2 500 доларів за унцію, а то й усі 3 000. Або ще більше. Ніхто не знає, що ж буде. Коли купівельний потенціал на ринку досягає своєї межі, ціни можуть зростати куди завгодно - всі, хто пам'ятає, як індекс Nikkei виріс до 38 000 пунктів, це підтвердять.
І саме тоді потрібно буде продавати. Так що цього разу Сорос неправильно розрахував момент - скидати золото потрібно буде через рік.
Наталія Черкашина
За матеріалами: Банки.ру
Поділитися новиною
