618
Держбанки поставили на систему
— Казна та Політика
Як повідомляє Національний банк на своєму сайті, Державний ощадний банк України (Ощадбанк) і Державний експортно-імпортний банк України (Укрексімбанк) в кінці травня уклали договір про приєднання до Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП). І, відповідно, стали її членами з виконанням функцій емітентів і еквайєрів.
НМСЕП стартувала в режимі промислової експлуатації в кінці 2004 р. Тоді був запущений пілотний проект системи, а постанова НБУ про створення НСМЕП датується ще 2000-м роком. Як наголошується на офіційному сайті асоціації "Український союз учасників НСМЕП", система була створена з метою розробки і впровадження в Україні "відносно дешевої, надійно захищеної автоматизованої системи безготівкових розрахунків, яка розрахована на роботу в режимі off-line".
"На сьогодні членами (учасниками) системи є 66 установ, з них: 59 банків (включаючи Національний банк України) і сім небанківських установ. У НСМЕП беруть участь як державні банки, так і комерційні. За останній місяць оформили членство ще чотири банки, у тому числі Ощадбанк і Державний експортно-імпортний банк України", - повідомили в Нацбанку, коментуючи приєднання держбанків. У Національному банку вважають, що створення НСМЕП перебуває на завершальній стадії побудови системи електронних платежів в Україні. "Враховуючи світовий досвід, у нас повинно бути емітовано не менше 10 млн. платіжних карт, функціонувати - не менше 100 тис. точок обслуговування (платіжних терміналів в торгівлі, на транспорті, у сфері послуг, банківських терміналів і банкоматів в банках)",- відзначає регулятор.
Станом на 02.06.2011 р., згідно з інформацією Головного процесингового центру НСМЕП, за 10 років діяльності системи випущено всього 2,99 млн. карток і встановлено 5,98 тис. терміналів.
Враховуючи невисоку швидкість розвитку НСМЕП і її нездатність конкурувати з міжнародними платіжними системами, деякі учасники фінансового ринку поставили хрест на ній і не вірять в спроби відродити платіжну систему. "Національний банк і Мінфін з 2006 р. притягують в неї за вуха всі державні структури і банки. Вони стверджують, що в НСМЕП нібито рівень шахрайства набагато нижчий, ніж в міжнародних платіжних системах. Але, судіть самі, українська електронна система випустила менше 3 млн. карт. Звичайно, у них частка шахрайства буде меншою просто через меншу кількість клієнтів", - говорить працівник одного з крупних банків з українським капіталом.
Проект з розвитку НСМЕП від самого початку не був успішним, оскільки банки не зацікавлені розвивати національну систему електронних платежів зважаючи на великі капітальні вкладення і відсутність інтересу до даної пропозиції з боку клієнтів. "Розрахуватися за товари і послуги з даного виду карт клієнт не може практично в жодній торговельно-сервісній точці України", - констатують в прес-службі "ВТБ Банку (Україна)". Крім того, як відзначають в банку, процентне співвідношення карт НСМЕП до загальної кількості пластику на ринку постійно скорочується (особливо в останні три роки).
Незважаючи на скепсис, опитані експерти відзначають, що система все ж необхідна ринку. На їхню думку, національні системи для розрахунків у будь-якій з країн виступають свого роду альтернативою міжнародним платіжним системам Visa і MasterCard, виконуючи функцію певного захисту тарифікації. "Національні системи розрахунків не передбачають створення монополіста і відмову від інших систем. Швидше це організація альтернативної системи, яка вирішуватиме певні завдання і буде досить дешевою", - розповідає керівник департаменту розвитку карткового і транзакційного бізнесу ПУМБ Валерій Пацуй. Проте, за його словами, при її формуванні виникає проблема побудови потужної еквайрингової мережі, яка дозволила б розвивати мережу емісії. Ця проблема і торкнулася безпосередньо НСМЕП. Приєднання ж до цього проекту держбанків, як відзначає банкір, зробить її цікавою для великих банків.
Втім, поки що НСМЕП цікавіша саме дрібним банкам, які хотіли б без значних інвестицій реалізувати свої локальні проекти. "З урахуванням того, що на початковому етапі розвитку НСМЕП була представлена недостатньо широко через слабкий розвиток еквайрингової мережі, перспективною виглядає можливість вирішення локальних завдань дрібними банками. А великі, які вже були членами платіжних систем Visa і MasterCard і вже витратились на створення і підтримку цієї системи, не особливо зацікавлені в приєднанні до нової системи", - відзначає Валерій Пацуй.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
