704
Зона суворого натиску
— Казна та Політика
Комерсант-Україна стали відомі подробиці зриву укладення договору про зону вільної торгівлі в рамках СНД. Підписання цього документа, який вважався безумовно вигідним для України, заблокували представники Узбекистану. Співрозмовники впевнені, що відмова від підписання була пролобійована Росією, яка таким чином відреагувала на рішення Києва про вибір європейського вектора економічної інтеграції.
Про те, що на засіданні ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав (СНД), яке відбулося в четвер у Мінську, має бути підписаний новий договір про зону вільної торгівлі (ЗВТ) в рамках СНД, неодноразово заявляли представники України та секретаріату СНД. Ці очікування не виправдалися - в четвер стало відомо про зрив підписання. Прем'єр-міністр Микола Азаров у той день утримався від коментарів, а виконавчий секретар СНД Сергій Лебедєв повідомив лише, що документ відправлений на доопрацювання. "Компроміс можливий. Основні принципи ЗВТ узгоджені, залишилися невеликі шорсткості", - заявив він.
Комерсант-Україна вдалося з'ясувати подробиці переговорів. Всупереч запевненням Лебедєва, розбіжності виявилися досить серйозними: вони стосуються ключових принципів роботи ЗВТ. На зустрічі в Мінську Узбекистан зажадав від країн-учасниць Співдружності відмовитися від передбаченого в договорі механізму вирішення спорів при введенні нетарифних бар'єрів у двосторонній торгівлі.
Український чиновник, інформований про хід переговорів, назвав позицію Ташкента "неконструктивною". "Наша делегація запропонувала узбекам: давайте запишемо, що всі суперечки будуть вирішуватися в двосторонньому порядку, а не на рівні комісії СНД. Відповідь була "ні". Ми пропонували й інші варіанти, але вони все одно відповідали відмовою. Крім того, проти договору виступила Туркменія, без пояснення причин", - стверджує співрозмовник.
Інформацію про те, що підписання договору заблокував Узбекистан "за підтримки деяких країн-сусідів", підтвердив ще один співрозмовник. Втім, представники Києва впевнені, що насправді за зривом створення ЗВТ стоїть РФ. Раніше російська сторона обіцяла, що ЗВТ буде створена тими учасниками СНД, які готові до такого кроку. Але потім Москва раптом зажадала консенсусу всіх 11 країн СНД за всіма нормами договору, що і призвело до провалу переговорів. "Підписання зірвали росіяни руками узбецької делегації, у нас немає в цьому сумніву. Азаров теж це чітко зрозумів. На закритому засіданні в Мінську він звертався особисто до Володимира Путіна, але безрезультатно", - пояснило джерело.
Уповноважений уряду з питань співробітництва з країнами СНД Валерій Мунтіян, коментуючи інформацію, заявив, що Київ не втрачає надії на підписання договору. Але із заяви чиновника випливає, що і він сумнівається в успіху. "Буде ще одна 'прогонка' договору на рівні віце-прем'єрів, і в жовтні ми ще раз спробуємо схвалити його. Але в нас також є підозри, що реальна причина - не в тому, про що говорили наші партнери з Узбекистану. У мене немає впевненості, що наступного разу вони погодяться на підписання", - заявив Мунтіян.
Співрозмовники вважають, що зрив переговорів про ЗВТ у рамках СНД пов'язаний з провалом консультацій Києва та Москви з питання участі України в Митному союзі (ТЗ) Росії, Білорусі і Казахстану. Раніше Київ заявляв, що не має наміру вступати в МС і планує максимально задіяти механізми майбутньої ЗВТ СНД для розвитку співробітництва з країнами МС. Заблокувавши створення ЗВТ, Москва тим самим здобула додатковий козир в переговорах по МС.
Прем'єр-міністр Білорусі Михайло Мясникович в кінці минулого тижня визнав існування зв'язку між скасуванням підписання договору про ЗВТ і рішенням Києва про вибір європейського вектора економічної інтеграції: "Чутливий момент для договору про ЗВТ СНД - торговельний режим з Україною. Попереду вибудувати стосунки так , щоб не вийшвло безмитне перетікання товарів з України в МС, адже Україна вже в 2011 році планує завершити переговори про ЗВТ з ЄС".
За розрахунками Міністерства економічного розвитку і торгівлі, створення ЗВТ СНД дозволило б Україні збільшити товарообіг з учасниками договору на 35%. Експерти вважають ці розрахунки завищеними, але не заперечують вигоди від функціонування ЗВТ. "Новий договір повинен був захистити експортерів від можливих ризиків, пов'язаних з введенням технічних бар'єрів або санітарних заборон, перш за все на російському ринку", - пояснив професор Київської школи економіки Олександр Шепіт. Втім, ця проблема може бути вирішена, якщо Росія приєднається до СОТ. "У цьому випадку РФ доведеться слідувати принципам СОТ, що дасть Україні інструмент для захисту своїх товаровиробників і без підписання нового договору про ЗВТ СНД", - відзначає експерт.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
