640
Союзне просвітлення
— Кредит&Депозит
Законопроектом № 8497 "Про деякі заходи щодо фінансової стабілізації діяльності кредитних спілок" пропонується надати державну підтримку у вигляді довгострокового безвідсоткового кредиту постраждалим під час фінансової кризи кредитним спілкам. Важливим моментом є те, що під зобов'язаннями в даному документі розуміються додаткові пайові внески учасників КС. Розмір і термін кредиту, що надається буде визначати Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг. Відповідне рішення комісії буде ухвалюватися на підставі фінансово-економічного обґрунтування, що надійшло від правління того чи іншого КС і затверджене наглядовою радою. В тому випадку, якщо фінансове оздоровлення кредитної спілки буде визнаватися неможливим, КС за рахунок коштів держави виплатить вкладникові компенсацію в розмірі його внеску, але в сумі не більшу, ніж встановлено законом "Про гарантування вкладів фізичних осіб" (150 тис. грн.).
Учасники ринку кредитної кооперації вважають, що рефінансування КС - в цілому позитивна ініціатива, проте до законопроекту є ряд питань. На думку президента Національної асоціації кредитних спілок (НАКСУ) Петра Козинця, рефінансування КС зажадає менше 1,5 млрд. грн. При цьому, додає він, має сенс здійснювати допомогу кредитним спілкам через державний факторинг, за якого держава отримає права вимоги за проблемними кредитами КС замість наданої фінансової допомоги. Незалежні експерти також вважають, що сума рефінансування, зазначена в законопроекті, буде набагато нижчою, у випадку, якщо ініціатива все-таки пройде в парламенті. "В принципі, держава може дозволити рефінансувати кредитні спілки на 1,5 млрд. грн. Однак вважаю, що якщо парламент і ухвалить відповідне рішення, то розмір допомоги буде меншим", - говорить економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.
Однак цим "недоліком" законопроект не обмежується. Як зазначає голова правління об'єднання КС "Програма захисту вкладів" Іван Вишневський, незрозуміло, чому пропонується повертати додаткові пайові внески, а не внески громадян. Адже пайовий внесок робиться громадянином, як правило, на свій розсуд. На такий пай відсотки можуть як нараховуватися, так і ні - все залежить від того, наскільки успішною була діяльність спілки. Тобто прибутковість такого паю може бути вищою, ніж у простого вкладу. З іншого боку, завжди існує ризик, що він нічого не принесе. Щоправда, не виключено, що такі упущення в законопроекті були невипадковими. "Можливо, законопроект зробили під конкретну особу або групу осіб з урахуванням того, що він обумовлює повернення лише пайових внесків, а в пояснювальній записці йдеться про те, що в однієї з найбільших спілок "Україна" загальна сума паїв складає 500 млн. грн." , - припускає один з учасників ринку.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
