1476
Профспілки СНД об'єдналися проти Міттала
Профспілкові організації, що представляють трудові колективи підприємств "ArcelorMittal" в країнах СНД, підписали Договір про співпрацю. Так покладено початок спільним діям у боротьбі зі свавіллям власника.
Профспілкова глобалізація
Слідом за об'єднанням профспілок "Євраз Груп", які для вирішення схожих проблем в підрозділах компанії прийняли рішення про створення Єдиної ради, аналогічні процеси почалися і в корпорації "ArcelorMittal". У квітні в ПАТ "ArcelorMittal Кривий Ріг відбувся візит делегації, що представляє профспілкові організації підприємства "ArcelorMittal Теміртау" в Республіці Казахстан, а також керівництво Профспілки металургів і гірників України (ПМГУ) і Міжнародної організації профспілок "Профцентр "Союзметал".
Мета даного візиту - розвиток і зміцнення міжнародних профспілкових зв'язків і обмін досвідом роботи з захисту прав і інтересів працівників на підприємствах, що належать транснаціональному власнику. Зокрема, профспілки мають намір добиватися зближення соціальних стандартів, що існують на підприємствах різних країн, але входять до складу однієї компанії.
В результаті був підписаний Договір про профспілкову співпрацю, підтримку і взаєморозуміння між профкомами профспілкових організацій ПАТ "ArcelorMittal Кривий Ріг, АТ "ArcelorMittal Теміртау" і профспілки вугільників "Коргау". Договір підписали Юрій Бобченко (голова профкому ПАТ "ArcelorMittal Кривий Ріг"), Володимир Дубин (голова профкому АТ "ArcelorMittal Теміртау") і Марат Міргаязов (голова профспілки вугільників "Коргау"). У візиті і переговорах сторін взяли діяльну участь генеральний секретар Профцентру "Союзметал" Юрій Тимофіїв, голова Центрального комітету ПМГУ Володимир Казаченко і голова Криворізького міськкому ПМГУ Анатолій Макаренко. Спільно з лідерами профкомів підприємств вони підписали ще один документ - спільну "Заяву учасників зустрічі делегацій профспілкових організацій підприємств корпорації "ArcelorMittal", розташованих в країнах СНД".
15 років з Лакшмі Мітталом. Казахстанський досвід
Після урочистого підписання Договору про співпрацю у присутності представників місцевих ЗМІ учасники візиту відповіли на низку запитань. Особливий інтерес викликало порівняння умов роботи на підприємствах "ArcelorMittal" в Україні і Казахстані.
Так, "ArcelorMittal Теміртау" (АМТ) належить Мітталу з 1995 року. Нині АМТ об'єднує три департаменти - сталевий, вугільний і рудний. Вугільний департамент налічує 8 вугільних шахт, рудний - 4 копальні. Таким чином, підприємство практично повністю забезпечує саме себе основною сировиною, що істотно знижує витрати на виробництво металу. В даний час виробнича потужність сталевого департаменту становить 4 млн тонн сталі на рік. Причому до 2020 року її обсяг, завдяки введенню в експлуатацію нових виробничих потужностей, планується довести до 10 млн тонн. При цьому, як і в українському підрозділі "ArcelorMittal", в АМТ висока зношеність устаткування, в деяких цехах вона досягає 70-80%. Аналогічним чином з АМКР відбувається і зменшення чисельності працівників казахського меткомбінату. Так, з 1995 року персонал сталевого департаменту знизився з 32 до 17,7 тис. осіб. Методи застосовуються ті ж, що і в Кривому Розі: системи добровільного звільнення, аутсорсинг, залучення до виробничого процесу сторонніх організацій.
Враховуючи збільшення трудового навантаження на працівників АМТ, профком підприємства поставив перед власником питання встановлення і дотримання нормативної чисельності персоналу. За словами В.Дубина, рішення цього питання ускладнюється тим, що немає методики визначення нормативної чисельності, сьогодні вона не прописана в жодному офіційному документі. Проте профспілці АМТ удалося добитися створення комісії для вироблення відповідної методики. До її складу увійшли представники Міністерства праці і соціального захисту Республіки Казахстан і чотири профільні НДІ за участю профспілки і роботодавця. Після розробки дана методика має бути затверджена на рівні уряду.
Що стосується оплати праці, то середня зарплата в казахських підрозділах ArcelorMittal трохи вища, ніж в Україні. Правда, працівники АМТ набагато менш захищені соціально. Зокрема, робота в тяжких умовах ніяк не позначається на пільговій пенсії. Фактично в Казахстані немає поняття роботи за першим списком шкідливості. В цілому ж місячна зарплата в сталевому департаменті АМТ еквівалентна 570 дол. Щорічні темпи зростання зарплати невисокі - в середньому вони становлять 5-10%. При цьому частка зарплати в собівартості виробництва не зростає, а навпаки - останніми роками зменшується: за 5 років її частка впала з 14% до менше 10%. В той же час в Казахстані зарплата в бюджетній сфері за рік піднімається на 30%. Як побоюються представники профспілки АМТ, скоро бюджетники Казахстану отримуватимуть більшу зарплату, ніж металурги Міттала.
Схожі проблеми описав і М.Міргаязов. Так, за останні роки персонал Коргау знизився з 40 до 20 тис. осіб. Правда, середній зарплаті казахстанських шахтарів, еквівалентній 1 тис. дол., можуть сміливо позаздрити їхні українські колеги. Але, за словами Міргаязова, навіть вона не повною мірою відображає тяжкі умови праці місцевих шахтарів. Правда, вугільникам спільно з металургами під час нещодавньої світової економічної кризи вдалося відстояти подальше урізування соціальних гарантій з боку власника.
Недивно, що, за словами Бобченка, проблеми, що "накопичилися, на наших підприємствах, в трьох країнах ідентичні. І лише об'єднавшись, ми зможемо їх вирішувати легко".
Серед таких проблем: необґрунтоване зменшення чисельності персоналу, недостатнє зростання заробітної плати і питання щодо дотримання охорони праці і техніки безпеки. За словами Бобченка, профспілки готуватимуть спільну пропозицію щодо встановлення чисельності обслуговуючого персоналу, як на діючому устаткуванні, так і щодо норм вироблення підприємства: "Дуже часто власник самостійно призначає план, який на нині діючому устаткуванні просто нездійснимий. Плюс ми хочемо правильно розрахувати споживчий кошик металурга і відштовхуватися від неї при визначенні рівня заробітної плати".
Зарплатні баталії і галузевий стандарт
Визначення гідної заробітної плати працівників АМКР - головне поле битви між адміністрацією підприємства і профспілкою металургів і гірників України. Так, за підсумками 2010 року середньомісячний дохід працівників АМКР склав 3940 грн. Середня оплата праці в першому кварталі 2011 перевищила 5000 грн. Правда, таке зростання зумовлене виплатою в березні 13 зарплат, через що показники оплати праці на одного працюючого досягли в березні фантастичних для України розмірів - 7570 грн. Реальний же рівень зарплати на АМКР, за словами Ю.Бобченка, не перевищує 4000 грн. Причому, як заявили представники ПМГУ, до січня 2012 року середньомісячна зарплата на АМКР має скласти 6096 грн.
Така позиція ПМГУ ґрунтується на інвестзобов'язаннях нинішнього власника колишньої Криворіжсталі, згідно з якими до наступного року рівень середньої зарплати має складати 6,7 прожиткового мінімуму України. При цьому В.Казаченко посилається на відповідний галузевий стандарт, прописаний в договорі купівлі-продажу Криворіжсталі: "Підвищення продуктивності праці за рахунок мускульної сили людини вже не залежить лише від модернізації устаткування. Коли іноземні власники говорять, що зарплата українських робітників порівняється з аналогічною їхніх колег на Заході лише після досягнення відповідної продуктивності праці - це нонсенс. Так, за рахунок непрофільних активів, чисельність працюючих на 1 тонну металу, що випускається, на тому ж АМКР в 2-3 рази більша і продуктивність праці тому значно менша, ніж, наприклад, в США, Франції, Люксембургу. Але є й інший підхід для порівняння: яке ж вироблення металу на 1 дол. заробітної плати? Так от зарплати в Україні в 24 рази нижчі, ніж на Заході. І виходить, що вироблення металу на 1 дол. зарплати в Україні вище, ніж в західних країнах".
"Виходить, наші норми праці нижчі від західних. Тому ми і розробили мінімальний галузевий стандарт, узявши за основу норми забезпечення Мінздраву. Прожитковий мінімум в Україні для металурга має бути не менше 1800 грн. (тариф 1 розряду). А нині він не досягає і 1000 грн.", - додав голова Центрального комітету ПМГУ.
Правда, в адміністрації АМКР своя позиція. Як заявляв раніше генеральний директор підприємства Ринат Старков, вищезазначений галузевий стандарт ПМГУ не затверджений українським законодавством. Та і, мовляв, в діях ПМГУ є певна упередженість. Чому саме АМКР повинен платити таку високу заробітну плату своїм працівникам, чого не робитимуть конкуренти по ринку в Україні?
"Я Старкову говорив, що для 290 підприємств ГМК України даний галузевий стандарт - основа для переговорного процесу. Єдине підприємство, для якого даний стандарт закон, - це АМКР, власник якого підписався під тодішніми інвестзобов'язаннями", - пояснив свою позицію В.Казаченко.
До слова, Старков під час неодноразових зустрічей з представниками профспілки дав зрозуміти, що якщо останні вважають, що правда на їхньому боці - вони можуть сміливо добиватися від власника виконання умов галузевого стандарту ПМГУ в судовому порядку. Профспілкові лідери поки ж не квапляться цього робити. Причин дві. Перша, як признався Бобченко: "Ми не хочемо виносити сміття з хати. Листування і судові позови не завжди приносять позитивний результат. Ми, звичайно ж, могли підняти людей, саботувати роботу підприємства, вступивши в трудову суперечку з власником, і добиватися реалізації тих чи інших положень. Але нам це зробити складно з тієї причини, що ArcelorMittal Кривий Ріг є ще і стратегічним підприємством України, а законодавство нашої країни фактично забороняє такі страйки".
Причина друга: "На жаль, в процесі переговорів з адміністрацією не було позитивної динаміки. Навіть ФДМУ виявився не на нашій стороні. Виконання умов підвищення рівня зарплати згідно з галузевим стандартом віднесене до форс-мажору. Виконання цього пункту продовжується на невизначений термін. Коли він закінчиться - ніхто не знає".
Поки ж адміністрація АМКР намагається розробити свій стандарт оплати праці. Причому для його розробки залучені представники Міністерства праці і соціальної політики. У ПМГУ ж побоюються, що мовляв "хто платить, той і замовляє музику". При цьому тариф робітника 1 розряду в документі, що розробляється, був прирівняний до прожиткового мінімуму, затвердженого Верховною Радою України, а не до 1800 грн., розрахованих самою профспілкою.
Справедливості ради відзначимо, що вже в 2011 році адміністрацією АМКР передбачено трикратне збільшення зарплати, і два етапи вже відбулися. На 3% зарплата підвищилася з 1 січня, на 7% - з 1 квітня. Додаткове підвищення на 10% заплановане з 1 жовтня 2011 року за умови переходу на той час ПАТ "ArcelorMittal Кривий Ріг на вдосконалену оплату праці. Але на її впровадження ще повинен дати згоду профком підприємства.
Зношеність основних фондів і образа на ФДМУ
Взагалі ж, представники ПМГУ неодноразово висловлювали свою незадоволеність діями членів Фонду держмайна України (ФДМУ), що проводять перевірки на АМКР. Видиме потепління стосунків між адміністрацією АМКР і ФДМУ залишає профком підприємства не при ділі. "ФДМУ щокварталу повинен брати наших делегатів при проведенні перевірок виконання інвестзобов'язань на підприємстві. Але так не відбувається. Нам просто давали вже готовий документ про результати перевірки на підпис. Але оскільки ми постійно вносили до нього свої зауваження, віднині нам вже і підписувати його не дають. Останній раз ФДМУ просто дав копію вже затвердженого без нашої згоди документа", - розповів Бобченко.
Невдоволені в ПМГУ і темпами оновлення виробничих потужностей на АМКР. Так, у момент придбання Криворіжсталі Мітталом зношеність основних фондів становила 60-65%. Нині показник зношеності устаткування досягає 90-95%, а в деяких цехах підприємства - всіх 100%. Причому в ПМГУ навіть знають, як економічно зацікавити власника вкладати більше інвестицій в техпереозброєння.
"Необхідно, щоб гроші, що направляються на модернізацію устаткування, віднімалися з суми коштів прибутку, що підлягають оподаткуванню. Ми внесли дану пропозицію комітету Верховної Ради з промислової політики і підприємництва, щоб включити це положення в Закон про оподаткування. Але комітет прийняв половинчасте рішення", - розповів В.Казаченко. І описав своє бачення поліпшення екологічного стану регіонів, що піддалися значному техногенному навантаженню, таких, як Кривбас: "Треба 70% коштів від оподаткування "на екологію" залишати на підприємстві і жорстко контролювати витрачання цих коштів. Ще по 10% від суми зборів на екологічне забруднення перераховувати місту, області і Україні в цілому".
Боротися з Мітталом будуть методами Махатми Ганді
У результаті лідери профспілкових організацій відзначили: "Діяльність деяких ТНК (ArcelorMittal у тому числі) в країнах розміщення їхніх підприємств, вплив таких корпорацій на економіку і сферу соціально-трудових відносин, неоднозначні, і несуть в собі не лише позитивний, але і серйозний негативний ефект, що особливо помітно виявилося в умовах світової фінансово-економічної кризи. Наслідком неприборканої гонитви ТНК за прибутком часто є утиск прав працівників, погіршення умов їх праці і життя, необґрунтовані скорочення чисельності працівників, недотримання встановлених соціальних стандартів, тиск на профспілкові органи і спроби обмежити сфери їх діяльності".
Тому представники профспілок вирішили створити Координаційний комітет (раду) профспілкових організацій підприємств корпорації "ArcelorMittal", що діють в країнах СНД, куди увійдуть уповноважені представники цих профспілкових організацій. Вже під час наступної спільної зустрічі в Казахстані сторони підпишуть документ про створення Міжнародної соціальної ради представників підприємств компанії, розташованих в Україні і Казахстані, а також укладуть Рамкову угоду з компанією за участю Профцентра "Союзметалл". В майбутньому профспілкові організації підприємств планують погоджувати структуру і основні положення проектів колективних договорів і додатків, що розробляються, до них, а також сприятимуть один одному "в реалізації спільних ініціатив, розробці загальних платформ, проведенні спільних акцій".
Надалі сторони хочуть налагодити зв'язки і почати співробітничати з аналогічними Координаційними радами в західноєвропейських і азіатських країнах. А також встановити контакти з Усесвітньою радою корпорації "ArcelorMittal" для участі в його діяльності і формування єдиних підходів в області соціальних стандартів і гарантій для працівників.
Найбільш радикальними виявилися представники профспілок з Казахстану. З вуст В.Дубина прозвучала фраза: "Треба ділити пиріг (прибуток корпорації, - ред) по справедливості". Представник вугільників Караганди взагалі заявив: "Об'єднавшись разом, вирішуючи однакові завдання, ми тепер можемо йти з керівництвом підприємств "стінка на стінку" і жорстко вести переговори".
Правда, такий словесний радикалізм казахстанців припав не до душі їхнім українським і російським колегам. "Ми шукатимемо компроміси з власником, не йдучи на конфронтацію з керівництвом, оскільки нам потрібен результат, а не війна", - констатував Ю.Тимофіїв, навівши як приклад успішне вирішення проблеми підвищення зарплати на золотодобувних шахтах в Киргизії, що відбулося при участі МОН.
А Бобченко обмовився, що "на АМКР не лише одні проблеми, а соціальна сфера у нас - одна з кращих в Україні. Та і ми вже чогось добилися: вперше торік, після довгих дебатів з адміністрацією, у нас нарешті не було проблем з забезпеченням робітників засобами індивідуального захисту". При цьому голова профкому АМКР додав, що потрібно "навчитися не мовчати", відзначивши, що лише за допомогою соціального діалогу можна добиватися результату. Тим більше що варіант страйків на АМКР фактично заборонений законодавством.
Таким чином, з економічним волюнтаризмом Л.Міттала профспілкові лідери країн СНД вирішили боротися чисто по-індійськи - ненасильницькими методами в стилі Махатми Ганді. Та і своїм девізом в такій боротьбі профспілки країн СНД могли б вибрати фразу його знаменитого співвітчизника: "Світ досить великий, щоб задовольнити потреби будь-якої людини, але дуже малий, щоб задовольнити людську жадність". А раптом зачепить Міттала "за живе"...
Сергій Скиба
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
