1948
Сергій Арбузов: "Відновлення кредитування - головний біль НБУ"
— Казна та Політика
Глава Національного банку Сергій Арбузов - про підсумки візиту української делегації до Вашингтона та переговорах з МВФ, перспективи зміни курсу гривні і новації, які чекають банкірів, позичальників і вкладників
Сергій Геннадійович, ви щойно повернулися з Вашингтона. Як пройшли переговори з представниками МВФ?
Ми продовжуємо співпрацю в рамках угоди МВФ з Україною "Cтенд-бай". Україна зацікавлена у кредитах МВФ, так само як і МВФ зацікавлений у співпраці з країною.
Чому їм це цікаво?
Вони бачать перспективи країни: Україна сьогодні має дуже високу привабливість для іноземних інвесторів. Справа в тому, що у нашої економіки є одна чудова якість, яку вже втратили країни старої Європи. Ми маємо свого внутрішнього інвестора - гроші населення і вільні кошти небанківської системи країни, які частково працюють на економіку країни, і покриття негативного сальдо поточного рахунку платіжного балансу за рахунок капітальних інвестицій.
За різними оцінками, сьогодні тільки у населення "в матрацах" зберігається понад $60 млрд. Гадаю, що приблизно такі ж суми знаходяться в офшорних зонах. І якщо ми зможемо забезпечити сприятливий інвестиційний клімат (а кредит МВФ - один із сигналів інвесторам), ці гроші наввипередки підуть в економіку у вигляді капітальних інвестицій, забезпечуючи країну валютою. У МВФ і Світовому банку це чудово розуміють. Під час переговорів у Вашингтоні представники зарубіжних кредиторів прямо говорили нам, що як тільки Україна зможе забезпечити стабільне середовище для інвестицій, - це відразу вирішить більшість її проблем.
До речі, як щодо грошей - дають?
Думаю, якби принципові питання - пенсійна реформа і підвищення тарифів на газ, були вирішені, ми б вже повернулися з грошима. Поки ж рішення таке: ми розраховуємо отримати подвійний транш - близько $3 млрд. за підсумками першого півріччя. Такий термін був визначений в результаті переговорів між делегацією уряду України та представниками МВФ для вирішення низки питань: пенсійної реформи, підвищення тарифів і зменшення сальдо з відшкодування ПДВ, квотування зернових і т. п. Нацбанк зі свого боку виконав більше 100% умов, обумовлених у Меморандумі з МВФ, а в уряду залишилися питання, по суті своїй складні, але протягом 2-3 місяців, я сподіваюся, вимоги МВФ будуть виконані.
Тобто найближчим часом все-таки варто очікувати рішень щодо пенсійної реформи та підвищення тарифів?
Це питання уряду, тому правильніше звернутися по коментарі в Кабмін. Зі свого боку я можу сказати, що відповідні обіцянки українська делегація дала.
Перед Нацбанком на другий квартал стоїть також чимало умов. Чого чекати банківському ринку?
Умови для появи у фінансовій системі довгострокових свопів (операції зворотного обміну однієї валюти на іншу .- Авт.) вже створені. Їдучи до Вашингтона, я підписав відповідну постанову, яка має запрацювати до середини травня, - свопування буде можливе як між самими банками, так і з НБУ. Базою для визначення ціни свопу з НБУ буде ставка рефінансування, облікова ставка.
Двостороннє котирування валюти (одночасна купівля і продаж валюти одним банком) на міжбанку - буде дозволено, так само як і право банку купувати валюту в рамках своєї позиції без будь-яких обмежень.
Що стосується формування резервів за валютними кредитами, то на сьогодні вони формуються у валюті кредиту.
Однак, відповідно до Постанови НБУ №109, ці резерви не враховуються при розрахунку лімітів відкритої валютної позиції.
Ми готові до кінця року дати дозвіл на включення сформованих у валюті резервів у розрахунок лімітів відкритої валютної позиції, однак не форсуємо це рішення, тому що НБУ не зацікавлений у розгойдуванні валютного ринку, яке може статися у разі необхідності купівлі банками валюти з метою дотримання встановлених лімітів.
Хочу також сказати, що правління обговорює питання доцільності надання банкам дозволу формувати резерви у валюті чи гривні на вибір самого банку. Зараз оцінюється вплив такого механізму на монетарні агрегати з точки зору банківського нагляду, ведеться дискусія з банками першої двадцятки.
Однією з вимог МВФ була гнучка валютна політика НБУ - фактично, відмова Нацбанку від фіксації курсу. Тим часом центробанк продовжує жорстко утримувати коридор 795-797 грн./$100. Чому?
Якщо проаналізувати обсяг резервів, які були задіяні НБУ для участі у валютних сесіях на міжбанку, ви побачите, що це дуже незначні обсяги. Це свідчить про те, що курс гривні зараз не утримується Нацбанком, а визначається ринком. Тому НБУ тільки згладжує ситуаційні коливання.
Але, чи не здається вам ця стабільність ситуативною і ілюзорною?
Дивіться, офіційний курс, фактично, зрівнявся з ринковим. Тому я беруся стверджувати, що це - реальний курс національної валюти, який визначається позитивним платіжним балансом, притоком іноземних інвестицій, певним пожвавленням в експортній сфері. НБУ зі свого боку робить все, щоб відкрити ворота для прямих іноземних інвестицій.
Безумовно, ми не можемо стверджувати, що поточні курсові значення - орієнтир на рік. Але те, що існуючий курсовий орієнтир в поточному кварталі об'єктивний - це точно.
З початку року ми спостерігаємо величезний попит на валюту з боку фізичних осіб. Існує думка, що таким чином люди йдуть від гривні, яка знецінюється.
Я так не думаю. На мій погляд, зростаючий попит на валюту поза банками має зовсім іншу природу - це пожвавлення тіньового сектора економіки, який переходить у розрахунках, насамперед по імпортних товарах, на валюту. Нацбанк зі свого боку приділяє цьому питанню увагу як орган валютного контролю, і не більше. Адже забороняючи щось, вирішити проблему не можна. А ось уряду, можливо, варто звернути увагу на цей процес з точки зору економіки та регулювання діяльності бізнесу, і створити умови для того, щоб ці гроші повернулися в банківський обіг.
Цікаво, а чи потрібен зараз банкам приплив депозитів, якщо врахувати, що кредитування практично немає? Яка сьогодні різниця в динаміці росту між депозитами та кредитами?
Зараз темпи приросту депозитів в рази перевищують темпи приросту кредитів. При цьому сказати, що кредити зовсім не видаються - не можна. За останній час ми вийшли на приріст кредитування в розмірі 6,4%. Причому це реальне зростання, а не перекредитування - ми дуже чітко відстежуємо це за даними виїзних перевірок: активно кредитуються експортери, сільгоспвиробники. Але повернемося до питання - чи турбує банкірів приплив депозитів? Думаю, що якщо і турбує, то не дуже сильно. Зверніть увагу, які обсяги коштів Нацбанк щомісячно стерилізує за допомогою своїх сертифікатів. Вважаю, що якщо банки готові тримати вільну ліквідність на рахунках в НБУ під 1-2%, це означає, що собівартість цих ресурсів дуже низька. Але при цьому вони (банки. - Ред.) не направляють ресурси в економіку - і це сьогодні основний головний біль НБУ.
Відновлення кредитування?
Саме так. Ми активно працюємо над цією проблемою. В кінці минулого року ми дали роз'яснення про методику списання безнадійної заборгованості за кредитами за рахунок сформованих резервів. Дія цього механізму минула 1 квітня, і за цей час списано понад 10 млрд. грн. кредитів.
Зараз Нацбанк готує комплексну програму відновлення кредитування. Перш за все ми зацікавлені у прийнятті закону про захист прав кредиторів і споживачів фінансових послуг. Без цього закону банки не зможуть домогтися повернення проблемних кредитів, а відповідно, і почати видачу нових позик. Тому процесу проходження цього закону в Раді Нацбанк зараз приділяє найпильнішу увагу.
На жаль, у депутатського корпусу досі немає чіткого розуміння, що від кредитора до споживача один крок - і наше завдання законодавців у цьому переконати.
Чи входить до програми відновлення кредитування прийняття нового закону про валютне регулювання?
Так. Зараз ми активно беремо участь у роботі над новим законом про валютне регулювання, після прийняття якого банки зможуть повернутися до видачі валютних позик.
Якими будуть дії НБУ зі створення інструментів хеджування валютних ризиків?
Дивіться, це еволюційний процес. За нашими розрахунками, стабільний курсовий орієнтир, який сьогодні підтримує НБУ, повинен забезпечити достатньо серйозний приплив іноземних інвестицій. Тому на першому етапі ми маємо намір одночасно запустити ринок валютних форвардів і ф'ючерсів. Нацбанк буде визначати термін форвардного контракту і курс по ньому, перераховуючи його за вартістю ресурсів.
Виходить, що на першому етапі НБУ буде брати на себе ризики зміни курсу. Ви вважаєте це доречним?
Ми плануємо почати зі свопових контрактів, за якими ми зможемо чітко прогнозувати курсові коливання. На поточний момент ми ведемо переговори з Міжнародною фінансовою корпорацією і Європейським банком реконструкції та розвитку, яким хочемо запропонувати піврічні та річні свопи.
До речі, і МФК та ЄБРР сьогодні готові піти набагато далі - вони хочуть залучати ресурси на внутрішньому ринку і здійснювати кредитні проекти за рахунок фондування в гривні. Зараз створено робочу групу, яка відпрацює необхідні зміни до закону про цінні папери та фондовий ринок, після чого й відбудуться перші випуски цінних паперів ЄБРР і МФК, номінованих у гривні.
Чи буде Нацбанк встановлювати планку за вартістю залучень і розміщень для ЄБРР і МФК?
Я вважаю такий підхід неринковим. Для НБУ важливо розуміти обсяги та напрямки інвестицій - оскільки ми орієнтовані на інвестиції в капітал. Причому я не бачу тут якоїсь небезпеки перетікання вільної ліквідності з банківської системи, конкуренції за клієнтів і т.п. Я вважаю, що купувати облігації цих фінансових організацій будуть, перш за все, іноземні інвестори, використовуючи механізми хеджування валютних ризиків, подібні до тих, які були задіяні при розміщенні номінованих у гривні євробондів Укрексімбанку.
Чи продовжує НБУ ставити банкам жорсткі умови щодо повернення рефінансування, виданого в період 2008-2009 рр.?
Так, ми виставляємо досить жорсткі умови повернення грошей НБУ, тому що це також є однією з вимог МВФ. На жаль, багато банків, які одержували стабілізаційні кредити, не змогли правильно розрахувати швидкість повернення коштів НБУ і тепер просять пролонгації. При цьому треба враховувати, що основним джерелом повернення кредитів НБУ є кошти, що надходять до банку від погашення виданих ним кредитів, а в момент початку кризи (саме тоді видавалися стабілізаційні кредити) навряд чи хтось міг точно визначити період відновлення платоспроможності позичальників. Проте, в рамках чинного регулювання, Нацбанк сьогодні має можливість пролонгувати видані банкам стабілізаційні кредити на термін не більше трьох місяців і лише під високоліквідне забезпечення.
Який обсяг коштів рефінансування зараз перебуває у розпорядженні комерційних банків? І що буде з тими банками, які не можуть повернути кредити НБУ?
З початку поточного року обсяг заборгованості банків перед НБУ за стабілізаційними кредитами скоротився на 4 млрд. грн. і на сьогодні становить близько 68 млрд. грн. У цьому році особливої напруги з поверненням коштів ми не відчуваємо. Усі банки, які в поточному році повинні були провести розрахунки з НБУ, це зробили. Складними з точки зору обсягів погашення цих кредитів будуть наступні три роки. Саме на цей період припадає найбільший обсяг повернення банками коштів регулятору.
Ті банки, які не зможуть повернути кредити, повинні будуть піти шляхом укрупнення через злиття і поглинання більш великими і фінансово стабільними кредитними установами. Цей процес вже почався.
Якщо такі обсяги ресурсів будуть виходити з обороту, як ви будете вирішувати питання монетизації економіки? Адже якщо раніше НБУ насичував економіку через валютний канал, викуповуючи надлишкову пропозицію доларів, то сьогодні цей механізм не працює.
Дійсно, скорочення кількості грошей в міжбанківському обороті при такому підході є. Однак механізм того ж свопу дозволяє банкам залучати дешеві й довгі ресурси за кордоном. Поява свопів - це, в тому числі, ресурс для повернення рефінансування і джерело коштів для кредитування.
Поки цей механізм не запрацював, ми звернулися до МВФ з пропозицією на перехідній період, поки банківська система не почне самофінансуватися в повному обсязі, дозволити банкам продовжувати рефінансування на умовах внесення застав по ньому у вигляді нерухомості (тоді як велика частина кредитів рефінансування НБУ сьогодні забезпечена правами за кредитами.- Ред.).
На одній з недавніх зустрічей НБУ та уряду від прем'єра Миколи Азарова прозвучало прохання в короткі терміни знизити ставки за кредитами. Це можливо? Що ви для цього робите?
Для того, щоб самостійно знизити ставки за кредитами і наростити обсяги, у банків не вистачає можливостей - немає ні довгострокових ресурсів, ні дешевих грошей. Тому НБУ і уряд зараз готують проект, беручи участь в якому державні банки, що кредитують певні сектори економіки - те ж сільське господарство або добудову об'єктів нерухомості, отримують доступ до державної фінансової підтримки. У загальних рисах, як це може працювати - наприклад, отримуючи фінансування від НБУ під заставу ОВДП, банки кредитують економічно вигідні проекти, після чого сформовані активи сек’юритизуються через випуск цінних паперів і продаються іноземним інвесторам як зобов'язання банку. У свою чергу отримані банком гроші йдуть на погашення кредитів рефінансування НБУ.
МВФ дає добро на реалізацію такої схеми?
Ми ведемо конструктивний діалог з нашими партнерами.
Чим закінчилася ініціатива НБУ з реформування системи внесків і перетворення депозитів населення в довгий ресурс?
Ми не залишили ідею про внесення змін до Цивільного кодексу щодо права вкладника розривати депозитний договір з банком у будь-який момент. На мій погляд, оптимальною буде ситуація, коли людина, приходячи в банк, зможе спочатку зробити вибір між вкладами. Розуміючи, що цей внесок коштує дешевше, тому що вилучити його з банку можна у будь-який момент, а цей - дорожче, тому що банк розраховує на чіткий термін розміщення грошей.
Ми інформували банки, що готові розробити механізм стимулювання, якщо вони (банки. - Ред.) підуть на страхування ризику неповернення вкладів своїм клієнтам - в українських страхових компаніях, ризики яких потім будуть перестраховані за кордоном. Ми хочемо, щоб гарантію повернення 100% свого вкладу мали всі люди, а не тільки вкладники, розмір депозитів яких підпадає під встановлений законом ліміт компенсації з Фонду гарантування вкладів (на сьогодні - 150 тис. грн.).
А на які стимули можуть сподіватися банки, що пропонують таку страховку?
Ми готові дуже гнучко підходити до роботи з такими банками і передбачити встановлення або зміну окремих регуляторних норм для них. Вважаю, що якщо банк гарантує вкладникам захист, а мені як главі НБУ - спокійний сон, то він може на це розраховувати.
Яка зараз ситуація з банком "Надра"? Чи вирішено питання про участь держави в капіталі цієї фінустанови і відновлення виплат вкладів?
Думаю, що державі, можливо, взагалі не доведеться брати участь у капіталі цього банку. Банк вже залучає депозитні кошти юросіб та нормалізує свою роботу. За погодженням з НБУ тимчасовий адміністратор банку "Надра" оголосив додаткову емісію акцій банку, і якщо вона буде викуплена в повному розмірі, ми зможемо говорити про те, що банк будуть санувати приватні інвестори, які й візьмуть на себе зобов'язання щодо забезпечення нормального функціонування банку.
Хто ці інвестори?
З одного боку, це інвестор, який вже давно заявляє про своє бажання вкладати гроші в банк "Надра" (Дмитро Фірташ .- Ред.). З іншого - один або кілька інвесторів, які сьогодні проявляють інтерес до придбання акцій фінустанови.
Чи просувається робота зі створення банку поганих активів на базі "Родовід Банку"?
Так. Причому, судячи з інтересу, який проявляють до цього банку деякі великі іноземні компанії, думаю, ця практика буде успішною. За моїми оцінками, держава зможе отримати значну частину коштів, вкладених в проблемні банки, після реалізації їх активів. Причому ми не йдемо по шляху повної відкликання ліцензії в "Родоводу", бо вважаємо цей банк сам по собі цікавим активом, який так само може зацікавити інвесторів уже після того, як буде виконана місія банку поганих активів.
Як буде відбуватися передача активів з держбанків у "Родовід Банк"?
Готового рішення про передачу на сьогодні немає. Ми активно над ним працюємо, але можу сказати, що, наприклад, той же Укргазбанк навряд чи передасть "Родовід Банку" скільки-небудь значущий портфель активів. Ми аналізували проблемні активи Укргазбанку, і я можу з упевненістю сказати, що більшість його позичальників при конструктивному підході до реструктуризації - цілком здатні платити. Схожа ситуація сьогодні спостерігається і з банком "Київ".
Якою буде подальша доля націоналізованих банків?
У рамках домовленостей з МВФ ми відкликаємо ліцензію на прийом вкладів у "Родовід Банку", а банки "Київ" і Укргазбанк продовжують функціонувати в поточному режимі до кінця року. При цьому МВФ погодився на докапіталізацію Укргазбанку за умови посилення його менеджменту - відповідне рішення, я сподіваюся, Кабмін прийме найближчим часом. Що ж стосується банку "Київ", то там з'явиться зовнішній фінансовий радник, який оцінить його діяльність і підготує рекомендації щодо вирішення проблем банку та переведення його діяльності в нормальне русло.
У "Родовід Банку" ніяких змін поки що не передбачається. Укргазбанк і банк "Київ" продовжать роботу до кінця поточного року, а потім, можливо, будуть виставлені на продаж.
Чи є ймовірність того, що ці банки будуть продані попереднім власникам?
Вони будуть продані тим, хто запропонує більше грошей і кращий план розвитку. Але ми докладемо всіх зусиль, щоб акціонери, які не мають бездоганної ділової репутації, не були допущені до володіння банками. І не тільки цими. Закон дає нам таке право.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
