11130
Напередодні шокової терапії
— Казна та Політика
Багато спостерігачів довго не переставали дивуватися, чому Білорусь змогла, на відміну від Росії, України, Прибалтики та інших країн колишнього СРСР, уникнути шокової терапії на початку 1990-х, зберегла соціальну державу і державну власність.
Події останніх місяців показують, що справа була в пільгових умовах торгівлі з Росією і, останніми роками, доступі до іноземного капіталу. Тепер, коли і та й інша перевага зникла, ймовірність проведення шокових реформ у цій країні велика як ніколи.
Економіка Білорусі перебуває зараз у стані, близькому до стану економіки СРСР у 1990-1991 роках: непослідовні реформи, державна власність на більшій частині промислових підприємств, держрегулювання цін, відсутність доступу до іноземних кредитів.
Поточні проблеми в білоруській економіці не виникли відразу. Основна причина - підвищена концентрованість зовнішньоторговельних потоків. На Росію припадає 85% зовнішньоторговельного обороту Білорусі. При цьому в останнє десятиліття Росія поступово підвищувала ціни на енергоносії до світового рівня.
За цей час структура економіки Білорусі не сильно змінилася, залишившись залежною від постійно імпорту, що дорожчає, при цьому соціальна політика влади, спрямована на постійне зростання доходів населення, сприяла зростанню споживчого імпорту.
Перед президентськими виборами 2010 року уряд Білорусі вчинив ряд популістських кроків: були істотно підвищені зарплати в державному секторі, соціальні допомоги та пенсії, різко активізувалося кредитування банківської системи за рахунок ресурсів Нацбанку (НБРБ). В умовах, коли більша частина цін в країні як і раніше залишалася регульованою (тобто внутрішня інфляція фактично придушувалася), це призвело до стрибкоподібного зростання попиту на іноземну валюту.
В результаті обсяг золотовалютних резервів НБРБ скоротився на 20% за два місяці. Такий обсяг резервів, $4 млрд, відповідає одному місяцю імпорту. Для захисту резервів, що залишаються, НБРБ фактично заборонив банкам купувати валюту для задоволення попиту населення, що стало однією з причин відсутності валюти в обмінних пунктах.
У такій обстановці, на мій погляд, можливі лише два варіанти розвитку подій. Перший - це реформи в стилі "шокової терапії", за якими послідує гіперінфляція, масштабна девальвація, знецінення вкладів у національній валюті і заморожування - в іноземній, зупинка виробництва у зв'язку з нестачею валюти для оплати імпортних комплектуючих і масове безробіття.
Другий варіант - це масова реальна приватизація з продажем всіх привабливих активів іноземним (читай: російським) інвесторам. У разі реалізації такого варіанту можна уникнути дестабілізації соціально-економічної обстановки.
Уряд Білорусі, цілком ймовірно, буде намагатися отримати нові кредити на покриття дефіциту валюти. При цьому загострення відносин з Європейським Союзом на тлі застосування сили під час заворушень у Мінську в грудні 2010 року фактично виключає можливість припливу західних грошей.
Залишається наша країна, і зараз уряд Білорусі запросив пакет екстреної допомоги від Росії та Стабілізаційного фонду ЄвразЕС (на $3 млрд). Проте отримання кредитів лише продовжить агонію, і реалізація одного з двох варіантів виявиться неминучою.
Олексій Мойсеєв
За матеріалами: Банки.ру
Поділитися новиною
