345
Два в одному?
— Казна та Політика
Законотворчість - один з найефективніших способів зміцнення влади. З допомогою закону можна відвернути увагу, заплутати, залякати, нагородити, купити, продати, розладнати плани противника та облаштувати власне гніздо. Улюбленим заняттям вітчизняних правлячих партій є безконечне переписування законів "під себе". У довгому переліку правових актів, що перебувають у стані перманентного "ремонту", є два, які стоять осібно. Вдосконалювати їх вітчизняні володарі зазвичай беруться тоді, коли виникає гостра потреба зміцнити панування, що похитнулося. Йдеться про закон про вибори народних депутатів і про Основний Закон.
Помітне падіння популярності режиму має надати законотворчій активності влади нового імпульсу. Недавнє опитування Українського центру економічних і політичних досліджень імені Разумкова продемонструвало: вже майже половина (49%, якщо бути точними) громадян не підтримують діяльність Віктора Януковича, і тільки 10,6% повністю схвалюють його дії. Згідно із квітневими вимірюваннями того ж таки УЦЕПД, за три останні місяці відразу на 5% упав рейтинг Партії регіонів. На сьогодні, згідно з даними "разумковців", ПР на майбутніх парламентських виборах готові підтримати тільки 15,7% опитаних (22,1% тих, хто твердо визначився з участю в голосуванні). Так само промовисті й матеріали досліджень Київського міжнародного інституту соціології. У березні 2010-го "парламентський" рейтинг регіоналів становив 36,4%, у червні того ж року - 38, у жовтні - вже 28,5, у лютому року нинішнього - 16,8%. Тенденція очевидна.
Отже, немає нічого дивного в тому, що чутки про можливе перенесення майбутніх парламентських виборів з 2012-го аж на 2015-й стають дедалі наполегливішими. Втім, поки що це - лише чутки. Тривожить тільки та обставина, що розмови на цю тему частіше й частіше ведуться саме на Банковій.
Чи буде такий план (якщо він справді існує) приведено в дію і як саме це буде обставлено, неясно. Це вам не жарт: подовжити депутатську каденцію до восьми років (що відповідає двом термінам за чинною Конституцією). Втім, ми живемо в країні, де не бояться сміливих правових новел. Докази цього - легендарні рішення Конституційного про "третій термін" Леоніда Кучми, про принципи формування парламентської коаліції та про скасування політреформи-2004. Тож для правників цієї держави неможливого мало. І якщо депутатський корпус, приміром, сподобиться внести якісь загадкові зміни до Конституції, боюся, КС може виявитися чутливим до такого новаторства. Гадаю також, що набрати триста охочих подовжити свій депутатський вік у нинішньому скликанні буде неважко.
Але ця версія - з розряду конспірологічних. Навіть якщо таємний план і є, то влада лише на початку шляху до наміченої мети. Робота над виборчим законодавством і підготовка до змін Конституції можуть бути як складовими цього плану, так і самодостатніми процесами.
Інтерес Віктора Федоровича до фундаментальної законотворчості прокинувся наприкінці минулого року, коли кредит довіри населення почав танути на очах. Другого листопада 2010-го з’явився указ "Про робочу групу з питань удосконалення законодавства про вибори". 21 лютого 2011-го побачив світ іще один - "Про підтримку ініціативи про створення Конституційної асамблеї". Формальних приводів не бракувало. По-перше, влада обіцяла серйозні реформи у політико-правовій сфері. По-друге, вона не могла пройти повз побажання Венеціанської комісії. Нагадаємо, що ВК закликала Київ зробити виборче законодавство більш демократичним і не переписувати правил виборів саме перед кампанією (як це в нас зазвичай і бувало). Крім того, після скасування політреформи "венеціанці" висловили сподівання, що модернізацію Конституції буде продовжено.
Влада взялася до роботи. З одного боку, слід було дотриматися зовнішньої пристойності і продемонструвати Заходу, що ми чутливі до його прохань. З іншого - закласти фундамент майбутнього зміцнення влади.
"Рожден, чтоб сказку сделать пылью"
Джерелом влади, за Конституцією, в Україні є народ. Казково гарна норма. І казково незбутня. Вибори, відповідно до того ж таки Основного Закону, є формою народовладдя. У своєму недавньому посланні до Верховної Ради Віктор Федорович нарікав, що влади в народу недостатньо. І поставив завдання: "перетворення громадян на впливовий суб’єкт трансформацій, формування в суспільстві усвідомлення підзвітності влади та можливості впливати на неї".
Чудово. А головне - послідовно. Оскільки ще в 2007-му прем’єр Янукович у статті, опублікованій у нашому тижневику, гостро критикував закриті партійні табелі і закликав перейти до відкритих регіональних списків або хоча б повернутися до змішаної виборчої моделі.
Зміна в статусі не минула для Віктора Федоровича даремно. Про відкриті списки вже не йдеться. Вирішили зупинитися на "хоча б". Згідно з робочим варіантом проекту закону про вибори, який опинився в розпорядженні DT.UA, майбутня парламентська гонка відбудеться за комбінованими правилами. Половина депутатів потрапить у Верховну Раду, пройшовши крізь сито мажоритарних округів, другу половину буде обрано все за тими ж таки закритими партійними списками.
З повним текстом проекту читачі зможуть ознайомитися тут. Але ми вважаємо своїм обов’язком поділитися з вами деякими зауваженнями.
Для початку - застереження: наведений документ є робочою версією. Згадана нами робоча група з питань удосконалення законодавства про вибори на п’яти засіданнях узгодила кілька десятків проблемних питань. Її напрацювання лягли в основу проекту, позавчора підготовленого Міністерством юстиції. 28 квітня документ мають розглянути учасники робочої групи (до складу якої в грудні було включено й представників опозиції). Після можливого коригування проект відправлять в АП, а звідти - в Раду. В якому вигляді - запитання. Показово, що 15 квітня перший заступник міністра юстиції України Інна Ємельянова заявила: "Робоча група створена президентом, саме він буде суб’єктом права на законодавчу ініціативу... Робоча група просто представила, які шляхи вирішення тієї чи іншої проблеми, а право вибору буде за президентом".
Тож юристи, які вже встигли зрадіти відносній демократичності законопроекту, можливо, трохи поспішили. Хоча не виключено, що гаранта все влаштує.
Про більшість новел модернізованої версії виборчого закону ми вже писали. Узагальнимо. Отже, нові вибори пройдуть за змішаною системою. Партійні списки мають закритий характер, черговість кандидатів у табелі визначатиметься з’їздами. Блоки до виборів не допускатимуться. "Поріг" підвищено до 5%. "Мажоритарники" можуть висуватися як партіями, так і самостійно. Висуванець політсили не обов’язково повинен бути її членом. Одній особі заборонено балотуватися одночасно в кількох округах і фігурувати в різних списках. Не можна одночасно висуватися в одномандатному окрузі і бути кандидатом від партії в багатомандатному. Округи "нарізаються", виходячи з приблизно рівної кількості виборців. Впроваджується постійна система територіальних виборчих округів, а також виборчих дільниць. Уточнення списків виборців у день голосування допускається тільки за рішенням суду. (Хоча, наприклад законодавство ЄС забороняє вносити зміни до реєстрів і списків виборців у день голосування.) Рішення про результати виборів у мажоритарних округах ухвалює окружна комісія. Спостерігачів від політичних партій і громадських організацій урівняно в правах і наділено правом вимагати копії протоколів. Для роботи виборчкомів потрібен кворум - не менш як половина, але рішення ухвалюються простою більшістю. Виняток - тільки для рішень, ухвалюваних у день голосування. Якщо на засіданні присутні менше ніж 2/3 членів комісії, рішення ухвалюється не менш як 2/3 присутніх. Уточнено поняття "передвиборна агітація" і "передвиборна реклама".
Загалом усе виглядає стерпно. Втім, є нюанси. Голосування вдома відбувається на підставі заяви виборця, без надання медичної довідки. Як відомо, така норма залишає достатній простір для зловживань. Щоправда, згідно з редакцією закону, для виїзного голосування потрібно не тільки письмове прохання громадянина, а й відповідне рішення комісії, що теоретично знижує масштаб можливих шахрайств. Збережено норму, за якою невдахам виборів не повертається грошова застава. Як уїдливо завважив депутат Ключковський, у цьому разі виборча застава перетворюється на виборчий податок.
Для партій, які мають парламентське представництво, збережено преференції: їхні ставленики повинні обов’язково входити до складу виборчкомів. Але як і раніше, неясно, як бути з тими політичними організаціями, котрі на виборах-2007 сформували блоки. Скажімо, "НУ-НС", що по суті розвалився, був створений дев’ятьма партіями. Чи означає це, що всім дев’ятьом буде гарантовано представництво в комісіях? Сумнівно. З об’єктивних міркувань: тоді забракне місця решті суб’єктів процесу. І з міркувань суб’єктивних. Приміром, регіонали, які створили фракцію самостійно (і які, на відміну від "наших самбістів", її зберегли), зможуть розраховувати лише на одного висуванця. І що, влада себе скривдить? Не вірю. Отже, буде відсів. Але хто його проводитиме і як? Зрозуміти це з тексту проекту неможливо.
Далі. Передвиборна агітація з використанням засобів масової інформації всіх форм власності проводиться з дотриманням принципу рівних умов. Медіа, що надали площу (ефір) одному, позбавлені права відмовити іншому. Демократично щодо здобувачів депутатського звання, але не надто коректно стосовно приватних ЗМІ, трохи скидається на втручання в редакційну політику. Більше того: медіа заборонено безплатно поширювати будь-яку інформацію, яка може спонукати виборця голосувати за або проти того чи іншого кандидата (партії). За порушення можуть позбавити ліцензії або зупинити вихід видання. В Європі таких обмежень не вітають, оскільки вони сприймаються як зазіхання на свободу слова.
Ще одна цікава деталь: у законі зазначено, що "кількісний склад Верховної Ради України визначається Конституцією". З чого випливає, що в перспективі депкорпус може й "схуднути"...
А тепер про головну бомбу, закладену в проект. Раніше виявлення неточностей у реєстраційних документах призводило до того, що кандидатам повертали пакет для "роботи над помилками". На засіданні робочої групи пропонували демократичніший підхід: документів не повертають, реєстрації не відкладають, неточності усувають. Але в проекті передбачено ще більш дискримінаційний підхід: у разі відсутності або неналежного оформлення документів ЦВК відмовляє в реєстрації кандидатів.
Більш простого та ефективного способу відсіяти "зайвих" годі й придумати. Високий "бар’єр", помножений на адміністративний ресурс, довершить справу.
"Рождены, чтоб сказку сделать болью?"
За матеріалами: Дзеркало Тижня
Поділитися новиною
