2902
Вибори-2012: зміна правил гри
— Казна та Політика
Віктор Янукович нещодавно запропонував народним обранцям своє бачення змін, які необхідно внести до виборчого законодавства, і правила, за якими будуть відбуватися вибори до Верховної Ради України в 2012 році. Зокрема, пропонувалося підвищити прохідний бар'єр до 5%, запровадити змішану систему, передбачити участь у виборах тільки партій, без блоків, і виключити можливість голосувати "проти всіх". Своїми оцінками запропонованих новацій з "Главредом" поділилися директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко, голова правління Комітету виборців України Олександр Черненко та голова правління Громадянської мережі "Опора" Ольга Айвазовська.
Змішана система влаштовує тих, хто втрачає рейтинг
Намір провести парламентські вибори за змішаною системою - це виключно політичне рішення, впевнена голова Громадянської мережі "Опора" Ольга Айвазовська.
"Виборча система - це політичне рішення, яке не залежало від робочої групи українських експертів. Це рішення, схвалені в кулуарах на основі задоволення результатами місцевих виборів", - зазначила експерт.
За її словами, змішана система, яка використовувалася на виборах у 1998, 2002, 2010 роках, влаштовує політичні партії, "які втрачають рейтинг, але можуть це компенсувати за рахунок виборів в мажоритарних округах, там, де є самовисунення, там, де кандидат може представляти інтереси партії, але не балотуватися від неї, а потім, прийшовши до Верховної Ради, приєднатися до фракції, яка буде представляти цю політичну силу".
На думку Ольги Айвазовської, Україна стояла на порозі просування вперед - до пропорційної системи з відкритими списками. "Але настільки побоялися передати право впливу на результат виборів виборцям, громадянам, що ми повернулися до змішаної виборчої системи. Відкриті списки в будь-якій конфігурації дали б можливість виборцю голосувати не за весь список пакетом, а за конкретного кандидата в цьому списку", - зазначила експерт.
Водночас глава правління Комітету виборців України Олександр Черненко вважає, що введення змішаної системи - це крок назад. "В Україні будь-яка система, навіть ідеальна, буде мати свої недоліки", - зазначив він. На думку експерта, і в парламенті, і на етапі підготовки закону буде важко "переломити ситуацію". "Якщо з деяких положень, як стверджує влада, можуть бути дискусії, то виборча система не обговорюється", - зазначив Черненко. Тому завдання експертів, громадських організацій і політиків, на думку фахівця, зробити так, щоб вибори були якісними і демократичними, навіть за "тієї системи виборів, яку нав'язали".
Змішана система дозволить сформувати лояльну до влади більшість у парламенті
У рішенні про введення змішаної системи виборів присутня політична мотивація чинної влади, вважає директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко. "Така система дає можливість сформувати лояльну більшість у парламенті без перемоги провладних партій за пропорційною частиною", - зазначив політолог.
На його думку, найкращою альтернативою було б "збереження пропорційної виборчої системи з її модифікацією щодо відкритості та можливості виборців впливати на конкретні місця кандидатів у списку". Але цього не зробили.
Наслідком введення змішаної системи буде ослаблення політичної структуризації парламенту, перехід до "аморфної плаваючої структури фракцій і груп" і міжфракційних міграцій, прогнозує Якименко.
Щодо перспектив ухвалення закону Юрій Якименко зазначив: попри те, що він ініційований та підтриманий владою, у парламенті все буде не просто. "Сама по собі змішана система ставить серйозні питання навіть перед частиною членів провладних фракцій, які мають шанси потрапити до списку скорочень і позбавляються шансів пройти по одномандатних округах. Тому тут інтрига зберігається", - зауважив політолог.
5% - не дискримінаційний бар'єр
Питання прохідного бар'єру є питанням "політичних торгів між політиками", вважає директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко. Оскільки існують обґрунтування в першому виборчому законі 1997 року, чому 4%, а не 5%, потім - чому 3%, а не 4%, в 2004 році під час дебатів за новим виборчим законом, пояснив політолог.
Запропонований тепер прохідний бар'єр, 5%, експерт не вважає таким вже дискримінаційним для української партійної системи. "Якщо подивитися на результати всіх виборів за пропорційною частиною, то переважна більшість партій, які проходили до парламенту, набирали більше 5% голосів, тобто отримували підтримку понад 5% виборців. Тому не такий вже це істотний бар'єр для партій, що претендують на те, щоб бути загальнонаціональними", - пояснив Якименко.
З приводу питання про проходження до парламенту нових і невеликих партій політолог відзначив, що при загальних недоліках змішаної системи мажоритарна частина дозволить і цим партіям бути присутнім у Верховній Раді.
Крім того, експерт оприлюднив результати останнього опитування Центру Разумкова, яке відображає нинішній рейтинг політичних сил. "Сьогодні підтримку більше 3% виборців отримують сім політичних сил: Партія регіонів - 15,7%, Блок Юлії Тимошенко - 12,6%, "Фронт змін" - 8,1%, "Сильна Україна" - 4,9%, КПУ - 3,7%, партія "УДАР" Віталія Кличка - 3,2%, "Свобода" - 3,1%. Ще три партії отримують підтримку понад 1% виборців: "Наша Україна" - 1,5%, "Громадянська позиція" Гриценко - 1,4%, Блок Литвина - 1,2%. Проти всіх голосували б 11,4%, не брали б участі у голосуванні - 12,6%, не визначилися - 16,2%, голосували б за іншу партію або блок - 2,7%", - розповів Юрій Якименко. За його словами, така розстановка сил свідчить про те, що в разі підвищення прохідного бар'єру до 5% п'ять-шість політичних сил зможуть потрапити до парламенту. "Таким чином, ми можемо побачити певне оновлення парламенту - в нього можуть потрапити "Фронт змін", "Сильна Україна", "Свобода" і "УДАР"", - зазначив експерт.
Ризик збільшення кількості "втрачених голосів"
Підвищення прохідного бар'єру до 5% на наступних парламентських виборах не є ініціативою робочої групи, що працює над новим виборчим законодавством, зазначила глава Громадянської мережі "Опора" Ольга Айвазовська.
"Ми, "Опора", Комітет виборців, Лабораторія законодавчих ініціатив, Український незалежний центр політичних досліджень, виступаємо проти підвищення прохідного бар'єру, оскільки воно виключає можливість оновлення парламенту", - зазначила експерт. За її словами, малі й нові політичні сили не зможуть конкурувати зі "старими", в яких є сталий електорат.
Айвазовська попередила, що за рахунок високого прохідного бар'єру збільшиться кількість так званих "втрачених голосів". "Наприклад, якщо виборці віддають 4,5% голосів партії N, і ця партія не проходить до парламенту, то ці 4,5% у вигляді мандатів розподіляються між переможцями", - пояснила експерт.
Водночас глава правління Комітету виборців України Олександр Черненко вважає, що під час дебатів у парламенті прохідний бар'єр буде знижений хоча б до 4%. "І це влада буде подавати як свідчення того, що вона прислухалася до порад громадськості і пішла назустріч побажанням експертів", - зазначив фахівець.
Експерти - за виключення пункту "проти всіх"
Позитивною новацією виборчого законодавства, на думку глави Громадянської мережі "Опора" Ольги Айвазовської, стане виключення з бюлетеня пункту "Не підтримую жодного кандидата чи політичну силу". "Це рішення позитивне: якщо 20% виборців проголосують проти всіх, то ці 20% будуть передані у вигляді мандатів переможцям виборів", - зазначила експерт. Вона вважає, що ті виборці, які хочуть, щоб ця норма залишилася, до кінця не розуміють її наслідків.
Айвазовська глибоко впевнена, що виключення пункту "проти всіх" - цілком логічне рішення. Оскільки відповідні рекомендації давала Венеціанська комісія та інші міжнародні організації, а в Європі цієї норми давно немає в більшості країн, зауважила експерт.
Скасування норми "проти всіх" голова правління Комітету виборців України Олександр Черненко назвав "непопулярним, але позитивним". "Є безліч розчарованих і активних людей, готових прийти і проявити свою громадянську позицію, показати всім велику дулю, але це ні на що не впливає", - зазначив він.
Обмеження участі блоків - позитив
Ідея певних обмежень щодо участі у виборах блоків позитивна, враховуючи те, в якому вигляді вони в Україні сьогодні, зазначив директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко. За його словами, у нас немає блоків ідеологічно близьких партій. Замість цього вони вдають із себе "одну політичну силу, до якої приєднуються сателіти, навіть не партії, а групи лідерів цих політичних сил, які і є носіями якихось ідеологічних брендів, можливо, раніше популярних, але які зараз втратили вплив", вважає політолог. На думку Якименка, прикладом більш-менш цього блоку був Блок Соціалістичної та Селянської партій на виборах 1998 року.
Але слід обережніше підходити до способу реалізації цієї ідеї, вважає політолог. "Просто взяти й заборонити - такий шлях викликає питання з точки зору демократичності реалізації цього кроку", - додав він. На думку експерта, доцільніше було б піти шляхом встановлення диференційованих бар'єрів. Так, наприклад, в європейській практиці для партії встановлюється прохідний бар'єр 5%, а для блоків з двох партій - 10%, а далі - "плюс на кожну з політичних партій, яка входить в блок".
У такому випадку у нас залишилося б один-два виборчі блоки, які дійсно претендували б на проходження виборчого бар'єру, вважає Юрій Якименко.
Шлях до фальсифікацій
Критику громадських організацій отримали і деякі специфічні процедурні моменти. Зокрема, це стосується дозволу голосування на дому без довідки, що підтверджує, що виборець не в змозі прийти на дільницю, зазначив голова правління Комітету виборців України Олександр Черненко. "Це було і раніше: достатньо було заяви виборця, і до нього приїжджали члени комісії з урною. Чинний закон передбачає, що, крім заяви виборця про те, що він не в змозі самостійно пересуватися, потрібна або медична довідка від лікаря, або довідка про інвалідність. Тепер пропонується скасувати цю норму", - розповів експерт.
На його думку, це - прямий шлях до фальсифікацій. "У нас був досвід, особливо в мажоритарних округах, коли під копірку писалися заяви, вписувалися тільки різні імена і прізвища. На деяких ділянках до 30% людей раптом захворювали. І дуже часто ця урна до них навіть не доїжджає", - зауважив Олександр Черненко. Тому, на думку експерта, варто зберегти норму чинного закону, відповідно до якої людина повинна підтверджувати, чому вона сама не може приїхати на дільницю.
Крім того, громадські організації привітали рішення про те, що спостерігачі від них будуть прирівняні у правах до спостерігачів від партій кандидатів. "Це те, за що ми 15 років боролися", - зауважив Черненко. Однак, за словами міністра юстиції Лавриновича, такі права одержать всі громадські організації - "будь то профільні, як Комітет виборців України, будь то організації типу спілки рибалок, воїнів-афганців, Посольства Божого", розповів експерт. "Ми виступаємо за певний кваліфікаційний ценз, щоб в статутній діяльності організацій значилося спостереження за виборами. Із мене, наприклад, поганий рибалка, тому я не вступаю в спілку рибалок. Я одного разу поїхав, заплутав всі снасті, і на тому все скінчилося. Навіщо хороший рибалка буде спостерігати за виборами? Він не знає ні процедури, ні технології! Він просто буде створювати зайвий хаос на ділянках", - зазначив Черненко. Тому над цими моментами ще потрібно працювати, вважає експерт.
Надія Майна
За матеріалами: Главред
Поділитися новиною
