671
Баррозу взяли в захисники
18 квітня до Києва з візитом прибув президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу. На це відвідування президент України Віктор Янукович покладає особливі надії. Адже цей візит передує приїзду в Україну заступника голови уряду Російської Федерації Ігоря Сєчіна. Останній буде обговорювати з українським керівництвом ціну на газ і приєднання нашої країни до Митного союзу, від чого посилено "відбивається" українська влада. У такій ситуації для відстоювання своїх позицій України просто необхідна підтримка Європейського союзу.
Візит надії
Приїзд Баррозу до Києва в Україні чекали з особливим трепетом. "Сам по собі цей візит - важливий політичний сигнал того, що Україна є важливим партнером для ЄС, і друге, що візит важливий з точки зору демонстрації Європейським Союзом підтримки європейських прагнень України в період завершення переговорного процесу щодо Угоди про асоціацію", - сказав 15 квітня глава місії України при ЄС, посол Костянтин Єлісєєв. Втім, такі "слова любові" не безкорисливі. На думку Єлісєєва, візит Баррозу це не тільки ефемерний політичний сигнал", але й доволі ймовірні грошові надходження. Суттєвим моментом візиту Баррозу посол називає обговорення питань, пов'язаних з "наданням Україні подальшої фінансової підтримки", в тому числі для виконання положень Угоди про асоціацію, тому що зараз в ЄС точиться дискусія про бюджетну перспективу на 2014-2020 роки, і вже зараз формуються пропозиції і проекти.
"Це буде гарною можливістю обговорити ці питання і висловити нашу позицію", - упевнений Єлісєєв. Крім того, Єлісєєв упевнений - єврокомісар допоможе вирішити і проблему Чорнобильської атомної електростанції. "Даний візит буде свідченням того, що Єврокомісія готова допомогти у вирішенні комплексу чорнобильських проблем", - сказав посол. І Баррозу не розчарував - гроші на чорнобильські проекти в Єврокомісії знайшли. "Завтра я буду готовий оголосити про додаткові кошти, які надасть Європейська комісія в розмірі 110 мільйонів євро", - заявив президент Європейської комісії під час переговорів з главою України Віктором Януковичем. Крім того Баррозу нагадав, що ЄС є основним донором у питанні фінансування проекту "Укриття". "Ви можете розраховувати на мою повну підтримку щодо фінансування у подальшому чорнобильських проектів", - пообіцяв Баррозу Януковичу. Цікаво, хоча лейтмотивом зустрічі Януковича і Баррозу було 25-річчя трагедії на ЧАЕС, український президент заявив, що розраховує на подальшу взаємодію та допомогу ЄС у сфері атомної енергетики. Тобто одними чорнобильськими проектами Янукович обмежуватися не хоче.
Більше того, зупинятися на проблемах навколишнього середовища та атомної енергетики Янукович очевидно не збирався. Так, він розповів Баррозу, що Київ розраховує погодити текст документа про асоціацію з ЄС до грудня. "При збереженні існуючої динаміки в переговорах ми зможемо погодити документ до наступного саміту Україна-ЄС, який запланований на грудень цього року в Києві", - сказав український гарант. Більше того, Янукович зробив наголос на тому, що для України принциповим є документально зафіксований європейський вибір України. "Закріплення в остаточному тексті Угоди про асоціацію положення про європейську перспективу України має принципове значення", - зауважив президент.
Мало того, на грудневому саміті Україна-ЄС Янукович сподівається підписати і угоду про спрощення візового режиму з Євросоюзом. "Сподіваюся, що під час наступного саміту Україна-ЄС ми зможемо констатувати перехід до нового етапу у виконанні плану дій (Україна-ЄС - Ред.)", - сказав Янукович. Глава держави запевнив, що Україна забезпечить швидке і якісне виконання даного плану дій. Втім, чекати грудня Янукович не має наміру. "Велике значення ми надаємо процесу стратегічного перегляду Європейської політики сусідства та удосконалення ініціативи "Східне партнерство", - зазначив президент. За словами Януковича, Україна розраховує, що у вересні цього року у Варшаві на другому саміті "Східне партнерство" будуть прийняті "ті амбітні рішення, які зараз пропонуються".
Загалом, Янукович висловив стільки побажань, що, мабуть, здивував Баррозу. Український президент говорив з президентом Європейської комісії в 2,5 рази довше запланованого - 1 годину 15 хвилин, замість протокольної півгодини. Чому ж Янукович демонструє таку наполегливість і спритність у євроінтеграційних прагненнях, яка під стать його попереднику Віктору Ющенку? Відповідь знаходиться на схід від українського кордону.
Росіяни йдуть
Візит Баррозу відбувся за день до візиту до Києва заступника голови уряду Російської Федерації Ігоря Сєчіна. Останній їде до столиці України з непростою місією - провести переговори про ціни на газ. "Головним позитивним результатом цієї дискусії було те, що прем'єр-міністр Росії пообіцяв доручити своєму заступнику Сєчіну під час його візиту в Україну 19 квітня обговорити з урядом України питання обґрунтованості цієї формули ціноутворення на газ для України", - сказав український прем'єр-міністр Микола Азаров про підсумки своєї зустрічі з російським колегою Володимиром Путіним. Не виключено також, що Сєчін спробує вкотре схилити Україну до Митного союзу. Адже сам Путін під час зустрічі з Азаровим пропонував Україні серйозно задуматися над цією перспективою.
Путін прозоро натякав і на несумісність євроінтеграційної політики України і співпраці з Росією. "Що стосується побоювань, про які Ви говорили, пов'язаних з Митним союзом, то тут я стосовно самого Митного союзу і політики Митного союзу щодо третіх країн проблем не бачу. Вони не повинні виникнути і не виникатимуть. Питання, звичайно, у тому, про що може домовитися Україна зі своїми партнерами в рамках створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом... Я хочу нагадати, що рівень митного захисту країн Митного союзу - приблизно 10,5%, а рівень митного захисту України в СОТ - 4,5%. У нас виникає побоювання, якщо на таких же умовах будуть створені і зони вільної торгівлі з Євросоюзом, то значна частина товарів не буде затребувана на зовнішніх ринках, а ці товари можуть почати надходити з України на нашу митну територію, і в цьому випадку нам доведеться вводити захисні заходи, ось я про що говорю", - сказав російський прем'єр.
Українська сторона, у свою чергу, пропонує досить невиразну формулу співпраці "3+1", яка не в змозі вирішити всі проблеми. "Я можу довести, що досягти прогресу поза Митним союзом буде неможливо. Потенціал зони вільної торгівлі для полегшення кооперації повністю вичерпаний. Єдиний варіант - повноцінна участь України в роботі МС. Всі інші формули не мають під собою ґрунту, і ми проінформували Київ про це" , - сказав 18 квітня у коментарі "Комерсант-Україна" відповідальний секретар комісії Митного союзу Сергій Глазьєв. У той же час приклад сусідньої Білорусі, де через очікування нових мит на імпортні товари, які будуть введені після приєднання країни до МС, рекордно зріс попит на валюту, досить наочний. Посилювати соціальну напруженість в і так вже досить втомленій від нинішньої влади Україні "регіонали" навряд чи зважаться.
Очевидно, українське керівництво вирішило підшукати заміну росіянам на всіх фронтах, починаючи з атомної енергетики, в якій у Росії та України є низка спільних проектів, які залежать від взаємовідносин між країнами і закінчуючи договором про асоціацію і спрощенням візового режиму. Не виключено, що й інші євроінтеграційні "амбітні рішення" будуть спрямовані на поступову заміну російської присутності в Україні на європейську. З іншого боку, українська влада, можливо, намагається перед зустріччю з Сєчіним заручитися підтримкою європейської, щоб вести переговори з позиції сильної сторони. Але розраховувати на слабкість російської сторони не варто - у Кремля вистачає своїх способів тиску на Європу. Та й, як показує практика, не всі гучні декларації української влади виконуються. Навіть якщо їх і проголошують під час візиту в країну Єврокомісара.
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
