0 800 307 555
0 800 307 555

Казино в українських готелях: очевидне або неймовірне?


Казино в українських готелях: очевидне або неймовірне?

Днями віце-прем'єр-міністр Борис Колесніков вже вдруге озвучив ініціативу винести в окремий закон дозвіл на роботу казино у п'ятизіркових готелях. Йдеться про можливість відкривати казино з класичним набором ігор (без ігрових автоматів) у великих туристичних закладах. "Якщо хтось думає, що зможе побудувати готель на три номери і на першому поверсі розмістити казино, то цього не відбудеться. Натомість йдеться про чотири-і п'ятизіркові готелі. При цьому пенсіонери грати на рулетці або в блек-джек не підуть, а підлітків не пустять. До того ж, казино як таких буде не так вже й багато", - підкреслив Колесніков.

Зауважимо, що ознак сенсаційності в словах віце-прем'єра шукати не варто. Про необхідність упорядкування роботи казино як інструменту задоволення попиту на азарт йдеться не перший місяць. Але чи завершиться процес розмов конкретною справою - якнайшвидшим схваленням законопроекту?

Ніхто начебто не проти...

Протягом усього тижня журналісти УНН намагалися з'ясувати, чи не загубиться "питання казино" у парламентських кулуарах. З'ясувалося, що напевно не загубиться, якщо сама по собі законодавча ініціатива, як обіцяють чиновники, дійде до парламенту. Противників розглянути відповідний законопроект немає навіть серед тих, хто виступає проти грального бізнесу як такого. Зате прихильники більш ліберальних поглядів вже сьогодні відзначають майбутній позитив узаконення казино.

"Ми повинні врегулювати цей процес (організацію казино, - ред.) окремим законом. Гральний бізнес повинен бути відрегульований, щоб до бюджету йшли податки, а діти не піддавалися згубним наслідкам грального азарту. Ми введемо гральний бізнес в нормальне законодавче русло, щоб зробити його прозорим", - зазначив у коментарі УНН народний депутат від ПР Михайло Чечетов.

"Напевно, краще було б легалізувати гральний бізнес для тих категорій, які можуть розпоряджатися грішми без проблем для себе. Тобто в тих же п'ятизіркових готелях, можливо, ще в якихось рекреаційних зонах. Це вже півроку як слід було б зробити, тоді, можливо, було б менше проблем з порушенням закону в цій сфері і напівлегальною роботою грального бізнесу", - зі свого боку зазначила народний депутат від НУ-НС Ксенія Ляпіна.

Народні депутати - регіонали Валерій Бондик і Олена Бондаренко взагалі спрогнозували швидке проходження законопроекту в парламенті. "Я б підтримав законопроект щодо легалізації казино у п'ятизіркових готелях. Просто тут все потрібно грамотно нормувати та вивчити світову практику. Якщо це буде на користь державного бюджету, на користь іміджу нашої країни і дозволить нам гідно прийняти Євро-2012, то я безумовно буду голосувати за цей проект", - сказав Валерій Бондик.

"Ідея законопроекту про легалізацію казино в п'ятизіркових готелях полягає в тому, щоб дозволити гральний бізнес тільки в дуже дорогих готелях, тим самим обмежуючи доступ туди підлітків, малозабезпечених людей. Також планується ввести дуже високу плату за ліцензію на відкриття казино. Якщо це буде саме такий законопроект, думаю, що зал підтримає його", - підкреслила Олена Бондаренко.

Дуже схвально дозвіл роботи казино оцінили і в професійному середовищі. Так, голова Київської спілки казино Юрій Кожема висловив думку, що казино сьогодні логічно було б дозволити не лише в готелях міст Євро-2012, але й у великих розважальних комплексах. "Це дасть надходження до бюджету на рівні 2,3 млрд грн на рік, але найголовніше, що кількість гральних точок з 10 200 (а саме стільки було до заборони грального бізнесу) скоротиться до 70-80. Ось це і буде найбільш прийнятним балансом для держави", - зазначив Кожема.

Гравцям - приємно, державі - прибуток

Сума в понад 2 млрд грн доходів від легалізації казино взята не зі стелі і давно розрахована фахівцями. Свої викладки вони ще в січні цього року представили у відповідному листі на ім'я Прем'єр-міністра Миколи Азарова. В ньому, зокрема, йдеться про те, що до повної заборони грального бізнесу (у 2009 р.) відсоток безпосередньо казино від загальної кількості гральних закладів становив всього 0,7%. Зате доходи, які держава отримувала від діяльності саме казино, були незрівнянно вищі за інших гральних закладів разом узятих.

У казино лише Києва 65% відвідувачів складали виключно іноземці. Кожен третій гравець - багата людина, для якої гральний заклад - це місце задоволення азарту, спілкування і вид відпочинку. Вік гравців в 98% випадків - від 25 до 60 років. Підлітки і пенсіонери до казино ніколи не доходили. Перших не пропускала сувора охорона, других - вельми обмежений сімейний бюджет.

У випадку, якщо казино відкриють знову, малоймовірно, щоб сама їх кількість значно зросла порівняно з періодом дворічної давності. До того ж, організація роботи казино не передбачає розташування ігрових кімнат у безпосередній близькості до шкіл, громадським об'єктах. Зате вартість річного торгового патенту може дорівнювати мільйонам гривень з кожного закладу. Пропозиції того ж Київського союзу казино становлять 400 тис. грн для використання грального столу з кільцем рулетки і 300 тис. грн за кожен стіл для інших ігор, крім більярду. В сукупності з податковими відрахуваннями, включаючи податок з виграшу, це і складе заявлені 2 млрд грн на рік, з яких понад 770 млн грн складуть щорічні відрахування до Пенсійного фонду, бюджет якого і так тріщить по швах.

Сподіватися дозволено?

Як бачимо, легалізація казино з точки зору законодавців, чиновників і фінансистів - цілком прийнятна. Та й каркас державного рішення давно наболілої проблеми вже промальований - достатньо тепер все ретельно і остаточно прорахувати і прописати.

Зрозуміло, що аргумент противників казино про моральний аспект гри від усього цього нікуди не дінеться. Однак разом з тим у країні з'являться правила, за якими можна буде або чесно працювати, або йти.

Олеся Сафронова

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Опитування
В Контексті Finance.ua