0 800 307 555
0 800 307 555

Митний візит


Митний візит

Український візит Володимира Путіна, приурочений до Міжнародного дня космонавтики, може багато змінити у відносинах двох країн. А може, і залишитися другорядною політичною акцією - все буде залежати від того, яку позицію займе Київ.

За останні півроку відносини між Україною і Москвою не зазнали істотних змін. Під час попереднього візиту до Києва, 27 жовтня, сторони домовилися закріпити колишні успіхи у двосторонньому співробітництві. Володимир Путін наголосив на необхідності співпраці в стратегічних напрямах економіки - атомній енергетиці, авіабудуванні. А український уряд говорив про прагматичну базу відносин.

Однак після цього в Київ приїжджав комісар ЄС з торговельної політики Карел Де Гухт, який обіцяв відкриття зони вільної торгівлі з Європою до літа 2011 року. А пізніше, на листопадовому саміті Україна-ЄС, Києву натякнули на створення безвізової зони з Європою в майбутньому. Тому не дивна думка багатьох аналітиків, як українських, так і російських, що країни переживають охолодження у двосторонніх відносинах. Останнім проявом цього була відсутність візитів Віктора Януковича до Росії в 2011 році, хоча в минулому році він встиг побувати там більше десятка разів.

Проте тепер, схоже, Росія готова до нового стрибка у відносинах зі своїм сусідом. Вона вже не така категорична в питанні ціни на газ, як була ще місяць тому. Але показує, що Києву доведеться знову сплатити за знижки. І ціна вже названа - розширення співробітництва в рамках Митного союзу Росії, Казахстану і Білорусі. Тепер Україна має визначитися, чи буде знову зволікати з інтеграційними процесами і роздавати направо-наліво обіцянки, чи ж прийме пропозицію Москви. На даний момент просування в Європу не таке стрімке, як хотілося б Києву, а Росія може запропонувати нові перспективи. Але обіцянки росіян часто мають подвійне дно, адже суттєвого зниження ціни на газ після підписання угоди щодо Чорноморського флоту так і не відбулося.

Тому візит Володимира Путіна може показати, в якому стані двосторонні відносини між Росією і Україною і чи чекати змін у цьому напрямі найближчим часом.

В Москві розчаровані українською владою

Починаючи з жовтня 2010 року відносини між Україною та Росією вже важко було назвати дружніми. На перший погляд все залишалося як завжди - сторони обмінювалися запевненнями у дружбі, але аналітики вже тоді помічали зміни в тональності. Так, директор Міжнародного інституту політичної аналітики з Москви Олексій Мироненко пояснив "Главреду", що Росія зараз трохи розчарована українською владою. "Це сталося здебільшого через те, що Київ вже через півроку після укладення угоди про ціну на газ заговорив про його перегляд", - пояснив експерт. Крім того, на його думку, після квітневих угод щодо Чорноморського флоту сторони не просунулися далі.

Хоча восени 2010 року був нетривалий сплеск дипломатичної активності між Києвом і Москвою. Тоді великі російські інвестори отримали доступ до українського авіабудування та атомної енергетики. Але це була реалізація домовленостей, підписаних ще навесні.

Тим часом Віктор Янукович відбув на переговори до Брюсселя, де впевнено говорив про європейську інтеграцію як про головну задачу України на майбутнє. За ним про це заговорив і уряд, який вже втратив надію отримати нову знижку на російський газ. Тому що ще перед цим голова "Газпрому" Олексій Міллер заявив, що згоден продавати блакитне паливо за внутрішніми російськими цінами лише за умови повного злиття його компанії з "Нафтогазом України". Звичайно, це мало відбутися на умовах російської сторони.

У той же час Україна уклала з ЄС "Дорожню карту" на відкриття безвізового режиму. До травня вона повинна підготувати проекти всіх необхідних реформ.

Європа хоче від України визначеності

Зима 2011 року не принесла Києву швидкого просування до ЄС. Репресії проти лідерів опозиції призвели до того, що комісар Євросоюзу з політики розширення Штефан Фюле заявив, що в нього таке відчуття, що в Україні існує вибіркова юстиція. Питання про зону вільної торгівлі теж просувалося повільно, оскільки сторони ніяк не могли домовитися про квоти сільськогосподарської продукції і фітосанітарні норми.

Тому Росія, схоже, вирішила перейти в наступ. Заступник голови правління "Газпрому" Валерій Голубєв заявив, що вступ Києва до Митного союзу з Росією, Казахстаном і Білоруссю дозволить йому заощадити на паливі $8 млрд.

Ця заява співпала з початком роботи Митного союзу у всіх трьох країнах. З 1 квітня 2011 р. митниці усередині території союзу були скасовані. Поки складно сказати, наскільки це буде ефективно, але вперше з 1991 року, з часу розпаду СРСР, три колишні його республіки зуміли зробити щось конкретне в економічній сфері. Раніше справа не йшла далі розмов і підписань декларацій. Тому в Росії відразу заговорили про те, що потрібно залучити до цього об'єднання і Україну.

А 8 квітня в Києві відбулося засідання Ради міністрів закордонних справ СНД. На ньому глава російської дипломатії Сергій Лавров закликав Київ керуватися лише прагматизмом у виборі економічних партнерів. Також він заспокоїв Україну, сказавши, що Митний союз з Москвою не стане перешкодою для зони вільної торгівлі з Європою.

За день до цього, виступаючи у Верховній Раді, Президент Віктор Янукович теж заявив, що потрібно не відмовлятися від європейської інтеграції, розвиваючи при цьому відносини з Митним союзом. Хоча тоді й не визначив, як це робити. На думку старшого аналітика Центру Бругель Мішеля Блаві, така позиція може тільки заплутати європейців. "Києву, нарешті, потрібно визначитися, куди він рухається, якщо на Схід, то ЄС буде поважати його вибір. Проте постійне затягування з головним рішенням може погано позначитися на його сприйняття в Європі", - розповів "Главреду" аналітик.

Путіну не до України, у нього - вибори

Візит Путіна може і не принести нового прориву у відносинах двох країн. Адже Київ може зайняти свою звичайну останнім часом позицію - говорити про співпрацю і не робити конкретних кроків. А сам Володимир Путін, на думку Олексія Мироненка, зараз стурбований прийдешніми президентськими виборами. На думку експерта, незабаром йому доведеться визначатися, чи бере участь він у боротьбі за головне крісло Росії в 2012 році. Тому поки він може навіть не торкатися питання про входження України до Митного союзу. У такому випадку відносини між країнами залишаться в підвішеному стані. Ніхто не скаже, як вони будуть розвиватися надалі. Але якщо це питання постане на порядку денному, тоді потрібно буде давати відповідь. А Москву вже не влаштують пусті обіцянки.

Павло Сивокінь

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Опитування
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua