1346
Рада добила корупцію?
— Казна та Політика
Давно обіцяний президентом закон про протидію корупції впритул наблизився до втілення в життя. ВРУ успішно провела повторне друге читання найбільш спірних статей. Грізні нововведення - вже не за горами. Але не без застережень і поправок.
Тривала антикорупційна епопея по-українськи, за якою не без інтересу стежили не тільки вітчизняні зацікавлені особи, а й західні спостерігачі, схоже, все-таки добігає кінця. Як відомо, комплект тематичних законів, ухвалений ще за Віктора Ющенка, спочатку кілька разів відкладався в довгий ящик, а потім і зовсім був забракований новою владою. Своє бачення боротьби з однією з головних українських напастей нинішній глава держави запропонував у грудні. Парламент одразу ж схвалив ініціативу глави держави до розгляду, але до другого читання законопроект дістався тільки до середини березня. Тоді, 15 березня, він і був ухвалений. Але не повністю.
До норм, що не дозволили нардепам проголосувати за закон в цілому, належали не тільки перехідні положення, які хотіли ввести в дію окремим нормативним актом. Але й кілька статей, які опинилися серйозними каменями спотикання - в тому числі й ті, які повинні були визначити: чи будуть чиновники декларувати як доходи, так і витрати, а також чи повинні робити те ж саме їхні родичі...
Таку довгу роботу парламентарії з більшості пояснювали здебільшого технічними труднощами. І тут же обіцяли, що наступного ж пленарного тижня (тобто - між 5 і 8 квітня) законопроект буде ухвалений. Прогнози справдилися. Сьомого квітня, виступаючи з посланням до парламенту, президент вкотре з гнівом обрушився на корупцію. "...Закриття корупційних схем і термінове ухвалення антикорупційних законів - це моя категорична вимога", - заявив Віктор Янукович. Йти проти волі глави держави інші народні обранці не стали, і після восьми вечора того ж дня "шуканий" законопроект був ухвалений. Відшукати 277 "за" більшості вдалося без особливих зусиль, хоча, за словами очевидців, нарахувати в сесійній залі таку кількість фізично присутніх депутатів було складно.
Оскільки основний фронт робіт залишився позаду, законодавцям залишалося обговорити деталі. Але деталі дуже важливі. Основній переробці підлягали три статті: визначальна терміни (стаття 1), що стосується спеціальної перевірки претендентів на владні посади (стаття 11) і присвячена фінансовому контролю (стаття 12).
Найменшої корекції після роботи комітету зазнала стаття 11 - перелік відомостей, які повинні цікавити перевіряльників залишився практично без змін, та й включити до об'єктів дослідження "близьких людей" кандидатів на посаду депутати теж не стали. При цьому, вважають в опозиції, деякі формулювання статті дозволять надалі "причепитися" до ступеня відповідності їх Основному закону. Так, наприклад, спірно звучить фраза про те, що "порядок організації проведення спеціальної перевірки затверджується президентом України", тоді коли Головне юридичне управління встигло уточнити - до переліку президентських повноважень такий обов'язок не входить.
Юридичні дебати тривали протягом усіх двох з невеликим годин обговорення законопроекту. Але найбільший інтерес у сторонніх глядачів, напевно, можуть викликати наслідки визначення того, хто саме є "посадовою особою юридичної особи публічного права", кого вважати родичами чиновників і як саме декларувати видатки.
Спори з першого з цих пунктів спровокувало переконання нардепів, що не можна ставити під "антикорупційний удар" нового закону (який, зокрема, повинен заборонити посадовим особам тримати в підпорядкуванні горезвісних "близьких людей") працівників освіти, науки, культури, охорони здоров'я та фізкультури разом зі спортом. Тобто, у випадку прихильного рішення президента, на долях вчительських або лікарських династій, які працюють в одній школі/лікарні, перебування одного з членів сім'ї на адміністративній посаді відображатися не буде. А от саме суперечки з приводу того, в яких випадках потрібно використовувати поняття "Близькі люди" (аж до дідусів і бабусь), а коли - "Члени сім'ї", - списи в парламенті ламалися всерйоз. У результаті законодавці дійшли висновку: якщо йдеться, наприклад, про займані посади - то антикорупційні заходи торкнуться близьких людей. Зате фінансовий контроль торкнеться лише членів сім'ї.
З'ясування того, хто саме з оточення чиновників повинен декларувати свої доходи і (як раніше вже погодилися парламентарії) витрати, - як і можна було припустити, виявилося одним з найбільш проблемних моментів президентського законопроекту. В результаті прихильники "м'якого" варіанту залишилися непохитними. Декларувати майно, доходи та витрати повинні тільки члени сім'ї можновладців, - тобто "особи, які перебувають у шлюбі, їх діти, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають..." - аж до тих, які живуть разом, але не перебувають у шлюбі, пар. У багатьох опозиціонерів таке формулювання норми викликало протести. Адже так дорослі діти або дивно багаті старші родичі автоматично випадають з поля уваги фіскальних органів. "...Красти вони можуть разом, але проживати разом для цього не обов'язково", - констатував у кулуарах ВР нардеп від НУ-НС Кирило Куликов.
Слідом за з'ясуванням того, хто повинен бути вписаний в декларацію чиновника, депутати взялися з'ясовувати, що ж саме в цій новій декларації повинно бути зазначено. Навіть з урахуванням всієї революційності починання (звітувати не лише про доходи, а й про витрати), як такого, породити чітку концепцію парламентаріям так і не вдалося. Однією тільки появою графи "Витрати" всі спірні моменти не вирішуються. Так, наприклад, депутати довго намагалися розібратися, чи потрібно вписувати в декларацію і рахувати витрати, понесені при придбанні майна, яке було куплено не протягом звітного періоду, а раніше - і чіткого формулювання так і не прозвучало...
Не без труднощів вирішували нардепи і те, якого масштабу витрати повинні бути відомі всім. Розповідати про витрати належить або в контексті нерухомого та рухомого зовсім (тобто, транспортних засобів) майна, або "фінансових зобов'язань" рівня виплат за кредитами або страхових внесків. Декларувати дорогі придбання іншого роду (антикваріат чи коштовності, наприклад), чиновникам, ймовірно, необов'язково. А спірний рядок "Подарунки" (на думку експертів, без звітів про них подібні антикорупційні заходи мають мало сенсу) разом з "Призами" і "Виграшами", віднесена до категорії доходів разом з аліментами і допомогою з безробіття, і має, врчевидь, відразу ж обчислюватися в гривневому еквіваленті. Втім, якщо згадати раніше схвалені норми закону, то турбуватися, мабуть, нема про що. Згідно зі статтею 8 цінні (тобто - дорожчі за половину мінімальної зарплати) подарунки посадовим особам все одно приймати не годиться...
Самі ж високопоставлені чиновники, на декларації яких поширюються вимоги довго обговорюваної статті 12, за підсумками спорів отримали можливість перевести дух. Спочатку передбачалося, що їм доведеться декларувати всі разові витрати, що перевищують масштаби власної зарплати. Але поки депутати з'ясовували - річної або лише щомісячної зарплати, і взагалі - чи справедливо ставити посадових осіб у нерівні умови, в парламентських умах народилося зустрічна пропозиція. В результаті Верховна рада вирішила, що уваги заслуговують тільки одномоментні витрати, що перевищують своїм масштабом 50 тисяч гривень. Менші витрати - нікого цікавити не будуть.
Навіть в пом'якшеній версії брати участь у прийдешньому "святі" декларування народні обранці не поспішали. Ще одним предметом бурхливого обговорення стала дата набуття чинності нових норм. Можуть жалкувати про це супротивники нових норм, але притримати цікаві звіти до 2013 року у них не вийде. Згідно з рішенням ВРУ, у разі підписання президентом, закон у цілому почне працювати з 1 липня 2011 року, а "контрольна" стаття - з 1 січня 2012. Але облік (і витрат теж), буде вестися з моменту набуття чинності закону як такого. Тобто, до парламентських виборів 2012 року українці зможуть ознайомитися з новими подробицями фінансового життя нинішніх своїх обранців - нехай навіть і всього за півроку 2011-го.
Правда, для того, щоб це зробити, небайдужим громадянам доведеться вивчати офіційну пресу - від багаторазово висловлюваної опозиціонерами ідеї вивішувати обов'язкові для оприлюднення декларації на інтернет-сайтах депутатська більшість відмовилася категорично. Втім, очікувати, що ВРУ буде ускладнювати життя собі і колегам по "посадовому" статусу понад усяку міру, не доводилося. Президентські вимоги враховані, гучні нововведення - впроваджені, але "надмірно" захоплюватися посилюванням норм слуги народу не стали.
Найближчим часом парламентаріям доведеться остаточно "обробити" президентську пропозицію і ухвалити окремим законом всі поправки до інших нормативних актів - в тому числі, і ті, які посилюють покарання за корупційні діяння. Поки ж більшість, яка очікувано розраховує на швидке підписання акта, святкує перемогу. "Ухвалення цього закону стане сигналом для багатьох чиновників, що можна поплатитися не тільки кріслом, а й свободою за свої корупційні дії. Цей закон також є сигналом і для всіх, що всевладдя чиновників-корупціонерів закінчується", - переконаний "регіонал" Володимир Олійник. Опозиціонери, між тим, вказують на те, що багато чого в новому законі успадковано від попереднього пакету ющенківських часів.
У будь-якому випадку, Україна, нарешті, отримала довгоочікуваний документ, що нагадує, що чиновники не повинні брати хабарі і неприпустимі подарунки, конфлікт інтересів, що обмежує використання службового положення і "кумівство" при виборі підлеглих. Захід вже готовий вітати цей крок. "Ми сподіваємося, що цей закон дійсно стане перепоною корупції і він буде робити те, на що від нього чекають українці", - пояснює посол США в Україні Джон Теффт. Хоча не слід забувати, що закон прикрашають не норми (які, були пом'якшені в тих випадках, коли це дозволяли "пристойності"), а їх виконання. Поки пророкувати президентській ініціативі блискучі успіхи рано. Особливо з урахуванням того, що працювати вона почне лише через кілька місяців.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
