0 800 307 555
0 800 307 555

Зарплати підуть на їжу


Зарплати підуть на їжу

Презентація законодавчих ініціатив у сфері "відбілювання" заробітних плат викликала бурхливу реакцію учасників ринку. Тоді, коли віце-прем'єр - міністр соціальної політики Сергій Тігіпко переконаний, що виведення всього обсягу нелегальної заробітної плати з тіні дасть понад 50 млрд. грн. додаткових надходжень до Пенсійного фонду, представники рекрутингових компаній стверджують, що наслідком адміністративного регулювання фондів оплати праці роботодавців стане черговий виток офіційного безробіття в країні.

За інформацією Мінсоцполітики, за підсумками 2010 року середня зарплата в держсекторі склала 2700 грн., у приватному секторі - 1800 грн. Але, за словами партнера консалтингової компанії "Алла Коняєва та партнери" Алли Коняєвої, порівнювати офіційні зарплати в держсекторі та в комерційному секторі не зовсім коректно, оскільки в першому випадку зарплати визначаються, виходячи з бюджету, а в другому - діє вільний ринок праці. І саме цю опцію найближчим часом хочуть зарегулювати по максимуму.

До речі, в Мінсоцполітики вважають, що зарплата працівників, зайнятих в недержавній сфері, повинна бути гарантованою. Як пояснив Сергій Тігіпко, всіх співробітників розділять на вісім категорій - кожній з них буде присвоєно певний коефіцієнт (від мінімального розміру заробітної плати). Градація буде виглядати наступним чином: перша категорія (мінімальна зарплата - з першого квітня 2011 складає 960 грн.) буде нараховуватися простим професіям, далі підуть малокваліфіковані, кваліфіковані й висококваліфіковані працівники, технічні службовці, фахівці, професіонали та керівники підприємств.

Оскільки скорочувати при цьому навантаження на фонд оплати праці уряд не планує (наразі в середньому по Україні розмір оплати внесків у соціальні фонди становить 41,2%), виходить, що кожен співробітник буде для компанії-роботодавця ще дорожчим. Але якщо зараз податки та соціальні відрахування платять хоча б з мінімалки, то є ризик, що в разі ухвалення законодавчих нововведень, платити їх стане просто нікому.

За оцінками директора консалтингової компанії Archers Ганни Бобель, приблизно в 30-40% компаній, які працюють сьогодні частково в тіні, додаткових фінансових резервів і джерел для переходу на виплату співробітникам стовідсоткової легальної зарплати просто немає. "Коли витрати на персонал офіційно збільшаться, роботодавці будуть змушені знову оптимізувати штатні розписи та скорочувати чисельність персоналу", - очікує вона.

Як стверджує Алла Коняєва, головна омана вітчизняного уряду в тому, що чиновники досі переконані, що "роботодавці гроші десь ховають". Насправді ж картина спостерігається зовсім інша. Багато бізнесів зараз досі ще не оговталися від кризи, і продовжують вести політику виживання (утиснути до мінімуму все, що тільки можливо).

За прогнозами Алла Коняєва, якщо змусити компанії насильно підвищити офіційні розміри зарплат, це призведе лише до зростання рівня офіційного безробіття. Українські економічні ноу-хау чомусь завжди зводяться до закручування гайок і посилення адміністративного тиску і каральної функції.

"Після того, як роботодавці опиняться перед вибором - біла зарплата або драконівські штрафи за конверти - буде низка банкрутств. У цьому випадку замість очікуваного збільшення рівня доходів наймані співробітники будуть викинуті на вулицю, а власники більшості невеликих підприємств згорнуть свій бізнес", - відзначає експерт.

Введення "гарантованих зарплат" свідчить про те, що людей штучно підводять до перекваліфікації в прості професії. З одного боку, це можна було б назвати державною політикою з переведення людського капіталу із сервісних (які продають) компаній у виробничий сегмент. Але, з іншого боку, виробничий сектор не може дозволити собі взяти додатковий персонал.

Хто в такому разі займеться проблемою їх працевлаштування теж незрозуміло. Адже якщо ще минулого року компанії оптимістично оцінювали перспективи вітчизняного ринку праці - тоді 50% роботодавців заявляло про своє бажання розширити штат співробітників. За фактом за минулий рік свій штатний розклад реально змогли збільшити всього лише 10% компаній. На 2011 рік оптимізм згас - не більше 9% роботодавців готові до найму додаткового персоналу.

Потенціал для найму нових співробітників у них невеликий. "На вулиці опиняться десятки тисяч співробітників, які досі перебивалися з хліба на воду в малому та середньому бізнесі", - застерігає Ганна Бобель.

Для порівняння рекрутери наводять за приклад ситуацію з роботодавцями, зарплати в яких цілком легальні, але при цьому вже зараз перебувають за критичної гранню.

Зокрема, як показав останній Огляд заробітних плат і компенсацій (його щорічно проводить компанія "Алла Коняєва і партнери") у більшості таких роботодавців співвідношення "витрат на персонал" і "річних доходів компанії" на сьогоднішній день становить 89%.

По суті, вони перебувають на стадії відтворення бізнесу, не маючи при цьому прибутку. При цьому, як зазначають рекрутери, досягнення витрат на персонал від річного доходу компанії показника в 70% вже досить небезпечно для бізнесу.

Непрямим підтвердженням такої критичності є ще одна цифра - витрати на фонд оплати праці (та сама зарплата, розмір якої викликає невдоволення в уряду). В сумарному бюджеті роботодавця, що виділяється на персонал, на фонд оплати праці припадає 78%. І це медіана (без урахування крайніх показників). "Зафіксований максимум - 99% із загального бюджету на персонал складає фонд оплати праці", - додає Алла Коняєва.

Ні про який розвиток і навчання співробітників сьогодні не йдеться. Ще б пак, адже в середньому на навчання і розвиток персоналу нині витрачається не більше 1%. За ці гроші можливо навчити близько 4% співробітників.

У реальності наймані співробітники стрімко біднішають. Так, якщо в 2010 році близько 19% роботодавців, опитаних компанією, зізнавалися, що зростання їхніх зарплат не компенсує підвищення вартості життя, то в 2011 році про це заявило вже 47% компаній.

"Нинішні заробітні плат, по суті, повністю "проїдаються", що є прямою загрозою для існування компанії в цілому", - уточнює Коняєва. Але при цьому за інфляцією вони все одно не встигають. У планах компанії на цей рік - збільшити розмір зарплат у середньому на 10%. Самі роботодавці прекрасно розуміють, що навіть це зростання інфляційних втрат не перекриє.

До речі, в 2010 році зарплати середньої ланки з більшості посад докризових показників не тільки не досягли, а й продовжили знижуватися за деякими посадами.

Приміром, за даними огляду, на позиції директор з продажу середня зарплата в 2010 році щодо 2009-му становила 67%, технічного директора - 83%, бренд-менеджера - 68%, торгового представника - 64%, бухгалтера - 84 %, секретаря - 61%.

Поки виходить, що всі красиві обіцянки від уряду збільшити українцям доходи на практиці мають абсолютно протилежний ефект. Швидше за все, і нинішня операція з виймання "зарплат з конвертів" може закінчитися тим, що деякі її фігуранти взагалі втратять зарплати.

Світлана Попель

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Опитування
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua