0 800 307 555
0 800 307 555

Паперове цунамі, або Хто кого передрукує?


Паперове цунамі, або Хто кого передрукує?

Хоч би як заспокоювали нас державні чиновники, світова економічна криза 2008 року не закінчилася і в найближчому майбутньому не закінчиться. Просто вона ввійшла у фазу перепочинку, - цієї зупинки було досягнуто саме завдяки зусиллям друкарських верстатів центральних банків багатьох країн світу. Хоч пояснюють, що це нібито не зовсім емісія, що випущена у вільний обіг грошова маса не є емісійною, оскільки її нейтралізовано "казначейками" у Сполучених Штатах або, приміром, вітчизняними ОВДП, - факт залишається фактом: проблеми банків та інших фінансових установ, токсичні кредити й погані активи - все було залите величезною масою свіжонадрукованих доларів, євро, гривень та інших паперових грошових одиниць.

Перші "ягідки" світ збирає вже тепер. Зростання цін, практично, на все продовольство призвело до нестабільності у нафтовидобувних країнах, а ця нестабільність, своєю чергою, викликала зростання цін на чорне золото. Як на дріжджах підросли ціни майже на всі реальні активи й матеріальні цінності - золото, срібло, метали, бавовну та акції підприємств.

Винятком поки що залишається лише нерухомість. Ціни на квадратні метри підстрибнули тільки в деяких країнах, у більшості ж, включно зі США і, зокрема, Україною, булька на ринку житла все ще не здулася, тому й ціни на квартири і навіть частину комерційних площ ідуть по тренду, коли дорожчає абсолютно все, а квадратні метри - дешевшають.

Марк Фабер попереджає

Якщо в комп’ютері стається збій, його найчастіше перезавантажують. Колись відбудеться перезавантаження й світової економіки.

2008-го система відмовила. Виявилося, що світове економічне зростання багато в чому забезпечується "вічним двигуном" - нескінченним кредитуванням-перекредитуванням, заставлянням-перезаставлянням активів.

Трохи парадоксально, але світову економіку почали лікувати засобами, які, власне кажучи, викликали економічну й фінансову кризу - збільшенням кредитування і нарощуванням грошової пропозиції. По суті, це те ж саме що лікувати хронічного алкоголіка або наркомана введенням у його раціон ще більшої кількості алкоголю або наркотиків.

"Помістити всю західну фінансову систему в лікарню було б дуже болісно для банкірів, лобістів та політиків. Тому вони й зберегли цю систему", - вважає Марк Фабер, керівник інвестиційної компанії Marc Faber, який точно й заздалегідь передбачив багато фатальних дат у світовій економіці (чорний понеділок на фондовому ринку США 19 жовтня 1987 р., девальвацію таїландського бата 2 липня 1997 р., що дала офіційний старт азійській економічній кризі, бульку на ринку акцій технологічних компаній наприкінці 1990-х років тощо).

"2008-го збанкрутувала фінансова система. Наступного разу збанкрутують уряди, які дуже багато наобіцяли своїм громадянам, породивши проблему неможливості в майбутньому в повному обсязі профінансувати всі соціальні зобов’язання. Зі старінням населення уряди втратять здатність виконувати свої обіцянки, тому вони друкують гроші, вирішення проблеми відкладається, але рано чи пізно вона загостриться", - констатує фінансовий гуру.

Проводячи "грошове пом’якшення", західні лідери намагаються спрямувати плин довгограючої кризи по м’якому сценарію. Інфляція 1-2% або, що ще гірше, дефляція могли б тільки поглибити проблеми. А ось посилення інфляційних тенденцій дає невеличкий шанс на мирне врегулювання складностей, пов’язаних із масовим виходом на пенсію покоління бебі-бумерів та нагромадження велетенської маси непідйомних державних боргів розвинених країн світу.

Довідка

Дефіцит федерального бюджету США в лютому поточного фінансового року сягнув 222,5 млрд. дол., перевищивши показник аналогічного місяця 2010 року на 1,591 млрд. (0,72%). Відносно січня 2011 року дефіцит зріс у 4,56 разу.

За даними агентств Reuters, Xinhua і Bloomberg, сума дефіциту стала найбільшою за всю історію реєстрації показника в лютому, побивши попередній рекорд лютого 2010 року.

За перших п’ять місяців 2011 фінансового року, який завершиться 30 вересня поточного року, дефіцит бюджету США сягне 651,6 млрд. дол.

За підрахунками бюджетного управління конгресу, дефіцит федерального бюджету США за 2011 фінансовий рік становитиме 1,48 трлн. дол.

"Гречана", "вермішелева", "бензинова"...

Те, що добре для провідних економік світу, може загрожувати серйозними наслідками для такої країни як Україна. Щоб обслуговувати борги і сплачувати за ними відсотки, світові гіганти просто надрукують більше доларів, євро або фунтів стерлінгів. Наша ж країна ось уже третій рік, поглинаючи колосальні позикові кошти (близько 15 млрд. дол. щорічних ін’єкцій), не може просто надрукувати більше гривень, адже, крім нас самих, вони нікому у світі не потрібні.

Державний і гарантований державою борг України зріс із докризових 12% від ВВП до 43% станом на лютий поточного року. Він би зріс ще більше, якби не притримувалися кошти вкладників українських проблемних банків, якби не відшкодування ПДВ "по-українському" та багато чого іншого.

Більше того, вищі державні чиновники днями відверто заявили, що навіть кошти від проданого недавно "Укртелекому" будуть "частково проїдені".

Взагалі, жити стало краще, жити стало веселіше. Країна загрузнула в перманентних "гречаних", "вермішелевих" та "бензинових" кризах. Так званий середній клас країни «заліг на дно і почав копати».

Інфляція на полицях магазинів ніяк не хоче подружитися з держкомстатівською.

Мало не щомісяця нас тішать чимось веселеньким. Українцям, які загрузнули в боргах, схоже, дуже скоро оголосять справжню війну судові виконавці під гаслом "Ви взяли кредит - отже, ми йдемо до вас". Якщо боргові зобов’язання значні, то повернути їх буде, швидше за все, дуже нелегко, адже відпрацьовувати доведеться на наших підприємствах із відповідними заробітними платами. А за кордон боржника не випустять, отож боргові зобов’язання можуть перетворитися на боргове рабство.

Театр абсурду: співвітчизникам, які уникнули кредитного полону, в банку пропонують терміново взяти кредит хоча б на щось. Опитування громадської думки свідчать, що дедалі більше громадян схиляються до «чемоданного настрою», вони не чекають покращення ні сьогодні, ні завтра. Але ж, за даними Світового банку, за кордоном уже перебувають 6,6 млн. українців, тобто 14% населення держави. За кількістю емігрантів Україна потрапила на п’яте місце у світі, поступившись тільки Мексиці, Індії, Росії та Китаю.

Зростання ВВП відчувається скрізь - у прибутках певних компаній, у стрибку фондового ринку, у списках найбагатших людей світу за версією журналу Forbes, - тільки не в гаманцях простих українців.

Утім, ніхто ж і не обіцяв, що покращення торкнеться саме їх.

Паперове цунамі накриває й Україну (як-не-як у неї почесне перше місце серед країн СНД з інфляційного ривка й тільки сьоме - з темпів зростання), гривня тепер і гривня рік тому - дві зовсім різні (за купівельною спроможністю) грошові одиниці.

Зовсім недавно американські експерти включили Україну до списку 18 країн, найбільше схильних до ризиків державного дефолту, причому наша країна отримала почесне шосте місце. Зазвичай оголошення дефолту супроводжується зниженням рівня життя, крахом банківської системи, переходом економіки в тінь, відпливом капіталів із країни, повальним банкрутством вітчизняних компаній та зростанням безробіття.

Звісно, заколисуюча співпраця з МВФ і деякі інші позитивні моменти налаштовують на заспокійливий, мажорний лад. Проте експерти очевидно взяли до уваги приголомшливу динаміку нарощування зовнішніх боргів України, а також наростання дисбалансів в економіці, внаслідок чого населення відчуває дедалі більше труднощів із оплатою комунальних послуг та купівлею продуктів харчування й інших предметів першої необхідності.

Усе, що можна погризти і помацати

Божевільна інфляція розпочала свою переможну ходу автозаправками й супермаркетами практично всіх країн світу. Різниця лише у швидкості та величині цінових злетів.

На жаль, визначити оптимальні варіанти збереження особистих заощаджень громадян у середньостроковій перспективі просто неможливо, як нереально зрозуміти, хто кого передрукує і чия грошова одиниця знецінюватиметься швидше.

Паніка на світових фінансових ринках наростає, інвестори змагаються в обміні паперів на тверді активи. Майже все, що можна погризти й помацати, розкуповується миттєво. Багато хто став закуповувати навіть предмети мистецтва і колекціонування. Подорожчання нафти вже не здається таким великим.

Світ звикає платити дорого майже за всі реальні активи.

Паперова валюта більше не розглядається як безпечний актив для зберігання капіталу. Дедалі більша кількість інвесторів та організацій розміщують свої цінності у твердих активах, намагаючись зберегти свої багатства.

На жаль, громадян нашої країни поки що потішити нічим, їхні можливості для інвестицій гранично обмежені, в основному вибір доводиться робити між гривнею, доларом і євро.

Що стосується банківських металів, то останніми роками їх ринки продемонстрували вражаюче зростання (і немає жодного сумніву в їхніх довгострокових перспективах), однак є ризики нарватися на певну корекцію в короткостроковому періоді.

Перспективні також деякі ринки нерухомості, проте на нашому ринку квартир поки що робити нічого, там усе, як і раніше, нудне, дороге й неадекватне.

Китай атакує долар

Одне вже тепер можна стверджувати майже напевно: в довгостроковій перспективі найнебезпечнішими активами для інвесторів усього світу будуть державні облігації та долари США. Саме так вважає і Марк Фабер, який у попередні роки помилявся вкрай рідко.

Така впевненість обгрунтована. Якщо до 14,131 трлн. дол. держборгу США (станом на 31 січня поточного року, або 96,5% від ВВП) додати непрофінансовані зобов’язання у сфері соціального забезпечення та охорони здоров’я, сума становитиме близько 379% від ВВП США.

Тобто вже тепер зрозуміло, що виходом із такої боргової піраміди може стати тільки поступове знецінювання самого американського долара, а отже - і всіх зобов’язань, номінованих у цій валюті.

У певний момент центробанки країн світу прискорять свої дії з диверсифікації активів не на користь американського долара, що, своєю чергою, ще більше зменшить попит на нього і посилить тиск на курс. За ними підуть інвестори і просто населення різних країн. Питання полягає лише в тому, як далеко зайде цей процес, чи не набуде він рис обвалу.

Ось і японські події навряд чи додадуть сили американському долару. Схоже, Японія в найближчі рік-два знайде вигідніші об’єкти для інвестицій, ніж вкладення в трежеріс (Treasuries - американські короткострокові казначейські векселі) США, якщо взагалі не вилучить частину коштів.

До речі, днями агентство Reuters подало просто сенсаційну новину, яка в наших ЗМІ ще широко не коментувалася: "Під кінець року Китай має намір дати можливість усім експортерам та імпортерам робити розрахунки в міжнародних угодах у юанях, - заявив китайський ЦБ. - Такі дії здійснюються в рамках планованого посилення міжнародної ролі юаня. У заяві на своєму сайті ЦБ пообіцяв реагувати на міжнародний попит на юань як резервну валюту".

Для тих, на чию думку, Китай прагне зберегти статус-кво, у рамках якого він прив’язує паски до долара навіки, все це може виявитися досить неприємним сюрпризом, оскільки демонструє його готовність гучно заявляти про свої наміри надати своїй валюті статусу резервної і ще більше зменшити значення долара.

Ось що каже з цього приводу газета International Business Times: "Все це частина китайського плану інтернаціоналізації своєї валюти, який у майбутньому може становити загрозу глобальній "частці ринку" таких валют, як американський долар..."

А ось цитата з часопису Spiegel: "Китайський ЦБ здивував усіх чудовою заявою. Супердержава, що зростає, хоче проводити всі свої зовнішньоторговельні операції в юанях, а не в доларах. Пекін похитнув упевненість Америки в тому, що вона представляє ключову валюту, - з серйозними наслідками для США".

Уже найближчими днями Національний народний конгрес Китаю ухвалить 12-й п’ятирічний план. Цей план, можливо, ввійде в історію як одна з найсміливіших стратегічних ініціатив Китаю. По суті, він фундаментально змінить характер китайської економічної моделі - відбудеться перехід від інфраструктури, орієнтованої на експорт та інвестиції останніх 30 років, до динаміки зростання, яка стимулюватиметься китайськими споживачами. Цей зсув справить велетенський вплив на Китай, іншу Азію і всю світову економіку.

У перспективі Китай може скоротити обсяг зайвих заощаджень, і в нього залишиться менше грошей для фінансування країн, таких як США, із дефіцитом заощаджень.

Здається, Китаю поступово набридає за рахунок свого експортного прибутку нескінченно фінансувати бюджетний дефіцит США.

Утім, не виключаємо, що такі заяви китайської влади - всього лише звичайна гра, спроба торгуватися зі своїм нерозривним партнером США.

Загальний обсяг залишків валютних резервів у Китаї наприкінці 2010 року становив 2 трлн. 847 млрд. дол. США (за даними урядового видання China Securities Journal із посиланням на джерела в Народному банку КНР). Близько 65% усіх золотовалютних резервів Китаю номіновано в американських доларах, 26 - у євро, ще 5 - у фунтах стерлінгів і ще 3% - у японській єні. Друга хвиля економічної кризи

Зможуть інші валюти - євро (стійкість якого також під величезним запитанням) або той-таки китайський юань - стати надійнішими замінниками гігантської маси американських доларів, - чи порятунок інвесторів лише в акціях надійних підприємств і коштовних металах? Відповідей на ці запитання поки що не знає ніхто.

Є лише інформація для роздумів та спостережень. І ясно: наступна стадія світової економічної кризи буде суто фінансовою, пов’язаною з паперовим цунамі реальних і віртуальних грошей.

Тим часом глава ФРС США Бернанке (прізвисько Helicopter Бен Бернанке отримав ще 2002 року за свою фразу, що він готовий розкидати долари з вертольота, тільки б зупинити дефляцію) знову виступав у конгресі й знову пообіцяв продовжити друкувати гроші і, можливо, підвищити ставки, залишивши світ у подиві й роздратуванні.

Долар (утім, інші паперові валюти теж) помалу втрачає властивості й статус "тихої гавані", в якій можна перечекати непевні часи. В якийсь момент борги, нагромаджені у світі, стане неможливо обслуговувати й реструктурувати. Схоже, ми ввійшли в ранню стадію епохи, яку колись назвуть епохою суперінфляції, оскільки надлишкові державні борги тиснутимуть на вартість паперових грошей. Правда, станеться це не через рік і не через два, період, швидше за все, розтягнеться на роки.

А зростання цін на продовольство, бавовну, золото, срібло, нафту й інші товари, яке ми спостерігаємо тепер, певною мірою ілюзорне. Це не активи дорожчають, а поступово знижується вартість грошей.

Друга хвиля масштабної економічної кризи неодмінно станеться.

Але час на роздуми та рішення щодо особистих фінансів ще є.

С. Следзь, В. Бровко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Опитування
В Контексті Finance.ua