1013
Вартість грошей узагальнять
— Валюта
У Нацбанку розраховують, що в такому випадку сама по собі облікова ставка як фінансовий інструмент зможе реально впливати на ринок реального сектора кредитування. Саме на цю ставку будуть орієнтуватися комерційні банки при визначенні ставок за своїми депозитами і кредитами. "Це дозволить зробити українську практику схожою на ситуацію в західних країнах, де обидві ставки невідступно слідують одна за одною і утворюють тандем індикаторів, на які орієнтуються фінансові ринки при розрахунку вартості фондування", - говорить скарбник ІК "Трійка Діалог Україна" Олександр Приватників. Крім того, учасникам ринку стане простіше орієнтуватися при ухваленні рішень, оскільки ставки будуть фактично тотожними.
Загадкою, правда, залишається, як центробанк має намір діяти: підвищувати облікову або знижувати ставку рефінансування. У будь-якому випадку, даний крок регулятора давно назрів. Адже наразі облікова ставка, покликана визначати найменшу ціну грошей на ринку, не працює - вона "живе своїм життям". Комерційні банки, визначаючи рівень ринкових ставок, не орієнтуються на мінімальне значення, визначене регулятором.
"Ставка рефінансування більш адекватна і важлива для банків, однак теж не є ринковою", - зауважує старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. Так, на 28 лютого ставка рефінансування овернайт становила 9,25% річних при кредитуванні під забезпечення державними облігаціями і 11,25% для незабезпечених кредитів. Облікова ж ставка НБУ з 10 серпня 2010 тримається на рівні 7,75%. Але справжня проблема, каже експерт, у тому, що незалежно від розміру ставок Національний банк практично нікому не видає кредити рефінансування. При цьому, додає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, втрачається сенс існування в українських реаліях такого інструменту регулювання ринку, як облікова ставка НБУ, адже за визначенням за цією ставкою отримати гроші в центробанку може будь-який учасник ринку будь-коли і на будь-яку суму.
На думку Олександра Жолудя, саме через небажання друкувати гроші центробанк буде всіляко затягувати процес приведення ставок до єдиного значення. "Нацбанк все одно не дасть грошей через боязнь наслідків емісії. Адже рефінансування може видаватися тільки за рахунок включення друкарського верстата, а це, в свою чергу, дає додаткові можливості для спекуляцій на валютному ринку", - говорить експерт, що побажав залишитися неназваним.
Разом з тим, зазначає член наглядової ради асоціації "Український кредитно-банківський союз", директор з інституційних відносин "Унікредит Банку" Ярослав Солтис, збереження ситуації, коли рефінансування Нацбанку можуть залучити лише деякі учасники ринку, сприяє корупції у стосунках комерційних банків і регулятора.
При цьому досягнення поставлених главою Нацбанку завдань абсолютно реально, впевнені учасники ринку. На думку Олексія Козирєва, директора казначейства банку "Хрещатик", зрівнювання ставок дозволить дещо знизити вартість рефінансування для банків, що, в свою чергу, дозволить знизити банкам ставки при кредитуванні реального сектора економіки (зараз облікова ставка - 7,75%, а рефінансування надається банкам за схемою: ставка за кредитом рефінансування для банку дорівнює обліковій ставці плюс маржа від 1,5% річних). "Якщо облікова ставка і ставка рефінансування зрівняються, то, відповідно, ця маржа не буде перекладатися на позичальника, і, таким чином, вартість ресурсу буде нижчою", - прогнозує банкір. Але для досягнення поставлених цілей Нацбанку необхідно буде підкоригувати свою нормативну базу, що стосується порядку рефінансування, і ще раз проаналізувати механізм формування та розрахунку облікової ставки.
Однак, зазначає глава наглядової ради "Платінум Банку" Юрій Блащук, не варто забувати, що облікова ставка за визначенням повинна бути не меншою за рівень інфляції. За результатами 2010 р. інфляція склала 9,1%, а на поточний рік запланована на рівні 8,9%. Хоча радник міністра економіки, колишній заступник голови НБУ Сергій Яременко впевнений, що перевищення обліковою ставкою рівня інфляції буде означати "хрест на економіці України", оскільки для активізації кредитування реального сектору необхідно якраз знижувати облікову ставку. "Разом з тим умови співпраці України з Міжнародним валютним фондом у рамках програми stand by не передбачають такого зниження, що заганяє вітчизняну економіку в замкнене коло", - обурюється фінансист. При цьому, зазначає він, розвинені західні економіки, розуміючи, що рефінансування можливо тільки за рахунок емісії, запросто дозволяють собі друкувати нові гроші. "Національний же банк України втратив свої функції, перетворившись фактично на обмінний пункт валют. Він працює згідно з нав'язуваною ззовні парадигмою, коли емітувати гривню не можна. При цьому відбувається поступова доларизація економіки", - пояснює експерт. На його думку, зближення значень облікової та ставки рефінансування не має сенсу, поки Національний банк не буде вільно проводити операції на відкритому ринку.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
