494
Фінринку загрожують мегаорганом
— Казна та Політика
"Триває серйозна робота над аналізом функцій в плані їх поєднання. Наприклад, дискусія, куди подіти всі кредитні установи. Повинні вони перебувати під контролем нашої комісії чи НБУ? Але через місяць реформування фінсектора все одно відбудеться", - додав голова Держфінпослуг.
Мета такого об'єднання, яка офіційно озвучується, - скорочення адміністративних витрат шляхом урізування штату державних чиновників. Але експерти бачать зовсім іншу мотивацію влади - посилення контролю над фінансовим ринком шляхом створення єдиного мегарегулятора, цілком підконтрольного владі.
Яка доля чекає саму Держкомісію - поки неясно, але, схоже, там готові до будь-якого результату. "Держфінпослуг спокійно поставиться до будь-якого рішення влади", - проявив у бесіді філософську позицію начальник відділу зі зв'язків з громадськістю Держфінпослуг Володимир Шевченко.
Більш стримано оцінюють ініціативу президента в ДКЦПФР. І хоча член комісії Олексій Петрашко не висловився прямо проти об'єднання регуляторів, у той же час він назвав це політичним, а не економічним рішенням.
Екс-чиновники Нацбанку дозволяють собі ще жорсткіші висловлювання на адресу даної ініціативи. "Не можна об'єднати функції окремих держструктур в один орган. Така ідея здається взагалі нереальною. Втім, це мрія будь-якої держави - об'єднати ці функції і мати ось такий орган, який абсолютно координовано регулював би все, що відбувається у фінансовому секторі. Але такого ні у кого не вийде, тому що це занадто громіздка структура", - заявив екс-заступник голови НБУ Сергій Яременко. На його думку, при об'єднанні трьох відомств рано чи пізно дійде до того, що буде порушено питання: "А хто головний?" "Створення структури незалежно від трьох цих відомств зробить такий орган далеким від реальних подій у тій чи іншій сфері. Що теж є недоліком та не дасть нічого хорошого. А діяльність такої організації можна порівняти зі спалахами на Сонці, спочатку це може принести користь, проявляється якась активність, але потім все загасає", - філософствує Сергій Яременко.
Підтримує колегу по ринку і фінансовий експерт Ерік Найман. "Об'єднати ці три структури нереально, тому що у них дуже різні функціональні обов'язки та можливості. Крім того, шлях до створення мегарегулятора вимагає суттєвих змін у законодавстві. Це довгостроковий проект, і взагалі не факт, що це потрібно. Хто на сьогодні обґрунтував необхідність створення такого органу? Напевно, потрібно було б вислухати ширше коло учасників ", - обурюється фінексперт.
Він прогнозує, що поєднання цих трьох ланок в один ланцюг обов'язково призведе до того, що вона "порветься" на найслабшій структурі. А враховуючи, що це станеться з такою величезною державною монополією, то ризики для системи в зв’язку з цим збільшаться в кілька разів.
"Крім того, при такому об'єднанні послабиться функціональність Нацбанку як самого сильного регулятора і зросте сила інших", - додає Найман.
Втім, існує і протилежна точка зору. "У світі існують моделі побудови нагляду за фінансовими та фондовими ринками з використанням єдиного регулятора. Тому створення такого органу є реальним", - запевняє управляючий директор ІК "Трійка Діалог Україна" Артемій Єршов. Але для цього, за його словами, необхідно перш за все підготувати і прийняти відповідне законодавство, визначивши в ньому, чи буде об'єднання функцій відбуватися на базі одного з існуючих регуляторів чи ж буде створюватися нова структура.
Але і прихильники, і противники створення мегарегулятора погоджуються з тим, що якщо влада об'єднає свої сили, до кінця поточного року такий держрегулятор може бути створений. Інше питання, що, крім законодавства, такій установі необхідно буде і фінансування. Якщо це відбуватиметься на базі Національного банку і до нього будуть приєднувати функції інших підрозділів, то фінансування, відповідно, буде надходити з поточної операційної діяльності НБУ. Це найменш болісний варіант. Якщо ж це буде за рахунок інших джерел, тоді кошти будуть взяті з бюджету України. "І якщо мова буде йти про декілька десятків мільйонів гривень, і ці гроші в бюджеті можуть знайти", - упевнений Ерік Найман.
Експерт Українського аналітичного центру Наталія Щербина нагадує, що ідея "трьох в одному" не нова і вперше це питання було порушене ще в 2001-2002 рр., коли була перша хвиля скорочення держслужбовців. Тоді йшлося про те, що деякі функції держрегуляторів можна було б об'єднати і для фінансового ринку. Такий регулятор можна створити на зразок Податкової служби України, яка проводить нагляд за всіма структурами фінансового сектора. "Але такий регулятор ні до якого поліпшення не приведе, якщо в його діяльності не буде об'єктивності і прозорості", - вважає Наталія Щербина.
Міжнародні експерти висловлюються про ініціативу гаранта ще більш жорстко. "Є рука, яка годує, а є рука, яка карає, і напевно, нелогічно, щоб ці руки виконували одні функції. Зрозуміло, що президенту хочеться контролювати все єдиним центром, але в цьому немає раціонального зерна", - заявив у коментарі один з європейських банкірів.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
