2213
Банки чистять портфелі
— Кредит&Депозит
Вперше з 2008 року частка проблемних кредитів у банках різко знизилася. Але не тому, що клієнти повертають борги - банки чистять свої портфелі, щоб видати нові кредити.
Банки активно прощаються з простроченими кредитами. Якщо ще в кінці грудня із 757,9 млрд. гривень, виданих українською банківською системою в борг, 90,3 млрд. боргів були проблемними, то вже на початку цього року сума зменшилася на 5 млрд. Таке різке скорочення обсягу проблемних кредитів відбулося вперше за кілька років - з початку 2008 року він тільки зростав.
За даними НБУ, на початку 2008 року сума проблемних кредитів у цілому по системі становила 6,4 млрд. За час кредитного буму 2007-2008 років і потім економічної кризи ця цифра збільшилася майже в 15 разів. У деяких банків на початок нинішнього року частка проблемних кредитів у портфелі досягла 10-20%, в окремих випадках -70-80%. У всьому світі поширена практика, коли прострочена або сумнівна заборгованість за кредитами виноситься на позабалансові рахунки і не псує фінансову звітність, але українські банки вдавалися до цієї можливості нечасто. "Ми тягли за собою цей вантаж, тому що фактично списати кредити виявилося неможливим - треба було або дочекатися смерті боржника, або повного банкрутства компанії", - розповів голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін.
Наприкінці минулого року банки отримали можливість позбутися баласту. І, як упевнені експерти, протягом найближчих трьох років будуть намагатися максимально скоротити частку "проблемки".
Чистка портфелів
Кінець кредитних канікул. На думку Олександра Сєдих з "Простобанк Консалтинг", ера відстрочок по кредитах закінчилася.
Від необхідності чекати смерті позичальника або остаточного банкрутства компанії банки наприкінці осені минулого року позбавив НБУ, видавши постанову, що спрощує процедуру списання боргів. Тепер, на думку фінрегулятора, повинні бути списані кредити, прострочені більш ніж на 90 днів, якщо фінансовий стан позичальника є нестабільним або незадовільним. Кредити та недоотримані відсотки по них з пенею банк зобов'язаний списувати з резерву.
Крім постанови, головний фінрегулятор в кінці року поширив серед банків лист із закликом активніше списувати прострочення. Однак далеко не всі банки відгукнулися на заклик, побоюючись реакції податкових органів. У ДПАУ списання боргів трактують як джерело доходу для банків. Відповідно, списуючи борги юридичних компаній, банки повинні були платити 25-відсотковий податок на прибуток, списання боргів фізосіб тягло сплату 15-відсоткового податку. "Тому багато банків не ризикували активно списувати, навіть після появи інструкції НБУ. Зараз нові правила перебувають на погодженні в Мінфіні. Коли відомство винесе свій вердикт, списання кредитів стане прозорим", - говорить перший віце-президент Асоціації українських банків Володимир Бондар.
Незважаючи на те, що багато банків як і раніше тягли за собою вантаж боргів, в кінці минулого року намітилося декілька лідерів по списанню. Наприклад, в грудні 4,4 млрд. грн. списав Промінвест-банк. За інформацією з відкритих джерел, понад 800 млн. списав УкрСиббанк, близько 300 млн. - ПриватБанк.
Оскільки, за даними аналітика ІК Dragon Capital Анастасії Туюкової, майже дві третини проблемної заборгованості припадає на позичальників-фізичних осіб, в основному банки списують невеликі борги по кредитних картках, споживчих кредитах, зрідка - по автокредитуванню. "Це десятки тисяч дрібних кредитів, які забирають багато часу і грошей на адміністрування. Прибуток від них менший, ніж витрати на персонал і судові витрати", - пояснює голова правління Райффайзенбанк Аваль Володимир Лавренчук.
Новий виток
Перешкоди зняті. Голова Укрсоцбанку Борис Тимонькін і Райффайзенбанк Аваль Володимир Лавренчук впевнені, що НБУ полегшило для банків списання боргів.
"Щоб списати борги, банки спочатку повинні збільшити капітал, а потім списувати мертві кредити на таку суму, наскільки дозволяє капітал. Якщо чесно показувати проблемні борги, банк може отримати мінусовий капітал. А тоді його потрібно закривати", - розповідає технологію екс-заступник голови НБУ Олександр Бондар. Однак банки готові до таких дій, аби тільки позбутися баласту.
"Для банків дуже важливо мати можливість перенести погану заборгованість на позабалансові рахунки. Це зовсім інші показники кредитного портфеля, інша звітність. Фінансовий стан банку після списання боргів виглядає набагато краще", - говорить голова правління Правекс-Банку Сергій Наумов. За словами Володимира Лавренчука, це зробить їх більш привабливими для інвесторів, і їм буде простіше знаходити гроші на європейських ринках. Крім того, очищення кредитного портфеля від зайвої заборгованості дозволяє банкам активніше видавати нові позики.
За словами Анастасії Туюкової, висока частка проблемних активів гальмувала розвиток кредитування в минулому році. Зіткнувшись з великими неповерненнями, банки підвищили вимоги до фінансового стану позичальника, рівня покриття заставою, суми початкового внеску. "Банки зафіксували збитки і зараз готуються відновлювати кредитування", - відзначає фінансовий директор компанії "Простобанк Консалтинг" Олександр Сєдих. Повернення до докризових умов експерти, звичайно, не обіцяють, проте припускають деяке пожвавлення на ринку.
Але глобальна чистка не принесе полегшення позичальникам. Експерти нагадують, що списання не означає прощення боргів. "Борги будуть винесені за балансовий рахунок, і, якщо є якісь активи в компанії або позичальника, з ними продовжать працювати", - каже Борис Тимонькін.
В колектори
Щоб позбутися проблемної заборгованості, не зв'язуючись з податковими органами, банки в 2010-му активізували продажу боргів колекторам. За різними оцінками, в минулому році колекторські компанії перекупили борги на суму до 5 млрд. гривень. "Банки стали активно продавати свої активи. За рік портфель кредитів, наприклад, в роботі нашої компанії, збільшився втричі. Якщо на початку 2010-го ми працювали з 300 мільйонами, то зараз-це більше мільярда гривень, з яких 50% - саме викуплені борги", - описує ситуацію експерт компанії "Укрборг" Ірина Бутко.
За словами її колеги, директора колекторської компанії "Авеста-Україна" Сергія Святини, почин поклав Правекс-Банк, продавши в 2009-му компанії CCG кредитний портфель на 930 млн. грн. всього за 0,4% від номіналу. В кінці минулого року компанія оголосила про продаж ще 500 млн.
У середньому зараз колектори купують кредити за 5-7% суми боргу. Проте ціна може коливатися в межах від 1 до 20%. За словами Анастасії Туюкової, протягом найближчих 2-3 років обсяг цього ринку може досягти 50-70 млрд. грн. в номінальній сумі кредитів.
Колекторські покупки на стан кредитних портфелів банків істотно не вплинуть - іпотечні кредити банки їм не віддадуть, продаючи тільки дрібні споживчі кредити. А відповідно, банки продовжать масове списання. За прогнозами експертів, чистка активів буде проходити протягом трьох років.
Наталія Гузенко
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
