1592
Біржі позбавляють торговців
— Фондовий ринок
Депутати також врахували зауваження президента до ветованої ним версії поправок до закону і залишили в ньому норму про те, що ПАТ зобов'язане пройти процедуру включення акцій в біржовий список хоча б однієї фондової біржі. Хоча в чинному законі вона звучала суворіше: "ПАТ зобов'язане пройти процедуру лістингу і залишатися в біржовому реєстрі як мінімум на одній біржі".
Ефект, який може дати законодавча ініціатива, експерти оцінюють по-різному.
"Скасування норми чинного закону "Про акціонерні товариства", згідно до якої укладення договорів купівлі-продажу акцій ПАТ, що пройшов процедуру лістингу на фондовій біржі, може здійснюватися тільки на цій фондовій біржі, поза всяких сумнівів спрямована на розвиток позабіржової торгівлі, збільшення кількості операцій на даному ринку з наступним припливом необхідних інвестицій", - вважає аналітик Credo Line LLC Катерина Шевченко.
Адже процедура лістингу ПАТ в Україні - досить складний процес, враховуючи фінансові можливості українських компаній. Лише одиниці з них можуть пройти цей непростий шлях підготовки всієї необхідної документації. "Недостатня кількість компаній володіють необхідними фінансовими ресурсами. До того ж перешкодою є непрозорість ведення бізнесу в Україні", - констатує Катерина Шевченко.
Таким чином, нова норма про обов'язкову процедуру включення цінних паперів акціонерного товариства до біржового реєстру хоча б однієї з бірж сприяє підвищенню прозорості фондового ринку, зокрема, завдяки обов'язковості та оперативності розкриття додаткової інформації про суспільство. А також допомагає визначити справедливу ринкову вартість цінних паперів ПАТ і, таким чином, поліпшити їх інвестиційну привабливість для українських та закордонних бізнес-партнерів, впевнений аналітик.
"Крім біржового, принципи організаційно оформленого ринку мають поширюватися і на позабіржовий сектор ринку. Всупереч поширеній думці, цивілізований позабіржовий ринок в Україні до недавнього часу фактично був відсутній, вважає експерт. Адже угоди, які в Україні традиційно вважалися позабіржовими, згідно зі світовою практикою, належать до так званих "угод за домовленістю", - додає експерт Credo Line LLC.
Нагадаємо, що механізм позабіржової торгівлі акціями ПАТ полягає в наступному. Інвестор, який бажає купити або продати цінні папери на позабіржовому ринку, наймає брокера, який намагається знайти дилерів, що пропонують найвигіднішу ціну угоди за цим цінним папером. Цей метод купівлі-продажу істотно відрізняється від торгів на звичайних фондових біржах, де всі замовлення на купівлю або продаж проходять через фахівця, завдання якого полягає в організації оптимальних (найвигідніших для інвесторів) угод. На ринку ОТС (Over-The-Counter) брокерам, щоб знайти найвигіднішу можливість, доводиться здійснювати безпосередній пошук пропозицій дилерів.
Водночас експерт попереджає, що хоча позабіржовий ринок цінних паперів є надійним способом для проведення угод, інвесторам варто враховувати, що на позабіржовому ринку часто починають свою діяльність компанії, які відчувають гостру нестачу коштів для того, щоб пройти реєстрацію на біржових ринках. Незважаючи на це, багато інвесторів укладають угоди на позабіржовому ринку цінних паперів, розраховуючи отримати солідний прибуток, у випадку якщо компанія зможе "міцно стати на ноги" з плином деякого часу.
"Очевидно, що операції на позабіржовому ринку несуть більше ризиків, ніж на організованому. Однак компенсацією цьому є відсутність обмежень на параметри угод з боку торговельних систем (мається на увазі відсутність цінових обмежень, вимог до строків поставки/розрахунків і цілого ряду додаткових умов), а головне - можливість здійснити операцію з тими видами цінних паперів, які часто просто не допущені до торгів на фондових біржах або за якими знайти контрагента на біржовому ринку не вдається. Таким чином, гнучкість позабіржового ринку сприяє збільшенню кількості угод і підвищенню активності його учасників", - підкреслює Катерина Шевченко.
Правда, інші опитані експерти не такі оптимістичні в оцінках ухваленого парламентом документа. На думку партнера юридичної компанії JURIMEX Богдана Шаповала, позбавляючи емітента необхідності залишатися в біржовому реєстрі фондової біржі, але залишаючи обов'язок проходження лістингу, законодавець не вніс по суті нічого нового. Акції значної частини ПАТ як продавалися поза біржових майданчиків, так і будуть продаватися. Більше того, питання використання механізму біржової торгівлі має вирішуватися емітентами самостійно, а не в наказовому порядку, впевнений експерт.
В тому, що нововведення не має великого сенсу, впевнений і голова правління Української біржі Олег Ткаченко. Так, відзначає він, норма закону, яка діяла раніше, що свідчила про необхідність здійснення угод лише на біржі, дійсно була дуже жорсткою, адже існують певні види операцій з нестандартними умовами, які дуже складно укласти на біржі. Однак нова норма абсолютно протилежна старій, що теж є крайністю. "Стара норма свідчила, що ПАТ повинні входити до лістингу. Лістингові умови - це ряд додаткових вимог до розкриття інформації. Публічність компанії в тому і полягає, що вона зобов'язана розкривати всю необхідну інформацію в обсягах, які встановлюють регулятор і біржа", - говорить експерт.
Тепер виходить, що в компанії зникає необхідність бути в лістингу, але виникає вимога пройти процедуру включення акцій компанії до біржового списку. Водночас ця процедура не накладає ніяких додаткових зобов'язань на самого емітента. Наприклад, член біржі може подати заяву на включення того або іншого паперу до біржового списку, і при цьому від самого емітента абсолютно нічого не потрібно. Відповідно до регулюванням ДКЦПФР біржа зобов'язана виключити з біржового списку цінних паперів, з якими протягом 60 днів не було угод. Але згідно з цим законом від компаній потрібно тільки, щоб їх акції потрапили в цей список, а не перебували там. Тому виходить, що компанії досить включити папір у біржовий список, і неважливо, що після 60 днів вона може бути виключена.
"Те, що з закону були прибрані вимоги про обов'язковість лістингу, а замість цього емітентам досить просто перебувати в біржовому реєстрі, скасовує більшість вимог, які передбачає лістинг", - бідкається директор департаменту ринків акціонерного капіталу групи компаній "Інвестиційний Капітал Україна" Влад Синані. На його думку, це призведе до того, що на біржі з'явиться більше формально публічних компаній. "До того ж з урахуванням того, що в нас десять бірж, більшість з яких неактивні і були формально створені для приватизації, на жаль, немає передумов, що емітенти будуть вищої якості, ніж зараз", - упевнений експерт.
Таким чином, вважає він, віддаляється перспектива появи дійсно прозорих публічних компаній на вітчизняному фондовому ринку, а отже - можливість якісно поліпшити інструменти, брак яких постійно відчувається.
Руслан Кисляк
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
