Свобода для паперів — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Свобода для паперів

Фондовий ринок
1441
Новоспечений Податковий кодекс створив передумови для появи внутрішніх IPO і припливу коштів населення на фондовий ринок.
Торговці цінними паперами - одні з небагатьох, кого набрання чинності віхового документа швидше радує, ніж засмучує. "Прийняття кодексу - крок вперед. Його потрібно допрацьовувати, але без нього було б гірше", - висловлює загальний настрій директор компанії I-NVEST Владислав Ревчук.
У кодексі багато технічних, але важливих деталей. Він регламентує оподаткування інвестиційних операцій фізичних осіб, відносячи цінні папери, корпоративні права та деривативи до інвестиційних активів, тоді як раніше це не було чітко прописано в податковому законодавстві.
Серед іншого Податковий кодекс скасовує податок на прибуток від емісійного доходу, тим самим усуваючи перешкоди для проведення публічних розміщень акцій (IPO). Тепер різниця між номіналом і ціною покупки, яка вища від нього, включається до валових витрат. З цієї причини досі нові емісії акцій розміщувалися тільки за номіналом і викуповувалися переважно мажоритарними акціонерами для припинення розмивання їх частки. "Саме ця маленька деталь вбивала інтерес до зростання капіталізації. Наявність даного податку заохочувала корупцію серед посадових осіб підприємств, маніпуляції та незаконне використання інсайдерської інформації", - підкреслює президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак.
Нижчий податок на вклад в інвестфонд
Передбачає кодекс і зменшення податків. Особливо радує фондовиків стаття 167, яка регламентує зниження ставки податку при отриманні дивідендів з п'ятнадцяти до п'яти відсотків (для нерезидентів вона збережена на рівні 15%). Раніше такі доходи оподатковувалися за сумарною ставкою 40% (25% податку на прибуток і 15% податку на доходи фізосіб). Крім того, тепер при виплаті дивідендів приватним особам і фондам підприємства не будуть нараховуватися авансові платежі з податку на прибуток. Це послаблення має сприяти збільшенню дивідендних відрахувань компаніями та зростання вартості акцій.
Зменшення до п'яти відсотків ставки податку на дохід по інвестованих активах, які виплачує КУА своїм інвесторам, буде стимулювати вкладення в інвестфонди.
Та ж 167-а стаття передбачає і зменшення втричі, до п'яти відсотків, податку з доходу, який виплачує компанія з управління активами (КУА) клієнтам інвестиційних фондів, а також податку на доходи у вигляді відсотків (дисконту), отриманих власниками облігацій від їх емітентів. Доходи інвестиційного фонду не підлягають оподаткуванню на етапі реалізації КУА інвестиційних проектів. Тобто інвестфонд може провести на ринку безліч прибуткових операцій, але поки доходи від них залишаються у фонді, проміжного оподаткування немає. Це сприятиме зростанню інтересу населення до цих фінансових інструментів. "Для зниження витрат на сплату податків інвестори (резиденти або нерезиденти) будуть надавати свої активи в управління", - вважає член ради асоціації "Українські фондові торговці" Олег Швець.
Є в документі і хороша новина для іноземних інвесторів - зрівняння ставки оподаткування доходів від інвестицій нерезидентів та резидентів (на рівні 15%). А адже раніше нерезиденти повинні були платити вдвічі більше.
Біржі вістують
Порадувала представників вітчизняного ринку цінних паперів і Державна податкова адміністрація. Вона видала лист про відображення негативного фінансового результату по операціях з цінними паперами та деривативами в 2010 році, в якому скасувала своє попереднє роз'яснення про віднесення на витрати в цьому році тільки 20% валових витрат попередніх періодів.
На думку учасників ринку, ще один позитивний момент Податкового кодексу - різний підхід законодавця до оподаткування позабіржових і біржових операцій. Гравці ринку також схвалили преференції щодо формування ціни і витрат на біржах. Вони вважають, що це може значно активізувати організований фондовий ринок. Так, для визначення інвестиційного доходу, отриманого фізичними особами на організованому ринку від операцій з інвестиційними активами, вже не існує так званої проблеми 30 днів. "Раніше діяли досить заплутані нормативи розрахунку інвестиційного прибутку, які тепер за біржовими угодами скасовані. Вони формували складний порядок визначення фінансового результату. У разі здійснення операцій з одним і тим же цінним папером протягом 30-денного періоду, в результаті яких інвестор зазнав збитків, ці збитки при розрахунку податкових зобов'язань могли не враховуватися", - відзначає Ревчук.
Скасування "правила 30 днів" значно спростить роботу фізособам на фондовій біржі. Проте за позабіржовими угодами цю норму ніхто не скасовував, і багато фахівців розчаровані.
Корм для спекулянтів
Правила оподаткування доходу від операцій з цінними паперами для юридичних осіб, що перекочували до Податкового кодексу, створили в Україні цілу галузь з реєстрації, лістингування та обігу так званих сміттєвих акцій. "Навіщо платити податок на прибуток від торгівлі цінними паперами, якщо на суму прибутку можна купити "сміття" у представників згаданої галузі (вивівши тим самим кошти за кордон або перевівши в готівку), потім знецінити це "сміття" у себе на балансі", - каже Козак. Спочатку добрий намір - зменшити податковий прес для інвесторів - призвів до корупції при реєстрації "сміттєвих" емісій, відходу від податків і, як наслідок, загального підвищення податкового навантаження на сумлінних платників податків.
Голова правління Української біржі Олег Ткаченко констатує, що в Податковому кодексі не враховано пропозиції цього фондового майданчика у частині віднесення на витрати витрат фізичних осіб на брокерське і депозитарне обслуговування, без яких інвестори не можуть здійснювати операції з інвестиційними активами.
Не враховано в Податковому кодексі і пропозицію біржовиків про сальдування доходів юридичних осіб, отриманих від операцій з цінними паперами та деривативами. У нинішньому році в Україні запрацював терміновий ринок, який дає можливість хеджувати ризики, тому пропозиція біржі полягала в тому, щоб юридичні особи могли сальдувати фінансовий результат від операцій з усіма видами цінних паперів і деривативів. "При хеджуванні цілком логічним є здійснення операцій як на терміновому, так і на фондовому ринках. При цьому одні з них будуть прибутковими, а інші збитковими. Однак за рахунок прибутку від операцій з одними активами можна перекрити збитки за іншими операціями", - пояснив Ткаченко. Втім, біржовики сподіваються, що їхні пропозиції все-таки будуть враховані при розробці закону про деривативи.
Президент асоціації "Фондове Партнерство" Ірина Зоря вважає, що відсутність у документі операцій РЕПО (коли цінний папір продається із зобов'язанням зворотного викупу) - великий недолік кодексу. "Обсяг цих операцій на ринках сусідніх країн становить трильйони доларів. Наприклад, в Росії створено податкові пільги, і держава отримала інструмент. У тому числі і для управління ліквідністю", - зазначила Зоря.
Конкуренція для депозиту
У цілому гравці ринку вважають, що запровадження оподаткування відсотків за банківськими депозитами (намічено на 2015 рік) з часом змусить людей звернути увагу на інші фінансові інструменти. До того ж відсоткові ставки по банківських вкладах неухильно падають.
Інтернет-трейдинг, швидше за все, буде найбільшим бенефіціаром від введення нових правил щодо оподаткування доходів фізосіб, отриманих в результаті інвестування й торгівлі цінними паперами. Активно розвиватимуться довірче управління та інвестфонди. Завдяки поступовому зростанню ліквідності і збільшенню обсягів коштів, доступних для вкладення на фондовому ринку, в середньостроковій і довгостроковій перспективі буде можливим проведення IPO на українських біржах.
Віктория Бондарчук
За матеріалами:
expert.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас