2465
Черговий ляпсус ПК: арештувати рахунок можна, а зняти арешт - ні
— Казна та Політика
Скільки не обговорюй тему Податкового кодексу, а новини все одно будуть. Виною тому той факт, що закладені в документі нормативи містять у собі низку суперечностей та відвертих ляпсусів. Один з них - в ПК прописані підстави для накладення податківцями арешту на рахунки платників, але в ньому відсутні положення, які давали б право податковій арешт зняти.
Навіть при подальшому виконанні платником вимог податкової служби його рахунки будуть під арештом, адже у податкової відсутні повноваження як на зняття арешту, так і на звернення до суду із заявою про таке зняття. П. 91.4 ст. 91, що регулює порядок зняття арештів та встановлює обмеження часу арешту рахунків, поширюється виключно на випадки, коли платник має податковий борг і йому призначено податковий керуючий. Очевидна недоробка ПК буде мати вкрай серйозні наслідки для платників, підданих таким покаранням.
Отже, по порядку...
Оскаржити можна, але виконання не зупинити
Згідно з ПК, платник не обмежується в праві відкривати нові рахунки, проте всі вони ставляться на облік в органах податкової служби (ст.69 ПК). До цього видаткові операції з рахунків не здійснюються. При цьому податкова може відмовити платнику в постановці на облік рахунку, правда, на невідомій підставі (встановлюються податковою) - п. 69.5 ст. 69 ПК.
Варто відзначити, що платника не повинна розслабляти та обставина, що арешт рахунків здійснюється на підставі рішення суду. Адже Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 183-3) передбачена спеціальна спрощена процедура розгляду звернень податкової служби, яка може відбуватися без платника (хоча і з обов'язковим його повідомленням). Термін на розгляд звернення - три дні. Визначення суду може бути оскаржене, що, проте, не зупиняє його виконання.
До помешкань можна не пускати
Пункт 20.1.15 Податкового кодексу передбачає право податкової служби звертатися до суду для зупинення видаткових операцій на рахунках платника у разі, якщо платник податків не допускає посадових осіб органів державної податкової служби до огляду територій та приміщень, які використовуються для здійснення господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для одержання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування, та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.
У даному випадку мова йде не про недопуск до перевірки, а саме про недопуск до огляду приміщень, який проводиться тільки в межах податкової перевірки (документальної виїзної або фактичної). Таким чином, посадові органи податкової служби не мають права вимагати допуску до приміщень і на території платника без належним чином оформленої документації на перевірку (ст. 81 ПК).
Податкові органи не мають також права доступу до житлових приміщень (помешкань) згідно з п. 20.1.11 та п. 16.1.13 ПК України.
Нагадаємо, згідно зі ст. 379 Цивільного кодексу, житлом є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатні для проживання в них. Поняття житлового будинку, квартири визначені у статтях. 380, 382 ЦК України. Очевидним є і наступний висновок - якщо житло використовується для господарської або підприємницької діяльності, то в цьому випадку податкові органи можуть бути до нього не допущені обґрунтовано.
Данило Гетьманцев, кандидат юридичних наук
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
