3506
НБУ офіційно заявив, що буде домагатися повної заборони валютного кредитування
— Кредит&Депозит
Під час зустрічі з представниками Асоціації українських банків перший заступник голови Нацбанку України Юрій Колобов заявив про те, що Нацбанк продовжує дотримуватися принципової позиції щодо заборони валютного кредитування населення.
Регулятор хоче заборонити валютне кредитування не тільки фізосіб, а й корпоративних клієнтів.
Більше того, за його словами, НБУ зараз розробляються механізми вирішення питання значного накопичення пасивів в інвалюті, які виникли у зв'язку з існуючою забороною валютного кредитування населення. За словами Юрія Колобова, цю проблему НБУ має намір вирішити за допомогою операцій своп.
Банкіри, незважаючи на те, що ресурси у валюті дешевші і, відповідно, валютне кредитування для них вигідніше, ініціативу НБУ сприйняли на ура.
"Ми підтримуємо позицію НБУ про недоцільність кредитування фізосіб в інвалюті, бо значні валютні ризики при такому кредитуванні фактично повністю знаходяться на позичальнику", - заявив директор казначейства банку "Хрещатик" Олексій Козирєв. За його словами, оскільки середній термін кредитних продуктів для фізосіб становить три-п'ять років, імовірність змін курсів валют при таких термінах досить висока, а криза чітко показала наявність таких ризиків та їх проблематику для населення.
На думку банкіра, для стабільного та фінансово дисциплінованого і платоспроможного позичальника можливість отримання гривневого споживчого кредиту абсолютно достатня для вирішення всіх його побутових проблем. До того ж відсутність валютних ризиків буде тільки додатковим плюсом в цій ситуації.
"Для запобігання валютних ризиків кредитування доцільно здійснювати в тій валюті, в якій позичальник одержує свої доходи. Для населення це, безсумнівно, гривня", - підтверджує слова колеги начальник кредитного управління "ІНГ Банку (Україна)" Олексій Мостовий.
Що ж стосується корпоративних клієнтів, експерт наполягає на видачі валютних кредитів тільки експортерам, які, відповідно, мають валютну виручку. "Багато компаній, які не проводили експортної діяльності, але мали запозичення в іноземній валюті, опинилися в складному становищі саме в період девальвації національної валюти", - підкреслює Олексій Мостовий. Таким чином, як зазначають банкіри, доцільно було б не тільки заборонити кредитування в інвалюті населення, але і корпоративного сектора.
"Раніше умови, на яких видавалися кредити в інвалюті, були більш вигідними, ніж гривневі кредити, що стимулювало валютні запозичення, - пояснює Олексій Мостовий.- Але поява довгострокових гривневих ресурсів за оптимальною ціною сприятиме подальшому збільшенню кредитування в гривні".
Приєднується до думки банкірів і аналітик інвестиційної групи "Сократ" Олександр Саливон. "Ми підтримуємо ініціативу Національного банку і припускаємо, що це дозволить знизити курсові ризики і населення, і банківської системи", - говорить він. Як повідомляє експерт, враховуючи, що 72% кредитів фізичним особам видано в іноземній валюті, - ці ризики значні.
Але хор захоплених заявою НБУ підтримують не всі. "Безлімітне кредитування в інвалюті для населення - це великий ризик, але і повна заборона кредитування - це теж не рішення", - обурений старший аналітик ІК "Трійка Діалог Україна" Євген Гребенюк. За його словами, в країні, де занадто вже високий рівень доларизації та тіньової економіки, повна заборона на валютне кредитування призведе до зниження темпів зростання економіки.
На думку експерта, в даному випадку потрібно шукати компроміс. "Думаю, Національному банку потрібно концентруватися на поліпшенні ризик-менеджменту в окремих банках і в системі в цілому. Потрібно вводити і суворо контролювати виконання Європейських стандартів ризик-менеджменту в банках, тому що банк з нормальною системою ризик-менеджменту сам повинен розуміти, в яких випадках і під які відсотки він може видати валютний кредит", - пропонує своє вирішення проблеми валютних ризиків Євген Гребенюк. Але при цьому, як відзначає аналітик, необхідні універсальні законодавчі обмеження на правила видачі кредитів.
Наприклад, можна прибрати з системи кредити без першого внеску і ввести мінімальну передоплату (не менше 30%) за кредитом, щоб відсіювати потенційно неплатоспроможних клієнтів.
"Оскільки значні масштаби кредитування в іноземній валюті посилили в 2009 р. вплив кризи на банківську систему, то заборона таких операцій була вимушеним кроком щодо недопущення подальшого погіршення ситуації", - пояснює аналітик ІК Phoenix Capital Олександр Лозовий. У той же час експерт відзначає необхідність дозволу кредитування в іноземній валюті. "Але на даному етапі дозвіл кредитування в інвалюті має проводитися одночасно з розвитком механізмів управління валютними ризиками", - говорить він.
Так, наприклад, в меморандумі з МВФ уряд зобов'язався ввести ринок форвардних контрактів на іноземну валюту до кінця першого півріччя поточного року. Необхідним кроком з вирішення валютного кредитування має стати в тому числі і політика НБУ, спрямована на поступовий перехід на плаваючий обмінний курс гривні. Фіксований ж курс гривні при різниці у відсотках за кредитами в гривні і в доларах сприяв тому, що позичальники при прийнятті рішення про валютному кредиті не враховували можливі валютні ризики.
"На даному етапі заборона валютного кредитування не зробить істотного впливу на результати діяльності банківської системи", - стверджує Олександр Лозовий. З іншого боку, на його думку, в короткостроковому періоді валютне кредитування могло б істотно поліпшити перспективи розвитку приватних підприємств і домогосподарств.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
