5696
Чому банки намагаються привчити українців користуватися пластиковими картками
— Фінтех і Картки
За даними НБУ, кількість карт, за якими за останній рік була проведена хоча б одна видаткова операція, в III кварталі 2010 року збільшилася на 80,8 тис. шт. (до 28,82 млн шт.). В принципі, приріст за три місяці мізерний - лише 0,3%. Однак для фінустанов, які втратили за час кризи більше третини активних карт (14,1 млн шт.), саме відновлення зростання має колосальне значення.
Крига скресла
Банкіри сподіваються, що до кінця 2010-го тенденція збережеться. "Щорічно в IV кварталі кількість операцій значно збільшується в порівнянні з попередніми трьома", - прогнозує провідний економіст відділу розвитку карткового бізнесу ОТП Банку Артем Єфременко.
Зростання числа активних користувачів підтверджує і дослідження компанії GfK Ukraine: у 2010 році 47,3% респондентів старше 16 років користуються пластиковими картками, а це на 4,3 п. п. більше показника 2008-го. "За рік кількість операцій з однієї карти на місяць збільшилася на 25%, - підраховує голова правління UPC Антон Романчук. - Були часи, коли з однієї карти відбувалося 1-1,4 операцій на місяць, тепер - 3-4". Зростає й обсяг операцій: за даними регулятора, за дев'ять місяців 2010 року сума транзакцій з використанням платіжних карток майже досягла загальної суми за весь попередній рік. За підрахунками Артема Єфременко, за підсумками 2010-го обсяг операцій збільшиться більш ніж на 15% щодо 2009-го.
Поки українці як і раніше надають перевагу готівці. За даними GfK Ukraine, найпопулярнішою операцією з карткою залишається зняття грошей через банкомат (так роблять 86,6% опитаних), на другому місці - зняття грошей через касу банку (36%), на третьому - оплата товарів і послуг в магазинах. І якщо частка перших двох операцій поступово зменшується, то розплачуватися карткою українці стали частіше (17,6% в 2010 році в порівнянні з 13,6% у 2008-му).
Популяризація безготівкових платежів вигідна в першу чергу самим банкам. За підрахунками фахівців, робота з готівкою (інкасація, покупка банкнот потрібного номіналу в НБУ та ін.) обходиться фінустановам у 0,5-0,6% суми операцій. Плюс витрати на обслуговування банкомата. "Утримання одного пристрою обходиться банку в середньому в $500 в місяць", - підраховує Антон Романчук. І це без врахування вартості самого устаткування і без оренди місця під нього. Оренда "зручного" місця також може доходити до $500 в місяць. Враховуючи, що всього в Україні, за даними НБУ, майже 30 тис. банкоматів, витрати на їх обслуговування вимірюються сотнями мільйонів гривень. А прибутків як таких вони не приносять. Тому намагаючись привчити клієнтів до банкоматів, фінустанови прагнуть хоч якось окупити "простій" устаткування.
Фантом у супермаркеті
Щоб змусити співвітчизників активно користуватися картками, банкіри збільшують кількість платіжних терміналів у торгово-розважальних мережах. За словами учасників ринку, цих пристроїв в Україні катастрофічно мало. По суті, розплатитися карткою можна лише в ТРЦ і великих торгових мережах. Але робота в цьому напрямку вже ведеться.
Наприклад, у вересні 2010-го Кабмін своєю постановою зобов'язав усіх суб'єктів господарювання, які продають товари або послуги в населених пунктах, де проживають понад 100 тис. чоловік, з 1 липня 2011 року забезпечити прийом платіжних карт. З 1 січня 2012-го платіжні термінали повинні бути присутнім і у всіх магазинах в населених пунктах з кількістю жителів понад 25 тис. (у цю категорію потрапляють більшість районних центрів). Таким чином, вже в 2012-му в кожному магазині або фастфуді можна буде розплатитися карткою. Виняток Кабмін зробив лише для закладів громадського харчування закритого типу і торгових точок площею до 20 кв. м (крім АЗС). Правда, не факт, що розпочате доведуть до кінця: уряд мав намір встановити термінали у всіх райцентрах та смт ще до початку 2010-го, але потім передумав. Крім того, навряд чи приватні підприємці погодяться встановлювати платіжні термінали за свої гроші. Поки урядовий норматив виглядає як відверто лобістський: популяризації карток потребують не торговці, а банки, але платити за термінали доведеться торговим точкам.
Цікаво, що сьогодні в Україні 28% власників пластикових карток навіть не знають про можливість їх використання для безготівкових розрахунків. А трохи менше половини всіх обізнаних коли-небудь пробували розраховуватися ними. Тому великі надії банкіри покладають на програми, покликані саме інформувати клієнтів і популяризувати безготівкові платежі. "Різні маркетингові кампанії - ефективний інструмент підвищення рівня фінансової грамотності населення, вони стимулюють клієнтів активно користуватися картами", - відзначає глава представництва Visa в Україні Світлана Георбелідзе. Південкомбанк, наприклад, преміював найактивніших користувачів карток. Клієнти Українського Бізнес Банку, розрахувавшись карткою в мережі "Інтертоп", могли одержати знижку 10% від суми покупки. Індустріалбанк готовий обдаровувати найактивніших користувачів карт мішечками з шоколадними монетами. А клієнти ОТП Банку, здійснивши безготівковий розрахунок на суму від 500 грн, можуть виграти два квитки до Європи в обидва кінці. Більше 50 фінустанов беруть участь в програмі, організованій платіжною системою Visa ("Спробуйте - вам сподобається!"). Учасники акції, розрахувавшись зарплатною карткою в будь-якому POS-терміналі, можуть виграти 500 грн.
За оцінками банків, подібні програми в середньому дозволяють активувати картковий портфель фінустанов на 7-8%. Найуспішнішою програмою, реалізованою в Україну, стала маркетингова кампанія "Розпишись у своїй любові до футболу з картою Visa". Переможці конкурсу отримали путівки на чемпіонат світу з футболу FIFA 2010. За інформацією банків - учасників акції, в період проведення кампанії кількість операцій з карт збільшилася на 41%.
Віртуальні мережі
Привчити українців розраховуватися картками в інтернеті складніше. Одна з головних причин - страх перед шахраями. Тому раніше співвітчизники обмежувалися онлайн-магазинами, де можна було розплатитися готівкою при отриманні товару. Однак тепер такий варіант не завжди можливий. Наприклад, для замовлення з/д та авіаквитків, бронювання готелів та автомобілів, оплати товарів за межами України і т.д. передоплата обов'язкова.
"Купувати товари та послуги в інтернеті зручніше, швидше і часто дешевше, але не завжди безпечно: специфіка віртуальних магазинів вимагає введення персональних даних клієнта, таких як CVV2-код і номер картки, - розповідає член правління з роздрібного бізнесу банку "Форум" Кшиштоф Кужьбік . - Якщо така інформація потрапляє до рук недоброзичливих осіб, власник картки може опинитися в зоні ризику". Щоб убезпечити операції в мережі, кілька українських банків почали випускати віртуальні картки для розрахунків в інтернеті. Зараз такі карти пропонують ПриватБанк, Укрексімбанк, Укрсоцбанк, Промінвестбанк, Родовід Банк, Форум, Укргазбанк, Південний, Правекс-Банк, VAB Банк, банк "Хрещатик".
Віртуальні карти призначені для оплати товарів і послуг за допомогою дистанційних каналів: інтернету, телефону чи пошти. У клієнта немає можливості розплатитися ними в супермаркеті або зняти готівку в банкоматі. Як правило, віртуальна карта шматком картону у формі карти (деякі банки роблять їх з пластику) з номером, терміном дії та CVV2-кодом. Це та інформація, якої достатньо для здійснення операції. Ніяких інших даних на ній немає: ні магнітної смуги, ні чіпа. Не потрібно навіть ПІН-код. "Фактично клієнт поміщає на картку лише ті кошти, які планує використовувати на покупки в мережі", - пояснює Кшиштоф Кужьбік. Поповнити картку можна готівкою через касу банку або безготівковими способом за допомогою переказу коштів з однієї картки на іншу. Для більшої безпеки деякі фінустанови встановлюють обмеження на суму транзакцій. В іншому віртуальні картки нічим не відрізняються від звичайних. Деякі фінустанови навіть нараховують відсотки на залишок по рахунку.
Поки новий продукт користується невеликим попитом серед українців. "Ми почали випуск карт Visa Virtuon ще в 2001 році, - розповідає директор департаменту розвитку карткового бізнесу VAB Банку Юлія Морозова. - Всього її оформили близько 4 тис. клієнтів". Але, за даними Українського процесингового центру, співвітчизники все ж стали частіше розплачуватися карткою в інтернет-магазинах: з початку року кількість операцій зросла більш ніж на 50%. "У жовтні 2010-го покупці здійснили в два рази більше операцій у мережі, ніж рік тому, в жовтні 2009-го", - розповідає Антон Романчук.
Крім різних акцій і випуску віртуальних карток (інструменти, які використовуються фінустановами в усьому світі), українські банкіри вигадують й свої ноу-хау. Наприклад, розширюють функції банкоматів. Якщо в Європі в банкоматі можна максимум поповнити рахунок мобільного телефону, то в Україні - відкрити депозит, сплатити комунальні послуги, послуги мобільних операторів, інтернет-провайдерів, IP-телефонії, змінити ПІН-код, підключити мобільний банкінг, отримати мінівиписки по рахунку або навіть перевести гроші з одного рахунку на інший.
Однак, за словами Антона Романчука, всі ці заходи навряд чи дадуть якийсь відчутний ефект. За традицією в Україні рішення про отримання платіжної картки ухвалює не сам клієнт, а компанія, де він працює. "У більшості випадків клієнт отримує дебетову картку "пасивним" чином: у 76% випадків її видає роботодавець у рамках зарплатного проекту, 8% власникам дають карту при відкритті банківського рахунку, - пояснює Світлана Георбелідзе. - Таким чином, саме роботодавець визначає тип карти, яка видається та інформує споживача про порядок її використання". А для активного її застосування надзвичайно важлива взаємодія потенційного клієнта зі співробітником банку та інформування про можливості карти.
За словами банкірів, найбільш активні користувачі карток - ті клієнти, які самостійно вирішили її отримати, вибрали фінустанову (відповідно до своїх потреб) і тип пластикової карти. До них можна віднести, наприклад, власників кредитних карт (до того ж часто банки встановлюють комісію за зняття готівки з кредиток, в той час як оплата через термінал безкоштовна), власників карток преміум-класу (Silver, Gold або Platinum), а також користувачів мобільного та інтернет-банкінгу.
Основна маса українців воліє переводити кошти по-старому. Кардинально ситуація зміниться тільки в одному випадку: якщо банки введуть хоча б мінімальну комісію за зняття грошей із зарплатних карт. Проте поки жодна фінустанова, боячись втратити клієнтів, на такий крок не наважується.
Вікторія Руденко
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
