2184
Кредитні спілки: легше "поховати ", ніж врегулювати?..
— Фондовий ринок
Довіру до фінансової системи - дуже тонка струна на інструменті економіки, як виявилося, може зруйнувати не лише криза. Це під силу і правоохоронним органам. Особливо з урахуванням того, що до тих, хто за службовим обов'язком повинен захищати і оберігати, цієї самої довіри поки більше.
Наприклад, своїм "силовим" словом глава МВС України Анатолій Могильов розставив крапки над "і" щодо кредитних спілок, причому його заява справила на ринку не менший фурор, ніж обвал на світових майданчиках на початку другої хвилі "великої депресії". Так, під час Години запитань до уряду у Верховній Раді міністр внутрішніх справ зазначив, що кредитні спілки приносять більше неприємностей і збитків фінансів клієнтів, ніж користі економіці країни. За його словами, міністерство внесло "пропозицію нагору, щоб кредитні спілки взагалі поховали".
І поки указ про похорон не виданий, спробуємо розібратися з основними фігурантами справи - кредитними спілками. Чи виправдане їх існування?..
Кризовий період кредитних спілок - у влади інші проблеми
З початком кризи КС займали не останнє місце в новинній стрічці ЗМІ. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг практично щомісячно то вводила тимчасову адміністрацію в десятках кредитних спілок, то пачками виключила їх з держреєстру.
Була багато інформації і про махінації керівників цих фінустанов. Суми збитків вкладників у кожному кримінальному епізоді обчислювалися в мільйонах.
Частка проблемних кредитів у системі КС вже до жовтня 2009-го (трохи менше, ніж за два кризові роки) склала близько 1,1 млрд. грн. (близько 27%) при загальному обсязі виданих кредитів на 4,121 млрд. грн. Між тим, у той час голова Держфінпослуг Віктор Суслов заявляв, що ситуація в цьому сегменті ринку не є критичною. Для "натоптаної" проблеми не вистачало 0,5-1 млрд. грн. Щоправда, гроші так і не були знайдені.
До речі, думка правоохоронних органів і раніше відрізнялася різкістю щодо КС. У кінці жовтня 2009-го тодішній начальник Департаменту боротьби з економічною злочинністю МВС України Леонід Скалозуб заявляв, що видача ліцензій та контроль діяльності КС покладені на Держкомфінпослуг, але ця робота ведеться не зовсім ефективно. Разом з тим податкові органи позбавлено права контролю, оскільки кредитні спілки не є прибутковими організаціями, а також не здійснюють процедури інкасації. Він підкреслював, що на відміну від вкладників банків, яких контролює НБУ, члени кредитних спілок не мають можливості відшкодувати втрачені гроші через відсутність такого механізму.
"Краще було б, щоб об'єднати в одній структурі всі зусилля з контролю за діяльністю як банківських, так і небанківських установ. Пропозицію таку ми внесли, і, на нашу думку, це сприяло б серйознішому контролю за тим, щоб тут не було порушень і шахрайства", - зазначив він.
Не залишилася осторонь і влада, правда, вживати заходів вона не поспішала. Так, у грудні 2009-го, будучи на посаді прем'єра, Юлія Тимошенко пообіцяла після виборів розібратися з ошуканими вкладниками кредитних спілок.
"Відразу після президентської кампанії, а я переконана в перемозі, ми займемося ще й кредитними спілками, де обдурили людей, але ніхто у фінансовій сфері не реагує", - сказала прем'єр. Вона також не виключала, що частина КС може бути рефінансована, а частина - націоналізована.
Але "переконанням" леді Ю не довелося реалізуватися...
А міліція продовжувала констатувати. За даними МВС, протягом 2009 року в Україні посадові особи кредитних спілок обдурили своїх вкладників на 132 млн. грн. З цієї суми громадянам було відшкодовано лише 3,5 млн. грн. Крім того, накладено арешт на майно обвинувачених на загальну суму понад 24 млн. грн. Велося розслідування 62 кримінальних справ, пов'язаних з незаконною діяльністю працівників КС в різних регіонах країни. До суду було направлено 19 справ, по яких до кримінальної відповідальності притягнуто 56 осіб.
Трохи пізніше - на початку 2010-го зацікавився проблемою і парламент. Голова Верховної Ради Володимир Литвин в перших числах січня п.р. заявив, що необхідно провести розслідування щодо діяльності всіх кредитних спілок України, оскільки жертвами діяльності деяких з них стала велика кількість громадян.
За словами спікера, кредитні спілки обдурили людей на суму, за деякими оцінками, 4 млрд. грн. "Тому я вважаю, що перше, що необхідно зробити, це накласти арешт на майно, що належить керівникам кредитних спілок і на майно, яке належить кредитним спілкам, і детально розібратися, що можна негайно повернути людям", - сказав він.
Литвин підкреслив, що необхідно прийняти рішення про заборону виїзду за межі України особам, які належать до керівництва кредитних спілок. Крім того, на думку В.Литвина, в державному бюджеті України необхідно передбачити кошти для повернення людям коштів, вкладених у кредитні спілки, і ці суми повинні бути віднесені до державного боргу. "Я вважаю, що Верховна Рада України має заслухати звіт з цього приводу уряду і Національного банку, оскільки переконаний, що це і їх безпосередня відповідальність, адже вони повинні були забезпечити належний контроль", - додав він.
Але парламент цю тему якось проігнорував. Навіть відмовився створити Фонд гарантування вкладів членів кредитних спілок - законопроект не пройшов.
У лютому 2010-го голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, а цю посаду тоді обіймав Віктор Суслов, заявив, що реальний рівень проблемних кредитів у КС становить близько 50%, або близько 1,6 млрд. грн.
*** За даними Держфінпослуг, на 1 січня 2010 року в Україні було зареєстровано 754 кредитні спілки. При цьому роком раніше Комісія внесла до Державного реєстру 14 КС, виключила - 89 КС. У січні 2010 року Держфінпослуг виключила з Держреєстру ще 16 КС. На 1 жовтня 2009 року загальна кількість членів КС склала 2,33 млн. осіб.
Ще пізніше, в липні п.р., Держфінпослуг виступила з ініціативою створити державну факторингову компанію для забезпечення погашення безнадійної заборгованості перед вкладниками проблемних кредитних спілок.
Голова комісії, тепер уже Василь Волга, заявив, що компанія "буде викуповувати у громадян України права вимоги до кредитних спілок, які регулятор віднесе і кваліфікує як безнадійну заборгованість".
За його словами, планується, що в Держбюджеті на 2011 рік на ці цілі буде передбачено 1,5 млрд. грн.
"Буде створено державне підприємство при Держфінпослуг, це держпідприємство на наступний рік отримає безвідсотковий кредит з Держбюджету в розмірі 1,5 млрд. грн. Держпідприємство буде викуповувати права вимоги у громадян до кредитної спілки в розмірі тіла депозиту без відсотків, оскільки не потягне (виплату відсотків) зараз державний бюджет. Це відбуватиметься з одночасним отриманням права вимоги цим державним підприємством від кредитної спілки до його боржникам. Далі ця факторингова компанія повинна працювати, вживаючи заходів для того, щоб отримати від боржників гроші і ці гроші повернути до державного бюджету України", - сказав Волга.
Він зазначив, що якщо запропонована схема буде підтримана владою, то виплата компенсацій вкладникам проблемних КС може початися вже в січні 2011 року.
Але поки рішення не прийнято, гроші не виділені. Мабуть, не до цього...
Між тим, активи кредитних спілок продовжували скорочуватися (у січні-червні 2010 року скоротилися на 29,3% до 2,984 млрд. грн), як і число самих КС (на 7,3% проти 2009 року - до 700, кількість членів КС - на 30,6%, до 1,521 млн. осіб, зокрема, кількість вкладників скоротилася на 39,7% - до 70,6 тис. осіб, а кількість боржників - на 20,5%, до 336,7 тис. осіб).
Були й гучні скандали на ринку. Приміром, у листопаді 2010-го Українська федерація страхування, Національна асоціація кредитних спілок та Всеукраїнська асоціація ломбардів підписали резолюцію про недовіру голові Держфінпослуг В.Волзі. Тоді вони заявляли, що, незважаючи на необхідність підтримки представників сектору небанківських фінансових установ, політика, що проводиться Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг, спрямована лише на ускладнення роботи учасників ринку.
Тобто, конфлікт є, і він може спровокувати різні ситуації. Тому саме час повернутися до емоційної промови Могильова у парламенті.
Законодавча байдужість на кредитно-спілковій ниві...
За словами президента Національної асоціації кредитних спілок України (НАКСУ) Петра Козинця, висловлювання міністра внутрішніх справ про доцільність ліквідації ринку кредитних спілок негативно позначилося на довірі до ринку і спровокувало окремі випадки паніки серед вкладників.
"Те, що це (заява міністра) негативно позначилося на довірі до кредитних спілок і спровокувало окремі випадки паніки, це факт", - сказав Козинець.
При цьому він зазначив, що Асоціація не розглядає заяви міністра як позицію держави. Позиція держави базується на результатах роботи тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, яка з липня по грудень 2010 року вивчала ситуацію в системі КС і дала свої оцінки, які не були настільки категоричні, як висловлювання міністра.
Крім того, Козинець підкреслив, що НАКСУ категорично не сприймає оцінку важливості для держави кредитних спілок з точки зору кількості грошей, які обертаються в секторі.
"Звичайно, обсяг активів усіх кредитних спілок на сьогодні менший, ніж активи одного середнього банку, але ми говоримо про те, що КС обслуговують в основному малозабезпечені верстви населення", - зазначив президент НАКСУ. За його словами, у портфелі кредитів КС значну частку займають кредити, надані населенню для оплати навчання або лікування.
За даними Козинця, зараз на обліку спеціального департаменту Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг перебувають 43 кредитні спілки, а на ринку працює понад 700 КС.
Він вважає, що кількість несумлінних КС на ринку, в першу чергу, залежить від ефективності та оперативності контролюючих та правоохоронних органів з виявлення та припинення правопорушень у кредитних спілках. У той же час П.Козинець зазначив, що фінансові втрати від діяльності таких проблемних КС не такі вже й великі. "Втрати від діяльності всіх несумлінних кредитних спілок менші, ніж один "Еліта-Центр" у Києві", - сказав він.
Згоден з даною думкою і голова правління об'єднання кредитних спілок "Програма захисту вкладів" Іван Вишневський. За його словами, тимчасова слідча комісія Верховної Ради в системі кредитної кооперації знайшла більше позитиву, ніж негативу. Він назвав заяву глави МВС неправильним і непідготовленим.
За словами Вишневського, на сьогоднішній день до проблемних кредитних спілок можна віднести лише 5% від їх загальної кількості. До того ж, більшість випадків неплатоспроможності спілок припала на кризовий 2009 рік, а вже в 2010 році таких випадків фактично не було.
Також він підкреслив, що важлива роль кредитних спілок виражається не стільки обсягом активів, скільки соціальним ефектом, адже більшість клієнтів КС - люди, яким з різних причин було відмовлено в банківських кредитах.
Як зазначив Вишневський, з II кварталу 2010 року ринок кредитних спілок почав поступово виходити з кризи, що виражалося у збільшенні основних показників. "Вже в III кварталі 2010 року ми відзначали пожвавлення в кредитуванні. Тенденція поліпшення основних фінансових показників кредитних спілок збереглася і в IV кварталі 2010 року. Що стосується початку 2011 року, то в січні традиційно спостерігається затишшя в роботі кредитних спілок, але вже з лютого очікується активізація в кредитуванні фермерів, а з березня - споживчого кредитування", - сказав він.
А у відкритому зверненні Всеукраїнської асоціації кредитних спілок (ВАКС, представляє інтереси 151 кредитної спілки, кількість членів яких становить 623,9 тис. осіб) до керівництва країни наголошується, що кредитні спілки - це кредитні установи кооперативного типу, ринкова ніша яких - соціальне кредитування та мікрокредитування, орієнтоване на надання фінансових послуг переважно пенсіонерам та представникам малозабезпечених верств населення, дрібним підприємцям і фермерам, які не є пріоритетною клієнтською базою для банків.
"Саме цього ринок давно і безрезультатно очікує від держави, у тому числі й від правоохоронних органів. Однак замість цього протягом багатьох років ми часто отримуємо такого роду гучні безпідставні заяви, які розхитують довіру не лише до кредитних спілок, а й до всієї фінансової системи і державі в цілому", - йдеться у зверненні.
Може дійсно, правоохоронним органам варто активізувати роботу з припинення шахрайства з боку керівництва КС і притягнення їх до відповідальності. Але, схоже, приступити до цього заважає неврегульованість самої системи.
Як пояснює кандидат економічних наук Олександр Охріменко, на відміну від банків, у кредитній спілці немає чітких власників. Вважається, що ними є всі її учасники. При цьому тільки вони можуть розміщувати депозити і отримувати кредити. Всі рішення повинні прийматися колегіально і враховувати не тільки платоспроможність позичальника, але і його участь. Формально вважається, що за рахунок того, що кредитна спілка не має великої бюрократичної надбудови, на відміну від банку, у неї повинні бути низькі витрати на утримання керівництва і, відповідно, дешеві позики. Але на практиці все виходить навпаки - ставки в кредитній спілці, як правило, вищі, ніж у банку.
"Реальна діяльність кредитних спілок в Україні далека від теорії. Насправді, керівництво КС підконтрольне тільки собі. Дуже часто збори учасників КС носять формальний характер. Коли фізична особа хоче вступити до кредитної спілки, їй пропонують заплатити символічний членський внесок в декілька гривень і при цьому не вимагають чіткого дотримання правил сплати щорічних внесків. Потім учасника КС просять підписати довіреність про передачу його голосу, часто директору кредитної спілки. Останній має фактично контрольний пакет і всі рішення приймаються в потрібно руслі. У результаті видача кредитів здійснюється в інтересах керівництва", - зазначив експерт.
Як підкреслює Охріменко, "коли фінансовий ринок України був на підйомі, проблем з фінансовою стійкістю кредитних спілок не було. Але як тільки грянула криза, виявилося, що більшість позичальників КС неплатоспроможні. Якби вступні та членські внески були повноцінні, то за рахунок цих коштів можна було б покрити поточні збитки. Але оскільки таких сум немає, то реальним джерелом покриття збитків по проблемних кредитах можуть бути тільки нові депозити.
Проблем додається тільки тому, що за рахунок нових депозитів не можна постійно покривати проблемні кредити. Все одно доведеться платити по нових внесках. У підсумку отримуємо безконтрольний сегмент ринку".
От і виходить, що криза як лакмус позначила всі сірі плями нашої економіки, які давним-давно потребували вирішення на законодавчому рівні. Звичайно, легше "поховати", ніж врегулювати. Але "викорінити" кредитну кооперацію, схоже, буде великою помилкою. В даний час в світі активи кредитних спілок оцінюються на суму понад 1 трлн дол. і обслуговують вони понад 857 млн. осіб. КС і фінансові кооперативи полегшують доступ до фінансових послуг і саме тому в кризовому 2008 р. в США було зареєстровано 7969 кредитних споживчих кооперативів громадян, в яких було понад 70 тис. пайовиків. Даними організаціями було прийнято 700 млрд дол. заощаджень та видано кредитів на суму 600 млрд дол. Там КС збережені, тому що їх перевага оцінена по достоїнству. Вона полягає в прозорості, підконтрольності, керованості. У результаті взяти гроші в борг у спілці дуже просто: вони видаються на першу вимогу за наявності грошових коштів у касі і без забезпечення. Гроші передаються позичальнику, як правило, в день його звернення. Для членів спілки КС забезпечує, таким чином, переваги, які не може дати жодна інша кредитна організація. У КС платоспроможність членів враховується жорстко, а перед наданням кредиту вимагають обґрунтування його окупності. У кредитних спілках США своєчасне і повне повернення позик - явище звичайне. Неповернені та прострочені кредити складають не більше 3% від загальної їх суми.
Може, народним обранцям варто перейняти досвід і подібні правила регламентувати в рідній батьківщині, поки не пізно...
Олена Бистрицька
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
