1563
Витівки з бюджетом
— Казна та Політика
Як і прогнозував БІЗНЕС, Бюджет-2011 був прийнятий в найкоротші терміни після його розгляду в першому читанні (якщо точніше - через дев'ять днів) і з мінімальними змінами.
Втім, для того щоб це передбачити, у політичній обстановці не потрібно було проявляти здібності Нострадамуса.
У другому і третьому читанні депутати проголосували за документ 23 грудня. А ще через п'ять днів його підписав Президент. При цьому депутатам, щоб проголосувати за головний фінансовий документ країни, вистачило академічної години! Тобто обговорення як такого не було зовсім.
Парламентаріям навіть не роздали на руки рішення Комітету ВР з питань бюджету щодо Закону - справа обмежилася усним виступом голови Комітету Валерія Баранова. Але 279 голосів "за" набрали легко.
Бюджет-2011
В остаточній редакції Закону основні параметри бюджету залишилися майже незмінними. Доходи (зведеного бюджету - 360 млрд грн., державного - 279 млрд грн.) і дефіцит (38,8 млрд грн.) взагалі не чіпали.
А от витрати були трохи зменшені (на 28 млн грн. - близько сотої частки відсотка), що було компенсоване аналогічним збільшенням суми наданих з держбюджету кредитів.
Якщо не вважати оригінальним чином прийнятого Бюджету на 2010 р. (він, нагадаємо, був проголосований відразу в трьох читаннях наступного дня після реєстрації законопроекту у ВР), то, мабуть, ми маємо справу з унікальним прецедентом: в процесі проходження через парламент між першим і третім читаннями не були збільшені ні загальна сума доходів, ні загальна сума витрат.
На окремі випадки (непринципові) перерозподілу витрат Кабмін ще погодився, а в іншому зумів змусити депутатів у повному обсязі підтримати свої починання. Окремі ж зміни, мабуть, навпаки, були пролобійовані самим Кабміном.
Приміром, у відповідності з новою редакцією ст.18 Закону Кабмін одержав право впродовж 2011 р. самостійно здійснювати розподіл та перерозподіл між місцевими бюджетами субвенцій з держбюджету на виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам тощо.
При цьому міністр фінансів Федір Ярошенко, який представляв проект Бюджету, всіляко підкреслював, що прийнятий документ передбачає скорочення питомої ваги ВВП, що перерозподіляється через зведений бюджет, відразу на 0,9 в.п.
Мабуть, скорочення перерозподілу справді відбудеться, але чи буде воно мати задекларовані розміри (не кажучи вже про те, кого воно безпосередньо торкнеться), аж ніяк не очевидно. А якщо врахувати, що Мінфін і Державна казна продовжують практику дозованої подачі інформації про виконання бюджету, то і розібратися в цьому питанні непросто.
Даних про виконання доходної частини Зведеного бюджету поки немає. Якщо ж спиратися на дані про виконання держбюджету, то вийде, що в держбюджеті-2011 заплановано більш високе зростання доходів, ніж номінального ВВП.
Тобто перерозподіл ВВП безпосередньо через держбюджет навіть збільшиться. Але і тут все не так очевидно. Справа в тому, що в дохідній частині держбюджету-2010 (у Спецфонді) "сидять" "мінус" 16,4 млрд грн. ПДВ-облігацій.
Якщо ж їх не враховувати, то при планованому зростанні номінального ВВП в 15% (на основі оцінки ВВП-2010 Бізнесом) приріст доходів держбюджету має скласти лише 11,2%.
Втім, всі ці обчислення мали б сенс, якби влада відповідала за свої зобов'язання і не вдавалася до маніпуляцій при виконанні бюджету.
Всі ще пам'ятають зарахування до держбюджету коштів, отриманих від МВФ, урядом Юлії Тимошенко у листопаді-грудні 2009 р. Проте і показники виконання Бюджету-2010 у листопаді-грудні виявилися аномальними.
Бюджет-2010
Результати виконання дохідної частини минулорічного бюджету виявилися доволі обнадійливими для уряду. Що стосується оприлюдненої багатьма ЗМІ інформації про невиконання держбюджету-2010 (щодо загального та спеціального фондів) на 14,6 млрд грн. (240,4 млрд грн. проти планових 255 млрд грн.), то вона не зовсім коректна.
Річ у тім, що у звіті щодо виконання бюджету враховані зі знаком "мінус" 16,4 млрд грн. ПДВ-облігацій, які в самому Законі не планувалися. З урахуванням цього Кабмін може навіть похвалитися перевиконанням дохідної частини по двох фондах.
Та значно коректніше розглядати питання виконання Загального фонду держбюджету. Недобір до нього склав, загалом, небагато - 2,6 млрд грн. План, відповідно, виявився виконаний на 98,75% (про які 99% говорив прем'єр Микола Азаров на засіданні Кабміну 5 січня, нам сказати складно).
Адже ще ближче до середини грудня міністр фінансів Федір Ярошенко очікував, що недобір доходів складе 7,2 млрд грн., тим самим повністю підтверджуючи і прогноз Бізнесу, даний на початку місяця.
Однак, роблячи прогноз про недобір у 6-8 млрд грн., ми вказували, що він буде актуальним лише в разі неприйняття владою "екстрених заходів" з наповнення бюджету. А вони, в підсумку, були прийняті...
Зокрема, відразу на 3,2 млрд грн. менше, ніж передбачено Бюджетом-2010, було відшкодування ПДВ. Ну і що, що при цьому прострочена заборгованість з відшкодування ПДВ виявилася навіть більшою, ніж рік тому, - до випуску ПДВ-облігацій на (!) 16,4 млрд грн. А загальна заборгованість впритул наблизилася до минулорічної.
Мабуть, владі вдалося домовитися з МВФ, що Фонд буде закривати очі на подібну витівку. А чергові транші кредиту будуть виділятися їм на підставі завідомо неправдивої інформації, наданої українським урядом.
Власне, вже з урахуванням цих 3,2 млрд грн. можна говорити про реальний недобір коштів в обсязі 5,8 млрд грн.
Однак ця витівка не єдина. До неї варто додати факт збільшення переплат з податку на прибуток - з початку минулого року з 9,9 млрд грн. до 11,3 млрд грн., тобто ще на 1,4 млрд грн.
Якщо скласти дві описані пустощі воєдино, то ми якраз і вийдемо точно на той прогноз, який давав БІЗНЕС (і міністр фінансів, до речі, теж).
Якщо ж скористатися єзуїтськими методами, які кожна нова влада застосовує до підрахунків результатів діяльності своїх попередників, то можна сказати, що загальне невиконання дохідної частини держбюджету склало навіть 50 млрд грн. (або 20,4%) - достатньо лише скласти "білий" недобір (3,2 млрд грн.) із загальною сумою переплат (14,9 млрд грн.) і заборгованістю з відшкодування (21,9 млрд грн.). Хоча насправді такий підрахунок буде некоректним.
Як би там не було, але, вирішуючи бюджетні питання шляхом блокування відшкодування ПДВ (як і попередній, до речі, уряд), чинна влада перенесла чимало проблем на наступний рік.
У Бюджеті-2011 на відшкодування ПДВ планується направити значно більшу суму, ніж у Бюджеті-2010, - 37,5 млрд грн. проти фактично відшкодованих у 2010 р. 24,2 млрд грн.
Однак з урахуванням "накопичень" необхідність у грошах буде зовсім інша. Скажімо, в 2010 р. до відшкодування на розрахунковий рахунок платники заявили 43,9 млрд грн., з яких були визнані неправомірними і випереджені 4,5 млрд грн. Таким чином, сальдо заявок склало 39,3 млрд грн.
Навіть якщо припустити, що наступного року кількість заявок залишиться на нинішньому рівні (хоча це неможливо в умовах обіцяного урядом зростання економіки), то виходить, що необхідний для задоволення цих заявок і накопичених невідшкодованих сум ресурс дорівнює 61,2 млрд грн.
Таким чином, можна з упевненістю стверджувати, що Кабмін в 2011 р. навіть не планує вирішувати проблему накопичення заборгованості з відшкодування.
Злиття й поглинання
В остаточному варіанті Закону про держбюджет-2011 нарешті враховані зміни в структурі органів виконавчої влади відповідно до адміністративної реформи, що стартувала наприкінці минулого року.
Нагадаємо, у проекті Закону, який парламент прийняв у першому читанні, в числі розпорядників бюджетних коштів значилися Міністерство вугільної промисловості, Міністерство промислової політики та нихка інших, які Президент ліквідував указами від 9 грудня 2010 року.
В остаточний текст Закону ці міністерства не потрапили, а розпорядником коштів, які передбачалося виділити цим органам виконавчої влади, були призначені міністерства і відомства, до складу яких увійшли структурні підрозділи ліквідованих органів.
Так, Міністерство енергетики та вугільної промисловості отримало 4,9 млрд грн. дотації на підтримку державних шахт, раніше цю суму планували виділити ліквідованому Міністерству вугільної промисловості. У свою чергу, Міністерство економіки і торгівлі (колишнє Мінекономіки) замість 314 млн грн., закладених у проекті Закону про держбюджет, цього року отримає 1,5 млрд грн.
Левову частку цієї суми (1,1 млрд грн.) міністерство перенаправить Державному агентству з інвестицій та управління національними проектами, яке тепер підпорядковане Міністерству економіки і торгівлі.
Аналогічна ситуація з фінансуванням реорганізованого Міністерства екології та природних ресурсів (колишнє Міністерство охорони навколишнього природного середовища).
У первинному проекті Держбюджету-2011 передбачалося, що йому нададуть 1,7 млрд грн., але в підсумку кошторис видатків міністерства зріс до 2,9 млрд грн. за рахунок перепідпорядкування йому Державного агентства водних ресурсів. В результаті в порівнянні з минулим роком бюджет реорганізованого Мінекології зріс на 1 млрд грн.
На 1,4 млрд грн. (19,9 млрд грн. проти 18,5 млрд грн.) були збільшені витрати реорганізованого Міністерства освіти і науки, молоді та спорту. Це пояснюється тим, що до первинного кошторису додали видатки Державної служби молоді і спорту.
Але, незважаючи на збільшення в 2011 р. статей витрат реорганізованого міністерства, в порівнянні з 2010 р., загальний обсяг його фінансування залишився практично без змін.
Зміна доданків
Президент України Віктор Янукович неодноразово говорив, що одне з першорядних завдань адміністративної реформи - суттєве скорочення кількості чиновників. Поки складно сказати, чи вдалося главі держави досягти цієї мети, оскільки перетворення органів центральної виконавчої влади тривають.
Але дані Закону про держбюджет свідчать про те, що адмінреформа практично ніяк не позначиться на витратах на утримання чиновників. На зарплати працівників деяких реорганізованих міністерств справді стали виділяти менше коштів.
Приміром, після об'єднання Міністерства з питань ЖКГ і Міністерства регіонального розвитку в одне міністерство витрати на утримання його співробітників скоротилися майже у два рази - з 104 млн грн. до 57 млн грн. У той же час витрати на утримання Секретаріату Кабміну в цілому не змінилися.
У свою чергу, в нинішньому році збільшаться витрати на утримання Державного управління справами та Секретаріату Верховної Ради. Так, у початковому варіанті Закону про Держбюджет-2011 передбачалося, що Секретаріат парламенту отримає 786 млн грн., в остаточному ж варіанті фігурувала цифра 924 млн грн.
Для порівняння: минулого року на ці цілі з державної казни було витрачено на 100 млн грн. менше. Таким чином, в сумі на утримання вищих органів влади у 2011 р. буде витрачено 2,5 млрд грн., що на 300 млн грн. більше, ніж в 2010 р.
Зазначимо, що витрати на утримання вищих органів влади перевищують річний бюджет Міністерства інфраструктури (2,1 млрд грн.) і їх можна прирівняти до бюджетів міст-"мільйонників". У порівнянні з попереднім роком у нинішньому зросли і витрати на утримання суддівського корпусу.
Якщо в 2010 р. Державній судовій адміністрації виділили 2,4 млрд грн., то в 2011 р. - уже 2,5 млрд. грн. Варто зазначити, що зменшаться витрати на утримання Державної податкової служби (ДПСУ) та Державної митної служби (ДМСУ). Обидва відомства отримають на 100 млн грн. менше, ніж у попередньому році.
Але якщо для ДМСУ, бюджет якої 1,4 млрд грн., це означає скорочення фінансування на 14%, то для ДПСУ, яка обходиться платникам податків у 4,7 млрд грн., 100 млн грн. - не така суттєва цифра.
Соціальна складова
Незважаючи на рекомендації МВФ, уряд продовжить піклуватися про громадян. Відповідно до Закону про Держбюджет-2011, цього року прожитковий мінімум і мінімальна зарплата збільшаться на 200 грн.
Відбуватиметься це традиційно поетапно. У кожному кварталі бюджетного року ці показники будуть збільшуватися в середньому на 50 грн.
"Уряд продовжить політику збільшення соціальних стандартів і в поточному році. Як тільки економіка буде давати додатковий ресурс, уряд буде і далі підвищувати пенсії", - пообіцяв Микола Азаров. У той же час у нинішньому році скоротяться витрати на покриття дефіциту Пенсійного фонду.
Якщо в 2010 р. на ці та подібні цілі Кабмін направив 67 млрд грн., то в 2011 р. виділить лише 58 млрд грн. З них 18 млрд грн. піде безпосередньо на покриття дефіциту Пенсійного фонду, в той час як минулого року було витрачено 29 млрд грн.
Ще 40 млрд грн. заплановано у вигляді дотації "на виплату пенсій і надбавок до пенсій за різними пенсійними програмами". Насамперед ідеться про кошти, що виділяються на пенсійне забезпечення громадян.
Минулого року на ці цілі витратили трохи більше 33 млрд грн. У цілому, скорочення витрат Пенсійного фонду можна тільки вітати, адже минулого року цей показник у нас був найвищим у світі - 16% ВВП країни.
Що стосується решти статей видаткової частини Держбюджету, то в порівнянні з першим варіантом цього документа істотних змін у фінансуванні міністерств і відомств не відбулося.
До останнього намагалося добитися збільшення свого фінансування Міністерство оборони. Вже після голосування за Законом про Держбюджет, 12 січня 2011 р., народні депутати не підтримали законопроект №5422 про обов'язкове фінансування Збройних сил на рівні не менше 2% від ВВП поточного року при прийнятті бюджету на наступний бюджетний період.
У нинішньому році Міноборони отримає на свої потреби 13,6 млрд грн., в той час як військові сподівалися залучити в два рази більше коштів - 27 млрд грн., що, за їхніми підрахунками, відповідає 2% ВВП.
У порівнянні з минулим роком звертає на себе увагу суттєве збільшення фінансування інфраструктурних проектів. Бюджет Національного агентства з питань підготовки та проведення в Україні Євро-2012 збільшено у 3 рази - з
3 млрд грн. до 9 млрд грн.
З цих коштів близько 3 млрд грн. піде на реконструкцію і будівництво доріг, ще 6 млрд грн. повинно бути освоєно в рамках виконання програми підготовки до Євро-2012.
Крім того, на чверть збільшено бюджет новоствореного Міністерства інфраструктури (колишнє Міністерство транспорту і зв'язку).
Якщо минулого року цей орган отримав 1,6 млрд грн., то в 2011 р. - вже 2,1 млрд грн. З одного боку, така увага до інфраструктури, безумовно, виправдана, адже нинішній рік - останній перед проведенням Євро-2012.
Але якщо згадати, що, приміром, кошторис робіт з реконструкції НСК "Олімпійський" минулого року було збільшено на 2 млрд грн., а підрядчики реконструкції отримали право закуповувати необхідні матеріали та роботи без проведення тендерів, виникають сумніви в ефективності використання бюджетних коштів, виділених на ці цілі.
Варто також відзначити збільшення бюджету Міністерства охорони здоров'я. Цього року воно повинно отримати 7,2 млрд грн., в той час як минулого - витратило 6,1 млрд грн.
У підсумку, аналіз видаткової частини Держбюджету-2011 демонструє, що нинішній кошторис не надто відрізняється від минулорічного. У той же час не треба забувати, що Президент анонсував цей рік як рік масштабних реформ в економіці.
Таким чином, уряд стоїть перед непростим завданням: провести реформи без істотного збільшення фінансування.
Серед позитивних сторін видаткової частини Бюджету варто відзначити скорочення витрат на пенсійне забезпечення громадян, які, втім, як і раніше, становлять найбільшу статтю в держказні, а також збільшення витрат на реалізацію інфраструктурних проектів.
У той же час витрати на утримання вищих органів влади продовжують збільшуватися, що не може не викликати обурення у платників податків.
Максим Камєнєв
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
