767
Віхи-2010
— Казна та Політика
Віктор Янукович реалізував мрію про реванш і продовжує колекціонувати повноваження. Юлія Тимошенко, зберігаючи показний спокій, п`є чашу своєї опозиційності. Україна опускається на шпагат багатовекторності.
Янукович у всій красі
Перемога на президентських виборах задовольнила самолюбство Януковича, але йому безумовно хочеться більшого. Віктор Федорович не став перетворюватися на відлюдника з «Межигір’я», інакше навіщо б на Печерську терміново будували вертолітний майданчик...
Янукович постійно декларує здатність забезпечити випереджаючий розвиток України. Для цього у нього є механізм виконавчої влади на чолі з Азаровим. Той і подумки не допускає можливості покермувати самому, навпаки – всіляко демонструє задоволення власним статусом. "Деталі" уряду, які дають збій або стали зайвими, викидають і замінюють без зайвих сантиментів, постійно збільшуючи відсоток представництва вихідців із Донбасу в коридорах влади.
Не ставить палиці в колеса президентові й парламент, який оперативно перетворився спочатку на сумнівної легітимності коаліцію, а зараз, після відміни політичної реформи, просто об`єднався в слухняній більшості навколо президентських ідей і їх вістового – Михайла Чечетова. Коментарі і жестикуляція останнього стали діагнозом українському парламентаризму в році, що минає, на цьому фоні блякнуть навіть пролита в парламенті кров народних депутатів і відсутність волі голови Верховної Ради.
Хоча місцеві вибори дозволили «регіоналам» значно зміцнити позиції на місцях, розслаблятися партії влади не варто. Її загравання зі «Свободою» проти «Батьківщини» може обернутися продовженням «Дранг нах Остен» у виконанні соратників Олега Тягнибока. Місцеві ж вибори показали, що на сході країни процес поголовної «регіоналізації» досяг межі, тому виборці чекають нових осіб. Перебування у владі не дозволяє Партії регіонів оперативно перебудуватися, вона продовжує підминати під себе, і вже розучилася домовлятися. Ейфорія пройде, а набрані зобов`язання – залишаться.
Прагнення побудувати могутню і сучасну Україну не може викликати протест, але сумнівними виглядають методи, які застосовує влада для «модернізації» країни. Поки найголосніше про це заявили не опозиційні політики, а ринкові торговці, яких новий Податковий кодекс мало не позбавив права на професію. Якщо команда Януковича, яка концентрує інструменти управління країною, не знайде їм раціонального застосування, зрозумілого мільйонам виборців, їй буде нелегко вже на найближчих виборах.
І це все про неї
Юлія Тимошенко, безумовно, залишається найяскравішим політиком десятиліття в Україні. Але вона не зуміла виграти президентські вибори, і тепер вимушена шукати можливості для контратаки. Піврічна пауза, протягом якої лідер «Батьківщини» приходила до тями, не стала приводом для влади проявити свій джентльменські якості і співчуття тому, хто програв. Опоненти обкладають Тимошенко за всіма законами полювання, а голоси європейських «єгерів», які підтримують гранд-даму української політики, вітчизняні політики ігнорують.
Минулий рік став для Юлії Володимирівни часом розчарування в команді (чотири десятки бютівців-парламентаріїв залишили лави материнської фракції) і періодом випробувань. Напевно, лідерові «Батьківщини» підказують, що переслідування владою може повернути втрачений на посту прем`єра рейтинг, але для цього не хочеться опинитися за гратами. Боротьба за лідерство в опозиції відвернула від Тимошенко низку думаючих союзників, і примусила об`єднатися її політичну свиту. Леді Ю давно не тішить країну і виборців креативом, через який не стирчать технологічні «вуха», а емоційність її заяв розбивається об невидимий бар`єр, споруджений багатьма центральними телеканалами. Тимошенко не встигла своєчасно вийти з президентських перегонів, формально визнавши свою поразку, тому «регіонали» сьогодні проводять негласний конкурс за право повісити впізнаваний скальп косою в президентському кабінеті.
Заклятий друг Юлії Володимирівни Віктор Ющенко достроково вийшов на політичну пенсію, хоч і сам боїться собі в цьому зізнатися. Юрій Луценко, який спробував стати вірним соратником переосмислює те, що відбувається в Лук’янівському СІЗО. Від Тимошенко нарочито відвернулися більшість спонсорів, але ще є підтримка народу. Це дає їй надію на позитивні зміни своєї політичної долі.
Прокляття багатовекторності
Україна знову повертається до виплеканої Леонідом Кучмою багатовекторності, яка у результаті обернулася для Леоніда Даниловича «м`якою ізоляцією» з боку Заходу після голослівних звинувачень у постачаннях станцій радіотехнічної розвідки «Кольчуга» режиму Саддама Хусейна. Але Віктора Януковича це не зупинило. Відновивши Харківськими угодами дружбу з Росією, він не погребував можливістю розрахуватися збагаченим ураном за право знайомства з Бараком Обамою. Боротьба за європейську інтеграцію також стала для Банкової пріоритетом, принаймні, цей вектор примушує владу робити реверанси перед Старим Світом. Та й потреба в діалозі з Китаєм для нашої країни помітна не тільки Віктору Януковичу, який відвідав Піднебесну .
Багатовекторність, як і гімнастика, вимагає хорошої фізичної форми і постійної підтримки м`язів у тонусі. Для України, яка в 2010-му вперше прокачала нафту трубопроводом Одеса – Броди в аверсному напрямі і бореться за модернізацію своєї ГТС на прийнятних умовах, здатність адекватно вибирати вектори економічної і політичної активності – питання не пусте. По суті, здатність бути суб`єктом, а не об`єктом зовнішньої політики і є формулою сучасного державного суверенітету. І щоб не оплакувати його втрату або часткове урізування, необхідна виразна державна політика, що спирається на розуміння широких верств політичної еліти і підтримку суспільства.
Євген Магда
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
