1327
Економічні підсумки десятиріччя
— Казна та Політика
За десятирічний період відбулося чимало змін у багатьох сферах життя України, зокрема, в економічній. Про економічні підсумки десятиріччя, що минає, про основні досягнення та невдачі цього періоду "Главреду" розповіли, а також поділилися власними оцінками розвитку України в 2000-2010 роках президент Центру ринкових реформ, екс-міністр економіки України, доктор економічних наук Володимир Лановий, заслужений економіст України, екс-міністр економіки України Віктор Суслов, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко та керівник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський.
Бурхливе десятиріччя
Керівник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський виокремив кілька подій десятиріччя в Україні і світі, які, на його думку, є дуже важливими.
Щодо знакових економічних подій у світі, економіст зазначив, що першою визначною подією десятиліття стало 1 січня 2002 року, коли в єврозоні з'явилася готівкова валюта євро. "Це знаменувало собою якісно новий етап економічної інтеграції в Європейському Союзі і певну зміну балансу монетарних сил. Тобто з'явилася колективна валюта, це дало поштовх для нових євроочікувань не тільки в Україні, але й в цілому в світі", - зауважив експерт.
Друга подія відбулася у 2005 році, коли почав діяти відомий Кіотський протокол. На думку Бураковського, це означало, що питання захисту навколишнього середовища та безпосередньо боротьби з викидами, стали частиною виробничо-комерційної діяльності. "Ми перейшли в нову еру в стосунках між природою і бізнесом", - додав фахівець.
Третя подія мала місце у 2007 році: саме тоді виникли перші проблеми в американських фінансових компаніях, і тоді ж почалися розмови про питання, пов'язані з фінансуванням придбання житла та операціями з іпотечними цінними паперами, зауважив Бураковський. А вже у 2008 році світ втягнувся в світову фінансову кризу, зазначив економіст.
Далі - 2008-2009 роки -роки кризи. Тоді, за словами експерта, відбулося безпрецедентне втручання держави в економіку, яке здійснювалося на різних рівнях і призвело в тому числі до зміни мандату діяльності МВФ. "Вони відмовилися від підтримки золото-валютних резервів, стали більше говорити про необхідність підтримки державних фінансів, тобто фінансування дефіцитів", - уточнив Бураковський.
2010 рік став роком першої в історії фундаментальної кризи єврозони, яка почалася в Греції. "На сьогоднішній день це перша криза валюти, яка почалася в фінансових сферах. Вона поставила великі виклики перед Європейським Союзом", - зазначив експерт.
Щодо України. Першою важливою подією, на думку Ігоря Бураковського, став 2003 рік, коли спробували провести пенсійну реформу. Тоді прийняли кілька законів про пенсійну систему України, зокрема, Закон "Про недержавне пенсійне забезпечення", зауважив економіст. "Сама постановка цього питання була революційною для того часу і залишається такою досі. Але пенсійна реформа не пішла. Хоча ідеї, пов'язані з трьома рівнями, вже були закладені", - додав експерт.
Друга важлива подія сталася у 2005 році - повторна приватизація Криворіжсталі. "Це показало, що за певних умов і за реального конкурентного середовища можна отримати значно більше, ніж за будь-яких інших умов. Фактично це один із найбільш вдалих продажів великих промислових об'єктів", - зазначив фахівець.
Третє - 2008 рік, на думку Бураковського, ознаменувався двома подіями. По-перше, Україна стала членом Світової організації торгівлі. "Наслідки цієї події, значення та можливості, з цим пов'язані, залишаються недооціненими", - зауважив експерт. По-друге, в четвертому кварталі 2008 року відбулася жорстка посадка української економіки - в Україну прийшла криза, зазначив економіст. "Протягом перших трьох кварталів 2008 року ми мали зростання внутрішнього валового продукту на рівні 7,1-7,2%. Але в результаті в 2008 році ми отримали лише 2,3% зростання ВВП, тому що четвертий квартал пішов у дуже глибокий "мінус"", - пояснив фахівець.
Четверте - 2009-2010 роки. За словами Ігоря Бураковського, ключовими економічними подіями, які багато на що вплинули, стали газова угода Тимошенко-Путіна від 19 січня 2009 року та Харківські угоди між Україною та Росією. "Це була перша в історії України угода, де ми обміняли певні політичні інтереси на певні економічні привілеї. До цього часу я не пам'ятаю таких угод, де були б тісно пов'язані економічні та великі політичні моменти", - зазначив економіст.
Таким чином, експерт наголосив, що десятиріччя, що минає, було досить бурхливим і мало три визначні риси.
По-перше, за цей час відбувся перерозподіл глобальних економічних сил. "На перші позиції вийшов Китай, відбулося динамічне зростання азійського регіону. Ми бачимо позитивні результати в тих країнах, які до цього часу не розглядалися як лідери. І разом з тим ми бачили падіння сильних економік", - зауважив фахівець. На його думку, це говорить про те, що нічого, наперед визначеного, в сучасній економіці немає.
По-друге, значно посилилася конкуренція на світовому ринку. "Тепер успішними будуть ті країни, які успішно конкуруватимуть на світовому ринку. Іншого шляху немає. І без щоденної участі в конкуренції за певної підтримки держави ми нікуди не підемо", - наголосив Ігор Бураковський.
І, по-третє, минуле десятиріччя поставило декілька запитань стосовно функцій держави в галузі економічної політики і відповідальності держави за прийняття середньо і довгострокових рішень, вважає економіст. "В цьому сенсі почалося переосмислення суто ринкових сил і державного регулювання", - додав він.
Соціально-економічний дрейф
Протягом десятиріччя, що минає, в Україні відбувався безцільний і некерований соціально-економічний дрейф, вважає президент Центру ринкових реформ, екс-міністр економіки України, доктор економічних наук Володимир Лановий.
"Не було ніякого курсу, ніяких цільових установок, ніяких механізмів, інституційного цілеспрямованого напрямку змін ринкової економіки, лібералізації, вільного руху капіталу та інших факторів", - додав економіст.
Порівнюючи економічний розвиток України в 1990-их та 2000-их роках, експерт зазначив, що у 90-их відбувалися хоч деякі запровадження - інституційні, структурні, податкові. У 2000-них роках, за словами Ланового, ми спостерігали "плавний дрейф невідомо куди". До того ж економіст переконаний, що показники 2000 року і 2010 року абсолютно однакові. "За десять років ну нічого не змінилося в Україні", - зауважив він.
За це десятиріччя, на думку Володимира Ланового, в Україні підтвердилася теорія монетаризму. "Протягом десятирічного періоду в країні відбувалася шалена капіталізація економіки за рахунок її насичення монетарними засобами. На наших очах шаленими темпами зростали ціни на житло, земельні ділянки, товари", - зазначив фахівець.
Економіст задається питанням: чи було взагалі можливим здійснення технічної модернізації, структурних змін, перехід на нові технології та збільшення галузей з високою доданою вартістю? Лановий вважає, що це навряд чи було можливим, оскільки у 2000 році десятиліття почалося з колапсу банківської системи. "Цей колапс був накопиченим у 90-ті роки, коли більшість підприємств була на картотеці, тобто їм заборонялися будь-які фінансові операції через свої рахунки", - додав він. При цьому експерт наголосив, що через десять років маніпуляцій із банківською системою, грошовою масою і кредитами ми прийшли до того самого. "Сьогодні банки не кредитують економіку. Ми маємо колапс банківської системи і параліч емісійної політики Національного банку. Тому що запущена така методологія, яка сприяє лихварству і ломбардним операціям, і зовсім не сучасним процесам кредитування економіки", - пояснив Володимир Лановий.
Щодо прибутковості і збитковості економіки економіст заявив, що в 2000 році Україна мала прибуткову фінансовий результат і отримувала 13 мільярдів гривень прибутку. А в 2009 році ці показники зменшилися до мінус 1 мільярду, тобто в цілому по економіці був негативний результат.
Крім того, Лановий заявив, що за цей період в Україні зросла і усталилася олігархічна модель. За його словами, останній рік додав до цієї моделі те, що держава стала активним учасником економічних процесів. "Ми вже можемо говорити про спробу запровадження державного капіталізму в Україні через державні банки, підприємства, бюджет. Але це, на жаль, приведе до краху системи. Це повторення шляху багатьох країн -франківської Іспанії, кайзерівської Німеччини, частково - Росії. Але Росія має надприбутки. У нас же - збитки і борги, боргова, марнотратна модель, яка не може давати ресурси для розвитку економіки", - зазначив економіст.
В Україні знижуватимуться стандарти життя
Перед урядом України стоїть задача будь-якою ціною збалансувати фінансову систему, вважає заслужений економіст, екс-міністр економіки України Віктор Суслов. "Для цього ведуться перемовини з кредиторами та битви за кожен транш МВФ. Також вживаються заходи задля забезпечення обслуговування боргів та на запобігання їх нарощування", - зазначив економіст. Крім того, уряду доводиться йти на жорстку програму економії, додав він.
Найближчим часом, на думку екс-міністра, знижуватимуться стандарти життя, оскільки колосальні кошти підуть на обслуговування боргів. "Уряд іде на програму жорсткої бюджетної економії. Адміністративна реформа розглядається, передусім, як спосіб скорочення витрат. Проблема дефіциту Пенсійного фонду поставлена. В планах - підвищення комунальних тарифів та ціни на газ", - наголосив експерт.
Крім того, Суслов вважає, що влада правильно проводить програму залучення іноземних інвесторів до країни та активізацію приватизації.
Стосовно реформ, економіст зауважив, що вони справді розпочаті, але погано роз'яснені суспільству. "Уряду необхідно докласти великих зусиль, аби кожен крок робився публічно - обговорювався та приймався", - додав Віктор Суслов.
Проблеми минулих років
Виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко переконаний, що всі проблеми, які наразі є в Україні, - це не проблеми 2008-2010 років. "Вони достатньо довго накопичувалися в країні", - наголосив він.
Протягом десятиріччя, на думку економіста, економіка України показувала непогане зростання. "За 2000-2007 роки ми зросли на 7%. У 2008 році було незначне падіння - 2,3%. У 2009 році ми впали більш, ніж на 15%. Зараз спостерігаємо невелике зростання - близько 4%. На наступний рік ми прогнозуємо зростання економіки країни, яке складе 4,5%", - розповів фахівець.
Олег Устенко також наголосив, що за 2001-2010 роки економіка України зросла на 50%. На його думку, це серйозне зростання. Але разом з цим в економіці накопичувалися різні проблеми, наприклад дефіцит бюджету. За словами економіста, це - як раз проблема початку десятиліття, що минає.
Крім того, інфляція в Україні в 2000-2007 роках була однією із найбільших у світі й складала більше 11% в середньому за рік. У 2008 році, за словами експерта, більш ніж в Україні інфляція була тільки в Зімбабве. "Розрив між показниками країн був колосальний: у Зімбабве це були тризначні цифри, а в Україні - більше 20%, але все одно - ми були на другому місці", - зауважив Устенко.
Щодо зростання ВВП в країні економіст зазначив, що новітню економічну історію України можна розділити на кілька етапів. Він розповів, що на початку 2000-их років економіка зростала за рахунок експорту. З середини 2000-их років тренд змінився, і економіка зростала не тільки за рахунок експорту, але й за рахунок споживання. "Коли споживання зростає, воно стимулює економічний ріст, і економіка показує непогані результати", - зауважив експерт. Далі, з 2008 року, за словами фахівця, все кардинально змінилося - почалася криза.
Сьогодні, на думку Олега Устенка, в Україні чимало проблем, які потребують якомога швидшого вирішення. Для цього потрібні широкомасштабні реформи, вважає він. При цьому він наголосив, що необхідні заходи вже ініціює правляча команда. "Це дає підстави очікувати, що влада змінюватиме ситуацію на краще. Протее за багатьма напрямками ми бачимо лише правильну риторику, а хотілося б бачити більше конкретних дій та більш артикульовану позицію правячої команди", - зауважив Устенко.
Боргова пастка
Економічні підсумки за період 2000-2010 років заслужений економіст України, екс-міністр економіки України Віктор Суслов вважає важливим періодом, оскільки це - перше десятиріччя ХХІ століття та половина терміну розвитку України як незалежної держави.
На думку економіста, ці десять років умовно можна розділити на три етапи. Перший з них - це період завершення терміну повноважень Президента Леоніда Кучми, який охоплює 2001-2004 роки. "Це - період відновлення економіки та початку її розвитку після кризи 1998 року", - зазначив експерт.
Другий - це час, "коли радикально змінилася політика", і це час президентства Віктора Ющенка, вважає Суслов.
Третій етап - це той, який переживаємо ми зараз. "Це переломний період. Вже є підстави для обговорення і оцінки першого року президентства Віктора Януковича", - додав економіст.
Отже, після кризи 1998 року Україна пережила чимало економічних складностей і зважилася на серйозну девальвацію валюти. "Якщо у 1998 році торговельний баланс України був негативним і складав 1 мільярд 207 мільйонів доларів, то з 2001 року він був вже позитивним і складав 613 мільйонів доларів. А в 2004 році торговельний баланс досяг плюс 4 мільярди 908 мільйонів доларів, а рахунок поточних операцій - 6 мільярдів 909 мільйонів доларів. Це - найкращі показники за роки незалежної України", - зауважив експерт.
За його словами, 2005 року політика переорієнтувалася головним чином на збільшення споживання та імпорту, і навесні того ж року Національний банк пішов на ревальвацію національної валюти. З 2006 року почався період масових позик закордоном, і, таким чином, почалося стрімке накопичення зовнішніх боргів, зазначив Віктор Суслов.
"Якщо за весь період незалежності до початку президентства Ющенка Україна накопичила валовий зовнішній борг близько 30 мільярдів доларів, то лише за п'ять років правління Віктора Андрійовича вона його збільшила на 70 мільярдів. Це була принципово інша політика", - наголосив екс-міністр. Тоді, за словами експерта, і почався катастрофічний розвиток економіки України.
"За таких умов Україна не могла уникнути кризи. Для того були і внутрішні підстави. А світова економічна криза стала детонатором розвитку цієї внутрішньої тяжкої кризи", - зазначив економіст.
За його словами, під час такого складного становища девальвація гривні була неминучою. Суслов додав, що із ситуації, в яку потрапила країна, ми не можемо вийти і досі. "В однаково складному становищі знаходився уряд Тимошенко і знаходиться уряд Азарова зараз", - зазначив фахівець.
Крім того, Віктор Суслов зауважив, що станом на 1 жовтня 2010 року валовий зовнішній борг сягнув нового рекорду і становить 111 мільярдів 623 мільйони доларів. "Нацбанк повідомляє, що за три місяці зовнішній борг зріс на 7 мільярдів доларів. І в основному за рахунок кредитів МВФ", - уточнив експерт.
Тож Україна потрапила в складну боргову пастку, вважає Віктор Суслов. І, на його думку, головною задачею подальшої політики буде пошук виходу із цієї пастки.
Надія Майна, Віра Підгайна
За матеріалами: Главред
Поділитися новиною
