3599
Єнакіївський прорив
— Казна та Політика
До переліку найбільш впливових (причому не тільки в економіці, а й у політиці) цього року увійшла бізнес-група Юрія Іванющенка та Івана Аврамова.
Бізнес Юрія Іванющенка ніколи не відрізнявся публічністю. Про те, що є такий бізнесмен з амбіціями всеукраїнського рівня, навіть у вузькому експертному середовищі стало відомо лише на початку 2006 року, коли на виборах до парламенту у списку партії "Відродження" під № 14 виявився "Іванющенко Юрій Володимирович, 1959 року народження, безпартійний , освіта середня спеціальна, президент ТОВ "УГК-2000", проживає у місті Єнакієве Донецької області ".
Він же, тільки вже з "освітою базовою вищою", у серпні 2007-го з'явився у списку Партії регіонів під № 111. Але й ставши депутатом, Юрій Володимирович не був помічений в якійсь публічній активності, такого ж стилю дотримувалась і його компанія "УГК-2000".
Проте після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича Юрій Іванющенко поступово здобув славу однієї з найвпливовіших обіб у країні. Йому приписують інтереси у вугільній галузі, газовидобутку, агропромисловому комплексі, банківській сфері і торгівлі, а також у виробництві та реалізації коксу в Донецькій області, розробці відвалів меткомбінатів у Запоріжжі та операціях з вантажами в Одеському порту. Однак довести контроль депутата-бізнесмена над тим чи іншим підприємством практично неможливо.
Сам Юрій Володимирович донедавна більше часу проводив не в Єнакієвому або Києві (у парламенті він взагалі вкрай рідкісний гість), а в князівстві Монако. Кінці ланцюжків фірм, до яких він нібито причетний, губляться в офшорах. А до "УГК-2000" ті особи, яким приписується ведення його бізнесу, формального відношення не мають. Тому з упевненістю можна говорити не про саму бізнес-імперію Іванющенка, а лише про її відображення у дзеркалі мас-медіа. Відображення напевно спотворене, хоча виникаєпитання, перебільшене заради сенсацій чи применшене через відсутність інформації.
Менеджером Іванющенка деякі парламентарі називають співвласника ЗАТ "Донбасхолдинг" (має таку саму юридичну адресу, як і "УГК-2000": Єнакієве, вул. Марата, 1) Івана Аврамова. Хоча, звичайно, більш правдоподібною виглядає версія про те, що він не просто керує частиною активів, а партнер по бізнесу.
"Донбасхолдинг" та інші компанії, з якими пов'язують Аврамова (і через нього або безпосередньо) з Іванющенком, такі як ТОВ "Фінансова компанія "Лідер", ЗАТ "Луганська вугільна компанія ", ТОВ "Украгрокомп", ТОВ "Єнакіївська транспортна компанія" та ін., володіють пакетами акцій ЗАТ "Єнакіївський коксохімпром" та низкою вуглепереробних підприємств Луганщини (ВАТ "ГЗФ Білоріченська ", ВАТ "ГЗФ "Михайлівська", ВАТ "ЦЗФ "Нагольчанська ", ЗАТ "Янівське "), а також ВАТ "Луганський ремонтно-механічний завод" і ЗАТ "Білградський виноробний завод".
До речі, на відміну від Іванющенка, Аврамов - людина цілком публічна. За підсумками першого етапу експертного визначення претендентів на отримання щорічної премії загальнонаціональної програми "Людина року", підведеного 1 грудня, він як керівник "Донбасхолдинга" увійшов до числа десяти номінантів на звання "Підприємець року".
Окремої уваги заслуговує ЗАТ "Луганська вугільна компанія". Крім участі в інших акціонерних товариствах ця компанія займається поставками гірничо-шахтного обладнання і матеріалів на кілька державних вугільних підприємств Луганської області - "Луганськвугілля", "Антрацит", "Ровенькиантрацит", "Донбасантрацит". А на деяких з них ЗАТ виступає фактично у якості інвестора.
Наприклад, на держпідприємстві "Антрацит" (м. Антрацит) 29 серпня на святкуванні Дня шахтаря брати Іван і Сергій Абрамови вшановувалися саме як інвестори і, у свою чергу, як і потрібно господарям у святковий день, нагороджували найдостойніших: шістьом передовикам вугільного виробництва вручили ключі від автомобілів, подарованих Луганською вугільною компанією.
Ще одна досить відома компанія, прямо пов'язана з Іваном Аврамовим, - ВАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Нові технології". Іван Іванович обіймає посаду голови наглядової ради і президента цього фонду.
Ще наприкінці 2008 року "Нові технології" на паритетних засадах з австрійською EuroGas GmbH (належить британській McCallan Oil & Gas (UK) Ltd., в якій американська EuroGas Inc. володіє 55% і опціоном зі збільшення своєї частки до 100% ) створили ТОВ "Єврогаз України" з метою придбання ліцензій на видобуток метану вугільних родовищ на сході країни. На початку 2009 року компанія "Єврогаз України" отримала дві такі ліцензії, а на початку 2010-го - ще три. Сумарно ці п'ять ліцензій покривають площу 512 км2.
Причому найбільша з них - полігон Мар'ївського вугільного родовища (на території Перевальського та Попаснянського районів Луганської області) - охоплює площу 251 км2 з прогнозними запасами більше 15 млрд. м3 метану. Повідомляючи про це, EuroGas Inc. визнала за необхідне уточнити, що її український партнер є великою індустріальної холдинговою групою, серед ключових активів якої підприємства вугільної промисловості, дорожнього будівництва і транспортних послуг.
За інформацією американської компанії, український холдинг через свої "дочки" контролює велику кількість компаній, у тому числі підприємства, що мають права на видобуток піску, тальку і гіпсу в Західній і Східній Україні, а також підприємства, що займаються інноваційними технологіями в енергетиці та енергозбереженні, і банк.
11 жовтня НАК "Надра України" оголосила результати 12-го конкурсу із залучення інвесторів для проведення геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки надр. До числа переможців увійшло ТОВ "Інжинірингова компанія "Сфера плюс", яке пов'язується, знову ж таки, з групою Іванющенка - Аврамова." Сфера плюс "виступить інвестором розробки Коломийської газової площі (прогнозні запаси - мінімум 100 млн. м3) у Прикарпатті.
Розширилась присутність групи і в банківській сфері. Фонд "Нові технології" є найбільшим учасником банку "ТК Кредит". Це порівняно невеликий банк: він займає 102-е місце серед українських банків за активами (774 млн. грн. на 1 жовтня). Але в лютому група придбала ще одну фінустанову такого розміру - луцький Західінкомбанк (840,6 млн. грн. активів на 1 жовтня - 100-е місце). Ціною купівлі проблемного банку стали витрати на його капіталізацію в розмірі близько 73,4 млн. грн. При цьому обсяги рефінансування, виділені Нацбанком, склали в цілому близько 133 млн. грн., Однак новому власнику вдалося відстрочити повернення цих грошей на сім років.
А в третьому кварталі в мас-медіа прокотилися дві хвилі повідомлень про нібито перехід під контроль Іванющенка та Абрамова ПАТ "Родовід Банк" (10 млрд. 558,2 млн. грн. активів на 1 жовтня - 22-е місце), більше 99 , 99% статутного капіталу якого належить державі. Перша хвиля, липнева, була викликана тим, що тодішній тимчасовий адміністратор "Родовід Банку" Микола Онищенко призначив на посаду голови правління цього банку Юрія Райтбурга, який з січня 2004-го очолював наглядову раду банку "ТК Кредит".
Другу хвилю, на початку вересня, породила постанова правління НБУ про призначення Райтбурга тимчасовим адміністратором "Родовід Банку" замість Онищенка. Інтерес до цієї проблемної фінустанови пояснюється очікуваним виділенням із держскарбниці 5,8 млрд. грн. на його капіталізацію (на додаток до 8,4 млрд. грн., виділених раніше).
Втім, під посиленням впливу групи Іванющенка - Аврамова зазвичай маються на увазі не стільки її успіхи в бізнесі, скільки отримання контролю над певними державними структурами та органами. Наприклад, у тій самій вугільній промисловості важливим досягненням групи називалося призначення в червні цього року керівником держпідприємства "Вугілля України" (оператор на оптовому ринку вугілля) Володимира Соколова. Це впливало і на державну політику в аграрній сфері, зокрема, на регулювання ринку зерна і спирту.
Деякі журналісти та експерти пов'язують з Юрієм Іванющенком міністра аграрної політики (а тепер ще й продовольства) Миколу Присяжнюка і призначеного ним гендиректора державного концерну "Укрспирт" Ігоря Сухоносова. Але поки все це тільки припущення ЗМІ.
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
