616
"Ъ": Україну змушують позбутися від частини квоти парникових газів
— Енергетика
Україна готова скоротити одиниці встановленої кількості (ОВК; відповідає 1 т СО2), які вона планує перенести на посткіотський період виконання зобов'язань. Представник української делегації Віталій Нахлупін повідомив аналітичній компанії Point Carbon, що в ході кліматичної конференції Україна веде переговори з ЄС та іншими країнами про те, який обсяг квоти не буде врахований після 2012 року. "Пріоритетним для нас є варіант, який дозволить перенести весь обсяг квоти на другий період дії Кіотського протоколу, - сказав Нахлупін.- Але, звичайно, є інші варіанти, які ми розглядаємо з точки зору здорового глузду". Україна намагається досягти компромісу за обсягом вуглецевих одиниць, які підлягають перенесенню.
Джерело, близьке до переговорів, розповіло, що 2 грудня робоча група за зобов'язаннями Кіотського протоколу розробила три варіанти перенесення ОВК на наступні періоди. Перший сценарій передбачає зберегти закріплене чинним протоколом правило перенесення квот. Згідно з п. 13 ст. 3 Кіотського протоколу, якщо рівень парникової емісії країни менший від дозволеного, то різниця може бути врахована в наступному періоді зобов'язань - приблизно в 2013-2020 роках.
Другий варіант, на якому наполягає ЄС, вводить мораторій на перенесення ОВК. Це викликає невдоволення представників "парасолькової групи", особливо Росії і України, які є найбільшими власниками вільних ОВК. Тому представники ЄС запропонували третій, компромісний варіант. Джерело відзначило, що один з його сценаріїв пропонує обмежити кількість одиниць, що переносяться, до 10%. Найбільш обговорюваним є механізм, який дозволяє враховувати різницю між встановленими та фактичними викидами і формувати надлишковий резерв одиниць (surplus) за 2008-2012 роки. Якщо країна у другому періоді перевищить поріг емісії, вона зможе компенсувати його за рахунок резерву.
За відмову від перенесення частини держквоти Україна розраховує отримати кошти розвинених країн для скорочення викидів. "Тому Україна наполягає на закріпленні її статусу країни з перехідною економікою. Це могло б дати країні доступ до фінансового та адаптаційного фондів, які оплачують боротьбу з кліматичними змінами в бідних країнах, - пояснило джерело.- Також цей статус дозволить Україні уникнути фінансових зобов'язань, які вона повинна виконувати як член групи розвинених країн (країни Annex I)".
Глава української делегації в Канкуні Вадим Сидяченко заявив, що Україна не має наміру фінансувати країни, що розвиваються. "Внески швидше за все будуть не фінансовими, а технологічними. Ми можемо впроваджувати в інших країнах технології, які є в Україні. Наприклад, технології з виробництва біопалива", - вважає Сидяченко.
Експерти закликають Україну погодитися з компромісним варіантом. "Якщо нам заборонять переносити одиниці на інший період зобов'язань, ми втратимо квоту, яка оцінюється в $12-15 млрд, - вважає директор фонду "Carbon Investment України" Віталій Федорченко.- З іншого боку, Україні варто погодитися на компромісний варіант, адже перенести всю квоту нам ніхто не дозволить. А так у нас хоча б буде можливість продати за два-три роки свої вільні одиниці, а потім різко збільшити викиди". Втім, уряду навряд чи вдасться компенсувати вартість неперенесених квот за рахунок фінансування розвинених країн, вважає експерт Тарас Бебешко: "Щоб отримувати кошти кліматичних фондів, Україні доведеться вийти з групи розвинених країн Anneх I і вважатися бідною країною".
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
