12972
Предмети розкоші першої необхідності
— Казна та Політика
Поки влада звинувачує підприємців у егоїзмі і роз'яснює, що без сплати бізнесменами підвищених податків пенсіонери і бюджетники довго не протягнуть, різні держструктури без сорому розкидаються бюджетними мільйонами.
Робиться це шляхом проведення державних закупівель - виділення державних коштів на ті чи інші цілі, що стоять перед держструктурами, на альтернативній або безальтернативній основі. У принципі, самі по собі держзакупівлі є абсолютно необхідною процедурою, без якої органи влади не змогли б нормально функціонувати.
Однак на сайті "Державні закупівлі" (портал, на якому зводяться дані про всі держзакупівлі в країні) можна знайти масу цікавої інформації. Наприклад, можна дізнатися, що Міністерство фінансів витратило на сервер для зберігання архівних баз даних близько чотирьох мільйонів гривень. Надзвичайно необхідні українській армії "тропічні" черевики закуповуються за ціною, у три рази дорожчою від ринкової (при цьому фірма, яка тиждень тому виграла цей тендер на суму в півтораста тисяч гривень, вже припинила своє існування), а ремонт туалетів у сільській школі на Львівщині обійшовся бюджету майже в мільйон гривень.
"Главред" вирішив скласти список найдорожчих покупок, які, на нашу думку, ну ніяк не допомагають владі краще виконувати покладені на неї народом функції. Особливу пікантність цим фактам надає липневе доручення Держказначейству від прем'єр-міністра Миколи Азарова - блокувати фінансування міністерств і відомств, якщо ті будуть купувати дорогі автомобілі чи меблі, робити дорогі ремонти тощо.
Враховуючи великий резонанс, перше місце ми віддали історії про купівлю (яка, щоправда, в результаті не відбулась) держпідприємством "Інформаційний центр", яке входить до структури Міністерства юстиції, автомобіля "Мерседес-Бенц" вартістю 1,1 млн гривень на самому початку осені. Коли про це стало відомо широкій громадськості, влада раптом включила задній хід і відмовилася від придбання машини - але автодилер спочатку цілком логічно відмовлявся розривати вигідну угоду. Ситуацію вирішило втручання самого глави Мін'юсту Олександра Лавриновича, який, по-перше, "наполегливо порекомендував" керівнику "Інформаційного центру" відмовитися від "Мерседеса", по-друге, зв'язався з керівництвом автофірми, - і угода все-таки була розірвана.
На другому місці - розтринькування Державного управління справами (легендарної "ДУСі"). Ця установа не поскупилась на шість мільйонів гривень для закупівлі меблів в один із кримських санаторіїв, що перебуває в підпорядкуванні "ДУСі", в середині жовтня. Закупівля проводилася в одного учасника - тобто ніякого конкурсу не проводилося. У пояснювальній записці така терміновість пояснюється запланованим візитом президентів Польщі та Словаччини і необхідністю забезпечити їм "належні умови". Ці "належні умови", якщо вірити документам, які опинилися в розпорядженні "Главреда", вражають уяву українського обивателя: "меблі мають відповідати інтер'єру палацового типу, <...> меблі мають бути виготовлені з цінних порід дерева, прикрашені різьбленням з позолотою і бронзовою фурнітурою, бути вирізьбленими за старовинними зразками", - так вказано в пояснювальній записці "ДУСі". Необхідні для "позолоти та бронзової фурнітури" кошти були знайдені в Стабілізаційному фонді, створеному для боротьби з кризовими явищами в економіці.
Буквально тиждень тому санаторію "Феофанія" (що перебуває в розпорядженні тієї ж "ДУСі") терміново знадобилася газонокосарка. Оскільки це не звичайний санаторій, і в ньому лікуються сильні світу цього, то і газонокосарку купили не звичайну, а тракторного типу - за півмільйона гривень. Елементарний пошук такої техніки в Інтернеті доводить, що ціна тракторної газонокосарки - тисяч п'ятдесят гривень максимум.
На третьому місці йде Генеральна прокуратура. Цій установі в середині листопада терміново знадобився письмовий переклад, на який ГПУ витратила рівно півмільйона гривень. Очевидно, пересічні перекладацькі фірми не можуть надати необхідної ГПУ якості послуг - тому перемогла на торгах компанія "Український центр синхронного перекладу", клієнтами якої є "Майкрософт", "Оріфлейм" і "Дженерал Електрик". А на початку осені в Генпрокуратурі чомусь почали виходити з ладу годинники - ситуацію виправили закупівлею шести найменувань наручних та інших видів годинників на суму в 1,2 мільйона гривень.
Четверте місце ми відвели Службі безпеки України. У середині листопада ця структура купила три новенькі автомобілі "Тойота Кемрі". При цьому СБУ мабуть вирішила, що звичайна комплектація машини не буде відповідати статусу установи, і зупинила свій вибір на одній з найдорожчих. На все це було витрачено понад 1,2 мільйона гривень, тобто близько чотирьохсот тисяч гривень за одну машину.
Список розкішних держзакупівель був би неповним, якби в ньому була відсутня Верховна Рада, якій ми відвели п'яте місце. Після того як на початку осені парламент застала серйозна криза - в кулуарах зникли бойлери з водою, в кабінетах закінчився канцелярський папір, а в туалетах - папір туалетний, фінансові справи Ради пішли на поправку. Спершу парламент повністю вирішив всі проблеми з папером - її було закуплено близько 75 тонн за мільйон гривень, а згодом ще мільйон парламент витратив на різну оргтехніку. У той же час в занепад, мабуть, прийшов автопарк Ради - і в листопаді довелося виділяти 350 000 гривень на ремонт "мерседесів". Але навіть відремонтованих "мерсів" парламенту виявилося мало - і Рада подала заявку на купівлю 17 автомобілів "Тойота Кемрі". Торги мають відбутися в грудні. Враховуючи, що парламентарії навряд чи можуть дозволити собі їздити на гірших машинах, ніж працівники СБУ, держбюджету це обійдеться приблизно в 6,8 мільйона гривень (400 тисяч множимо на 17).
Це лише найяскравіші приклади "бенкету під час чуми". Щодня органи влади здійснюють десятки подібних держзакупівель - щоб задовольнити їхні апетити, навіть нового Податкового кодексу буде, мабуть, замало.
Мілан Лєліч
За матеріалами: Главред
Поділитися новиною
