Вето без вето


Вето без вето

У тому, що вето буде, ніхто не сумнівався з самого ранку. Найточніший прогноз озвучив один з регіоналів: "Через декілька годин буде вето, потім робоча група напише редагування до кодексу, і в четвер ми його приймемо". Поки все йде саме за таким сценарієм - новина про те, що Віктор Янукович ветував скандальний документ, рознеслася кулуарами зі швидкістю світла.

"Робоча група, яка створена урядом, сьогодні-завтра розробить зміни до кодексу, які я розгляну в четвер <...> Сьогодні я наклав вето", - заявив Президент в аеропорту "Бориспіль".

Найпарадоксальніше в цій новині те, що... жодного вето на даний момент ще немає. Адже, по суті, вето - це повернення президентом прийнятого Радою закону з певними зауваженнями. Навіть якщо президент вважає, що закон приймати взагалі не варто, це оформляється в зауваженні такого змісту: "Рекомендувати Верховній Раді відхилити закон у цілому". Тому Віктор Янукович не може сьогодні заветувати документ, а через декілька днів надіслати до парламенту поправки до нього, - вето є цілісним документом, скріплюється підписом і печаткою гаранта. Тому сьогоднішню заяву Президента можна, в кращому випадку, розцінювати як декларацію про його наміри.

Дивне, м'яко кажучи, трактування прийнятого Віктором Федоровичем рішення дав глава фракції ПР Олександр Єфремов. Спершу він заявив, що "потрібно дочекатися чіткого формулювання, на що саме наклав вето Президент", але буквально через півгодини (очевидно, "дочекавшись формулювання") розповів журналістам, що Янукович застосував "часткове вето" - тобто ветував лише окремі норми кодексу, які ще потрібно допрацювати.

Проте "часткове вето" українським законодавством не передбачено: президент може лише відхилити закон у цілому, але ніяк не постатейно. Про це йдеться, зокрема, в підготовленій у березні цього року аналітичній записці Інституту стратегічних досліджень, який, до речі, функціонує саме при Президенті України.

Чому Єфремов заявив про "часткове вето" - цілком зрозуміло. Адже вето як таке передбачає його подолання трьомастами голосами у парламенті, - а стільки регіонали ніяк не набирають.

Втім, якби юристи ПР уважніше вивчили вітчизняне законодавство, вони змогли б підказати своєму керівництву юридично ідеальний вихід із становища. Річ у тім, що згідно з рішенням Конституційного Суду від 7 липня 1998 року, триста голосів для подолання вето потрібні лише у випадку, якщо пропозиції президента до закону повністю або частково відхилені, - а якщо парламент їх схвалив, цілком достатньо звичайних 226 голосів, які регіонали напевно наберуть.

В історії українського парламентаризму парламент жодного разу не був настільки "слухняним", щоб врахувати всі без винятку зауваження президента, - і рішення КС від 1998 року жодного разу не застосовувалося. Тому всі розмови про триста голосів викликані виключно інерційністю мислення депутатів, які, як здалося "Главреду", до кінця так і не звикли до думки, що роль українського парламенту зводиться лише до виконання рішень Банкової.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua